Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №504/4105/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/4105/25

Провадження №2/504/1803/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря – Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239) до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнення судового збору, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі ТОВ «БІЗПОЗИКА) звернувся до суду із позовом проти ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.10.2021 року відповідач уклав з ТОВ «БІЗПОЗИКА» договір про надання кредиту № 426731-КС-001.

Також, 25.11.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та відповідачем укладено додаткову угоду № ДУ №1 до Договору від 27.10.2021 року № 426731-КС-001 за змістом якої відповідач отримав додатково 4000,00 грн.

Всього отримано 29000 грн. кредиту.

Станом на 04.09.2025 року за боржником утворилась заборгованість в сумі 27048,82 грн., яка складається з прострочених платежів за тілом кредиту в сумі 19582,34 грн., суми прострочених процентів – 6866,48 грн. а також 600,00 грн. комісії.

Договір був укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА», через Особистий кабінет Позичальника на сайті Кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/. Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного Договору про надання кредиту від 27.10.2021 року № 426731-КС-001.

Таким чином позивач виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, сповіщався судом на електронну адресу.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у свою відсутність, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 05.10.2026 року постановлено розглянути справу у заочному порядку.

Судом встановлено, що 27.10.2021 року відповідач уклав з ТОВ «БІЗПОЗИКА» договір про надання кредиту № 426731-КС-001.

Також, 25.11.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та відповідачем укладено додаткову угоду № ДУ №1 до Договору від 27.10.2021 року № 426731-КС-001 за змістом якої відповідач отримав додатково 4000,00 грн.

Всього отримано 29000 грн. кредиту.

За умовами договору строк дії кредиту 8 тижнів.

Стандартна процентна ставка 0,62388987% за кожен день користування кредитними коштами.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Орієнтовна загальна вартість кредиту 34640,00 грн.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка 5110,73 процентів.

Дата видачі кредиту 27.10.2021 року.

Дата повернення кредиту 22.12.2021 року.

Договір був укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА», через Особистий кабінет Позичальника на сайті Кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/. Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного Договору про надання кредиту від 27.10.2021 року № 426731-КС-001.

Таким чином позивач виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Станом на 04.09.2025 року за боржником утворилась заборгованість в сумі 27048,82 грн., яка складається з прострочених платежів за тілом кредиту в сумі 19582,34 грн., суми прострочених процентів – 6866,48 грн. а також 600,00 грн. комісії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд дійшов до висновку, що позивач зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а відповідач, всупереч викладеним у кредитному договорі умовам, в установлені терміни не повернув належні до сплати грошові суми.

Позивач, заявляючи позов про стягнення кредитної заборгованості, просив у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Таким чином тіло кредиту 19582,34 грн. підлягає стягненню повністю.

Матеріалами цивільної справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі визначені тип та розмір процентних ставок плати за користування кредитом: фіксована процентна ставка.

Суд першої інстанції дійшов висновків, що розмір процентів, які просить стягнути позивач з відповідача, не є неспівмірним тілу кредиту, не суперечить принципам розумності та добросовісності, не є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи.

Тому прострочені відсотки за користування кредитом в сумі 6866,48 грн. слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо комісії:

Умовами договору та заявки на видачу кредиту сторони передбачили сплату комісії за видачу кредиту.

Відносини, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян регулюються, зокрема, Законом України «Про захист прав споживачів».

Положення Закону України «Про захист прав споживачів» від 19.05.1991 року з наступними змінами, у взаємозв`язку із положеннями ст. 42 ч.4 Конституції України, треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником /споживачем/ за договором про надання споживчого кредиту, що виникають, як під час укладення, так і виконання такого договору (рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року у справі №15-рп/2011).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.4 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року № 168 (далі-Правила), у кредитному договорі або додатку до нього банки повинні надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутних послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, зазначивши, зокрема, перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов`язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення. Банки також зобов`язанні в кредитному договорі зазначити вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу, обґрунтувати вартість супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов`язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб`єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо).

Разом з тим, відповідно до п.3.6 Правил, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банка за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо) або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє споживач з метою встановлення, зміни чи припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Держава має сприяти забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри у суспільстві.

Споживачу, як правило, об`єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму. Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть внаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визнання особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року у справі №15-рп/2011).

Споживач може і не знати, що при оформленні кредитного договору він оформив з банком непотрібну йому послугу.

Тому держава повинна забезпечувати захист громадян, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах.

За таких обставин умови договору та заявки на видачу кредиту (п.8) кредитного договору, в частині сплати позичальником комісії за надання кредиту в силу ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемним.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у позові, в частині стягнення заборгованості по комісії.

Оскільки позовна заява підлягає задоволенню частково, судовий збір сплачений позивачем за позов в розмірі 2422,40 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам позову, тобто 2368,38 грн. (2422,40 грн.х97,77%).

Решта судового збору відноситься на рахунок позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239) до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239) заборгованість за кредитним договором в сумі 26448,82 грн., яка складається з прострочених платежів за тілом кредиту в сумі 19582,34 грн., суми прострочених процентів – 6866,48 грн.

В решті позову- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239) судовий збір 2368,38 грн.

Решту судового збору віднести на рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту його отримання в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

СуддяВ. К. Барвенко