Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №521/15577/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/15577/26

Номер провадження 3/521/4660/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Тихонової О.А., з секретарем Ніколаєвою В.І., за участю представника митниці Євдокимова Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні Хаджибейського районного суду міста Одеси матеріали справи, що надійшли з Одеської митниці ДМС України за протоколом №0459/UA500000/2026 від 19.07.2026 року складеним відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Полтава, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який є фізичною особою-підприємцем, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України,

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшов протокол №0459/UA500000/2026 від 19.07.2026 про порушення митних правил з відповідними матеріалами, відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України.

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 19.07.2026 року близько 18 годині 13 хвилин в зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» ВМО №5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці у напрямку руху виїзд з України до Румунії по смузі руху «зелений коридор» заїхав легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN TUAREG» реєстраційний номер НОМЕР_2 VIN-код НОМЕР_3 , країна реєстрації Україна під керуванням гр. ОСОБА_1 .

Водій обрав «зелений коридор» та надав контрольний талон для проходження митного контролю по «зеленому коридору», чим своїми діями заявив про те, що переміщувані ними через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України.

В ході проведення митного огляду вищезазначеного транспортного засобу та особистих речей, без ознак приховування від митного контролю та без застосування технічних засобів митного контролю у передній правій частині транспортного засобу з боку пасажира в відсіку для зберігання перчаток (бардачок) було виявлено у 10 патронів калібру 9 мм. РАК YAS GLU та 4 патронів калібру 9 мм. GGG 223 Rem (патрон не смертельної дії з гумовою кулею) до травматичної зброї у зіп пакеті прозорого кольору.

З отриманих пояснень встановлено, що патрони належать гр. України ОСОБА_1 .

Виявлені предмети перемішувались без ознак приховування та їх виявлення не було ускладнене у будь-який спосіб.

Відповідно до пункту 2.3.1. «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України від 21 серпня 1998 року № 622 , громадяни здійснюють ввезення із-за кордону та вивезення з України вказаних предметів на підставі дозволів, які надаються Департаментом громадської безпеки МВС України, Управліннями (відділами) адміністративної служби міліції ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі, тобто підлягають обов`язковому декларуванню.

Обравши формою проходження митного контролю проїзд через «зелений коридор», та маючи при собі набої до травматичної зброї, громадянин України ОСОБА_1 не задекларував товари, що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення з митної території України та які переміщуються громадянами.

Зазначені дії, на переконання митниці, мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 471 МК України.

Представник митниці Євдокимов Д.А. у судовому засіданні протокол підтримав та просив притягнути особу до відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 471 МК України.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 участі не приймав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі. Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, суд вважає особу, такою, що своєчасно сповіщений про дату, час та місце судового засідання, а тому наявні усі підстави для розгляду справи без його участі.

Вислухавши представника митниці та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 471 МК України відповідальність настає за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Згідно з приміткою до ст. 471 МК України недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений МК України, про товари, які переміщуються таким громадянином через митний кордон України, у тому числі при проходженні ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).

Відповідно до ст. 365 МК України громадяни за умов дотримання вимог МК України та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну та вивезення з України, а також товарів, щодо яких встановлено відповідні обмеження.

Відповідно до ч. 2 ст. 366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та не підлягають письмовому декларуванню.

Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України початок проходження громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 6 ст. 366 МК України громадяни, які проходять через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації, однак таке звільнення не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари та транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України та за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст. 196 МК України не можуть бути пропущені через митний кордон України, зокрема, товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом або міжнародним договором України, а також товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 МК України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Частиною 2 цієї статті передбачено, що переліки таких товарів, а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 2 розділу І Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576, до предметів, на які поширюється дозвільна система, належать, зокрема, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони.

Відповідно до пункту 12.14 Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року № 622, вогнепальна мисливська зброя, основні частини зброї, бойові припаси до неї, пневматична, холодна, охолощена зброя, пристрої, патрони до них громадянами України перевозяться через митний кордон України на підставі відповідних дозволів.

