Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №521/13733/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №521/13733/26

Суддя: Поліщук І. О.

Справа № 521/13733/26

Номер провадження № 2/521/8978/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді Поліщук І.О.

за участі: секретаря судового засідання Коржеван В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», поданим в його інтересах представником Романенко Михайлом Едуардовичем до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних у розмірі 386,43 (триста вісімдесят шість) грн. 43 копійки та 1290, 37 доларів США. В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначив, що 29.05.2014 року Малиновський районний суд м. Одеси ухвалив рішення по справі № 2-1991/11, за яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11112420000 від 31.01.2007 р. у розмірі 1252,25 грн. та 14350,52 дол. США.

З моменту набрання рішенням законної сили вчинялись дії щодо примусового виконання рішення, але воно так і не було виконане в розумінні чинного законодавства.

Таким чином, рішення, яке виніс Малиновський районний суд м. Одеси не виконувалось Відповідачем у період з 25.02.2019 року до 23.02.2022 року.

Рішення суду не виконувалось Відповідачем у період з 25.02.2019 року до 23.02.2022 року, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Інфляційні витрати: розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІl : 100) х ( ІІ2 : 100) х ( ІІ3 : 100) х ... ( IIZ: 100) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, IIZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період: ІІс (100,90: 100) х (101,00: 100) х (100,70: 100) х (99,50: 100) х (99,40: 100) х (99,70: 100) х (100,70 : 100) х (100,70 : 100) х (100,10 : 100) х (99,80 : 100) х (100,20 100) х (99,70 : 100) х (100,80 : 100) х (100,80 : 100) х (100,30 : 100) х (100,20 100) х (99,40 : 100) х (99,80 : 100) х (100,50 : 100) х (101,00 : 100) х (101,30 100) х (100,90 : 100) х (101,30 : 100) х (101,00 : 100) х (101,70 : 100) х (100,70 100) х (101,30 : 100) х (100,20 : 100) х (100,10 : 100) х (99,80 : 100) х (101,20 100) х (100,90 : 100) х (100,80 : 100) х (100,60 : 100) х (101,30 : 100) х (101,60 : 100) = 1.21866444

Інфляційне збільшення: 1252,25 х 1.21866444 - 1252,25 = 273,82 грн.

3% річних: розрахунок здійснюється за формулою:

Сума санкції= С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Всього штрафних санкцій: 112,61 грн.

До загальної суми заборгованості в іноземній валюті, що зазначено в рішенні також застосовуються 3% річних за порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

ПЕРІОД 1: з 25/02/2019 до 31/12/2019 (14 350,52 х 3% х 310/365) = 365,64 дол.США,

ПЕРІОД 2: з 01/01/2020 до 31/12/2020 (14 350,52 х 3% х 366/366) = 430,52 дол.США,

ПЕРІОД 3: з 01/01/2021 до 23/02/2022 (14 350,52 х 3% х 419/365) = 494,21 дол.США.

Загальна сума в доларах США= 1290,37 дол. США (56931,12 грн.).

У зв`язку з чим, Позивачем було розраховано, виходячи із загальної суми заборгованості, 3% річних у розмірі 112,61 грн. та інфляційні збитки у розмірі 273,82 грн. (разом становить 386,43 грн), що підлягають сплаті Відповідачем за прострочення виконання рішення суду.

Загальна сума позову: в доларах США = 1290,37 дол. США ( 56931,12 грн.)+386,43 грн=57317,55 грн.

Ухвалою суду від 06.08.2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників до судового засідання.

Відповідачу ОСОБА_1 за реєстрацією місця проживання, тобто за адресою: АДРЕСА_1 , надіслано ухвалу про відкриття провадження поданій справі.

Право на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України Хаджибейським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом установлено, що 29.05.2014 року Малиновський районний суд м. Одеси ухвалив рішення по справі № 2-1991/11, за яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11112420000 від 31.01.2007 р. у розмірі 1252,25 грн. та 14350,52 дол. США.

З моменту набрання рішенням законної сили вчинялись дії щодо примусового виконання рішення, але воно так і не було виконане в розумінні чинного законодавства.

Таким чином, рішення, яке виніс Малиновський районний суд м. Одеси не виконувалось Відповідачем у період з 25.02.2019 року до 23.02.2022 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2023 року замінено стягувача у виконавчих провадженнях, відкритих на підставі виконавчих листів у цивільній справі № 2-1991/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746).

Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму непогашеної заборгованості 1252,25 грн та 14350,52 дол. США за період із 25.02.2019 до 23.02.2022 нараховано 273,82 грн інфляційних втрат та 112,61 грн трьох процентів річних.

До загальної суми заборгованості в іноземній валюті, що зазначено в рішенні також застосовуються 3% річних за порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

ПЕРІОД 1: з 25/02/2019 до 31/12/2019 (14 350,52 х 3% х 310/365) = 365,64 дол.США,

ПЕРІОД 2: з 01/01/2020 до 31/12/2020 (14 350,52 х 3% х 366/366) = 430,52 дол.США,

ПЕРІОД 3: з 01/01/2021 до 23/02/2022 (14 350,52 х 3% х 419/365) = 494,21 дол.США.

Загальна сума в доларах США= 1290,37 дол. США

Розрахунок містить визначення періоду нарахування, застосованих індексів інфляції, кількості днів прострочення та формули обчислення відповідних сум. Відповідачем іншого розрахунку суду не надано та арифметичної правильності розрахунку позивача належними доказами не спростовано.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс», становить: в доларах США = 1290,37 дол. США +386,43 грн.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Положенням ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами ч. 1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст..626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства(ст..628 ЦК України).

В силу вимог ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В силу вимог ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, за змістом наведених норм права, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки судом встановлено, що відповідач отримав від ПАТ «УкрСиббанк» кредитні кошти, які зобов`язався повертати в строки та розмірах, визначених в кредитному договорі, але свій обов`язок належним чином не виконував, внаслідок чого має заборгованість перед Банком, який право грошової вимоги за кредитним договором передав ТОВ «Діджи фінанс», уклавши з останнім договір факторингу .

Отже загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 386,43 грн. та 1290,37 дол. США.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3, 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані наступні документи: договір №118 від 27 травня 2026 року, додаткова угода до Договору №118 про надання юридичної допомоги від 27.05.2026 року, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 29.07.2026 року, детальний опис виконаних робіт на суму 7000 грн.

При визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Окрім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Проаналізувавши надані представником позивача документи, суд приходить до висновку, що відображена інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та є співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 49, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) збитки в якості відповідальність за несвоєчасне виконання рішення суду у справі № 2-1991/11 у розмірі - 386,43 грн. та 1290,37 дол. США.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746)судовий збір у розмірі – 2662 ,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746)витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Ірина Поліщук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua