Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №494/1156/26 — Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

05.10.2026Справа №: 494/1156/26 Провадження № 2/518/846/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року селище Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Гуржій А.В.,

за участю секретаря судового засідання Майнич В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ширяєве Березівського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплачених коштів у вигляді переплати пенсії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – позивач, ГУ ПФУ в Одеській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення суми надміру виплачених коштів у вигляді переплати пенсії та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності.

Позивач вказав, що у зв`язку зі зміною причини інвалідності 08.07.2025 відповідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи утворилася переплата пенсії в сумі 49576,96 грн. за період з 08.07.2025 по 28.02.2026. Відповідачу було надіслано листа в якому повідомлено про виявлену переплату з проханням надати заяву щодо згоди на утримання переплати з пенсії або повернути кошти самостійно на рахунок Пенсійного фонду України. Станом на теперішній час переплата не погашена.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача суму надміру виплачених коштів у вигляді переплати пенсії в сумі 49576,96 грн. та вирішити питання судових витрат.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 25.05.2026 року матеріали позовної заяви передано до Миколаївського районного суду Одеської області.

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області 22.06.2026 року матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Ширяївського районного суду Одеської області.

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 22.07.2026 року позовну заяву залишено без руху. У встановлений строк позивачем недоліки позовної заяви усунуті.

Ухвалою суду від 30.07.2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

31.08.2026 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими. На обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії ВКЛ ЗСУ йому встановлено статус «захворювання пов`язане із захистом Батьківщини». У зв`язку з цим він звернувся до РТЦК та СП для оформлення пенсії. Разом з тим відповідач зазначив, що документи для призначення пенсії до органів Пенсійного фонду України ним особисто не подавалися.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадженням, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 2167/26/30/ВТ від 26.01.2026 встановлено групу інвалідності з 08.07.2025.

Як зазначає позивач, у зв`язку зі зміною причини інвалідності за період з 08.07.2025 по 28.02.2026 відповідачу надміру виплачено пенсію на загальну суму 49 576,96 грн. Згідно зі службовою запискою відділу з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян від 26.02.2026 № 2417/19-16 суму переплати взято на облік 05.03.2026 відділом з питань відрахувань.

05.03.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області направлено ОСОБА_1 лист № 1500-0405-8/32571, яким повідомлено про виявлену переплату пенсії та запропоновано надати заяву про згоду на утримання суми переплати з пенсії або самостійно повернути надміру виплачені кошти.

Проте, в добровільному порядку кошти відповідачем не повернуто.

Мотиви з яких виходить суд.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне і пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Так, згідно із ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналась або могла дізнатись про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає за допущене нею погіршення майна.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, переплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем лише за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним, а отже можливості для прийняття рішення про стягнення сум переплати у випадку неправильного обчислення розміру пенсії працівником пенсійного органу чи у зв`язку з автоматизованою помилкою, законодавством не передбачено.

При цьому, обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вищевказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Позивач Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області в розпорядження суду не надав жодних доказів на підтвердження обставин зловживання чи недобросовісності з боку відповідача ОСОБА_1 .

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15 у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 173/424/17 зазначено, що обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20% пенсії). Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які було відомо пенсіонеру. Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі неповідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Таким чином, сама по собі наявність переплати пенсії не є достатньою правовою підставою для її стягнення з пенсіонера. Для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування надміру виплачених сум необхідно встановити, зокрема, факт невиконання ним обов`язку щодо повідомлення органу пенсійного забезпечення про відповідні обставини та причинний зв`язок між таким невиконанням і виникненням переплати.

Судом встановлено, що переплата пенсії відповідачу виникла у зв`язку зі зміною з 08.07.2025 причини інвалідності, встановленою відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 2167/26/30 від 26.01.2026.

Разом з тим позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідач при призначенні пенсії подав документи із завідомо неправдивими відомостями, приховав від органу Пенсійного фонду обставини, які йому були відомі та які безпосередньо впливали на розмір пенсії, або вчинив інші умисні неправомірні дії, внаслідок яких утворилася спірна переплата.

Сам по собі факт зміни причини інвалідності не свідчить про наявність у відповідача умислу на отримання зайвих сум пенсії та не підтверджує факту приховування ним відповідної інформації.

При цьому позивачем не доведено, що на момент отримання пенсійних виплат відповідачеві було відомо про обставини, які у подальшому стали підставою для зміни причини інвалідності, а також не доведено, що саме невиконання відповідачем обов`язку щодо повідомлення Пенсійного фонду спричинило виникнення переплати у заявленому розмірі.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача 49 576,96 грн. надміру виплаченої пенсії, оскільки не встановлено, що її виплата стала наслідком зловживань відповідача або невиконання ним обов`язку повідомити орган Пенсійного фонду про відомі йому обставини, які впливають на розмір пенсії.

За таких обставин у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсії у розмірі 49 576,96 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, у задоволенні пред`явленого позову відмовлено, тому підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплачених коштів у вигляді переплати пенсії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повні найменування та ім`я сторін:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 83, 65012.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В. Гуржій