Таким чином, переміщення через митний кордон України патронів до пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, здійснюється з дотриманням установленого законодавством дозвільного порядку та підлягає відповідному декларуванню.

Як встановлено судом, 19.07.2026 року близько 18 год. 13 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN TUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , під час виїзду з України до Румунії через пункт пропуску «Орлівка» ВМО № 5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці обрав для проходження митного контролю «зелений коридор».

Обравши «зелений коридор», ОСОБА_1 своїми діями заявив про відсутність у нього товарів, які підлягають обов`язковому письмовому декларуванню або на переміщення яких встановлені заборони та/або обмеження.

Разом з тим, під час проведення митного огляду транспортного засобу та особистих речей ОСОБА_1 у передній правій частині транспортного засобу, у відсіку для зберігання речей (бардачку), виявлено 10 патронів калібру 9 мм PAK YAS GLU та 4 патрони GGG 223 REM, які переміщувалися у прозорому зіп-пакеті.

Згідно з матеріалами справи, вказані предмети належать ОСОБА_1 , що також підтверджується його поясненнями.

При цьому будь-яких дозвільних документів на переміщення зазначених патронів через митний кордон України ОСОБА_1 працівникам митного органу не пред`явив.

Виявлення зазначених патронів відбулося під час проведення митного огляду, при цьому, відповідно до матеріалів справи, вони переміщувалися без ознак приховування від митного контролю, що, однак, не звільняє особу від встановленого законом обов`язку їх декларування та дотримання встановленого порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 , обравши для проходження митного контролю «зелений коридор», не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про наявність у нього товарів, переміщення яких через митний кордон України здійснюється з дотриманням дозвільного порядку, чим допустив їх недекларування.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів, які є належними, допустимими, достовірними та взаємопов`язаними між собою, а саме: протоколом про порушення митних правил № 0459/UA500000/2026 від 19.07.2026 року; поясненнями ОСОБА_1 ; матеріалами митного огляду транспортного засобу; фотоматеріалами; описом вилучених предметів та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Наведені докази узгоджуються між собою, істотних суперечностей не містять та у своїй сукупності підтверджують факт переміщення ОСОБА_1 через митний кордон України товарів, що підпадають під встановлені законодавством обмеження, без їх належного декларування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, а його вина у вчиненні зазначеного правопорушення доведена належними та допустимими доказами.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 467 МК України, на момент розгляду справи не закінчилися.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , його відношення до вчиненого, а також з огляду на те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальних межах, встановлених санкцією ч. 3 ст. 471 МК України, з конфіскацією безпосередніх предметів правопорушення.

Документів про наявність у ОСОБА_1 пільг щодо звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять, тому відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір у встановленому законом розмірі.

Вирішуючи питання про стягнення витрат, понесених митницею за зберігання вилучених товарів, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 розділу III Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року № 731, встановлено, що витрати щодо товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, понесені в ході провадження та розгляду справи, відшкодовуються в порядку, визначеному статтями 519 та 520 МК України.

Водночас наведений порядок визначення витрат за зберігання вилучених товарів передбачає врахування відповідного періоду їх зберігання, який пов`язується, зокрема, з моментом повернення товару власнику.

Оскільки за результатами розгляду цієї справи вилучені патрони підлягають конфіскації в дохід держави та поверненню ОСОБА_1 не підлягають, суд приходить до висновку, що заявлений митним органом розрахунок витрат за їх зберігання до дати прийняття судом постанови не відповідає встановленому порядку визначення таких витрат, оскільки зазначена дата не є датою повернення вилученого товару його власнику.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Одеської митниці про стягнення з ОСОБА_1 витрат, понесених митним органом за зберігання вилучених товарів, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 3, 196, 197, 471, 519-520, 522, 524-529 МК України,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 3 ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень, з конфіскацією предметів правопорушення, вилучених за протоколом про порушення митних правил №0459/UA500000/2026 від 19.07.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

У задоволенні клопотання представника Одеської митниці Держмитслужби про вирішення питання про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України відмовити.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів.

Суддя О.А. Тихонова