Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №522/12752/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/12752/26-Е

Провадження№2/522/9948/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 06.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.06.2010 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Другому Приморському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №244 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від спільного шлюбу сторони мають малолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір?ю. Під час сімейного життя з`ясувалося, що вони з відповідачем мають різні погляди на життя, несумісність характерів, втратили почуття любові та поваги один до одного, сім`я розпалася та існує формально. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Фактичне припинення сімейних стосунків з відповідачем та спільне господарство не ведеться з червня 2022 року. Спору щодо місця проживання дитини відсутні, дитина проживає разом з відповідачкою. Конфліктів або спорів щодо аліментів чи майна відсутні. У зв`язку з тим, що сім`я розпалася, позивач змушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Матеріали позовної заяви суддя отримала 07.07.2026 року.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №3000087 від 08.07.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 14.07.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання на 21.09.2026 року.

20.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив ОСОБА_2 , в якому остання просила позовні вимоги задовольнити, строк на примирення не надавати та після розірвання шлюбу залишити прізвище – ОСОБА_4 . Зазначила, що спору щодо майна та місця проживання дитини у сторін відсутні, дитина проживає з відповідачкою. Сімейні стосунки фактично припинені, спільне господарство не ведеться та сторони проживають окремо з червня 2022 року.

15.09.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за її відсутності.

21.09.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності та про долучення до матеріалів справи оригіналу свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

У судове засідання призначене на 21.09.2026 року учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Позивач ОСОБА_1 не з`явився, 21.09.2026 року через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позов підтримав, просив задовольнити та розірвати шлюб між сторонами.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, 15.09.2026 року через підсистему «Електронний суд» надала клопотання, у якому позов визнала, позовні вимоги просила задовольнити, шлюб розірвати та розглядати справу за її відсутністю.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України та, враховуючи те, що суддя Домусчі Л.В. з 28.09.2026 року по 05.10.2026 року перебувала у відпустці, датою складення цього судового рішення є 06.10.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.06.2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено шлюб, про що Другим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис № 244, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 . Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка « ОСОБА_4 », дружини « ОСОБА_4 ».

Від спільного шлюбу у сторін є малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 08.01.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 57.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Сторони тривалий час проживають окремо з червня 2022 року, не підтримують шлюбних відносин та сумісного господарства не ведуть. Подружнє життя сторін не склалося, про що зазначено сторонами в заявах по суті справи.

Таким чином, примирення між позивачем та відповідачкою неможливе, спорів про поділ майна та місце проживання дитини між сторонами на час розгляду справи не існує.

Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв`язку з відсутністю вільної згоди позивачки на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв`язку з чим, є неможливим.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, позивач та відповідач наполягають на розірванні шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст. 112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.

Питання щодо визначення місця проживання дитини судом не вирішується, оскільки не є предметом спору та відповідна вимога як позовна позивачкою не заявлялась. Відповідного зустрічного позову з цього приводу до суду також не надходило.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст.104, 105, 110, 112, 113 СК України; ст.ст.1-12, 13, 76-80, 81, 89, 206, 210, ст.223, 247, 258, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 17.06.2010 року у Другому Приморському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , актовий запис № 244, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 – розірвати.

Після розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 06.10.2026 року.

Суддя: Домусчі Л.В.