Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №522/6854/24 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6854/24

1-кп/522/1607/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю - секретарів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів – ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

потерпілого - ОСОБА_10 ,

захисника - ОСОБА_11 ,

обвинуваченого – ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12023163520000522 від 02.10.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса, громадянина України, із не повною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним

1. 01 жовтня 2023 року приблизно о 18 годині 40 хвилин, ОСОБА_12 разом із Особа – 1 , проїжджали на автомобілі марки «Peugeot» білого кольору, державний номер НОМЕР_1 біля будинку № 27 по вулиці Балківській в м. Одесі, де між ними та ОСОБА_10 , який йшов по дорозі, раптово виник конфлікт.

2. Реалізуючи прямий умисел, направлений на спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, Особа – 1 наблизився до нього та, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, правою рукою стиснутою у кулак наніс ОСОБА_10 , один удар в область обличчя з лівої сторони, після чого ОСОБА_10 почав оборонятися.

3. У цей час ОСОБА_12 з метою припинення опору ОСОБА_10 намагався тримати ззаду його за руки, а ОСОБА_10 в цей час пручався та виривався. В свою чергу Особа – 1, продовжуючи прямий умисел, наніс ОСОБА_10 один удар в ліве передпліччя.

4. Надалі, ОСОБА_12 та Особа – 1 повалили ОСОБА_10 на землю та відійшли від нього.

5. У подальшому, ОСОБА_10 підвівся та в цей час до нього підійшов ОСОБА_13 , який, маючи прямий умисел, направлений на спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, наніс лівою рукою стиснутою в кулак, один удар в обличчя справа.

6. У ОСОБА_10 виявлені наступні тілесні ушкодження: закритий перелом виличної дуги та верхньої щелепи праворуч, садно в проекції правої виличної ділянки, синець на нижній повіці лівого ока, рвано-забійна рана надбрівної дуги зліва, поверхнева забійна рана на лівому передпліччі.

7. Синець на ніжній повіці лівого ока, рвано-забійна рана надбрівної дути зліва не були небезпечними для життя, викликають розлад здоров?я строком понад 6 днів, але не більше трьох тижнів (21 день), та за цим критерієм, згідно п.п. 2.3.3 та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що причинили короткочасний розлад здоров`я.

8. Поверхнева забійна рана на лівому передпліччі не була небезпечною для життя, має незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом N?6 МОЗ України від 17.01.1995, відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

9. Закритий перелом виличної дуги та верхньої щелепи праворуч, садно в проекції правої виличної ділянки не були небезпечними для життя, складають єдиний морфологічний комплекс і оцінюються разом, спричинили тривалий розлад здоров?я строком понад 21 день і за цим критерієм, згідно п.п. 2.2.2 та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ ТЯЖКОСТІ.

ІІ. Позиція обвинуваченого

10. Обвинувачений ОСОБА_12 , у судовому засіданні, свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав та щиро розкаявся.

ІІІ. Позиція потерпілого

11. Потерпілий ОСОБА_10 у судовому засіданні просив суворо не карати ОСОБА_12 , враховуючи поведінку обвинуваченого під час судового розгляду.

ІV. Оцінка Суду

12. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

13. Враховуючи показання обвинуваченого, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії ОСОБА_12 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

14. Вина ОСОБА_12 у скоєному доведена у повному обсязі.

V. Призначення покарання

15. Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_12 відповідно до статті 66 КК - щире каяття.

16. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_12 , відповідно до статті 67 КК Суд не встановив.

17. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_12 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, бере до уваги, що санкція частини першої статті 125 КК передбачає альтернативні види покарань, та відповідно до статті 65 КК враховує:

17.1 класифікацію кримінальних правопорушень і те, що згідно із статтею 12 КК інкриміноване діяння відноситься до нетяжкого злочину;

17.2 особу винного, його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;

17.3 те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався;

17.4 те, що він офіційно непрацевлаштований.

18. У зв`язку із чим, Суд доходить висновку, що ОСОБА_12 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

19. Проте Суд вважає, що виправлення ОСОБА_12 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

20. При цьому, Суд, окрім наведених вище мотивів в цьому конкретному випадку враховує індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, те що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК).

21. Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до ОСОБА_12 статті 75 КК, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим діянням та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.

22. У зв`язку зі звільненням ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК.

23. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань Суд не знаходить.

VI. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

24. Цивільний позов по справі не заявлявся.

25. Запобіжний захід ОСОБА_12 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.

26. Рішення про речові докази необхідно прийняти відповідно до статті 100 КПК.

З цих підстав,

керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 382 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим за частиною першою статті 122 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

2. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

3. Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

3.1. періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

3.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3.3 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4. Запобіжний захід ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - не обирати.

5. Диск з записом з камер відеоспостереження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1