Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №496/4813/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4813/26

Провадження № 3/496/1820/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебувають матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Судом встановлено, що 01.06.2026 року о 23.20 год. с. Нерубайське, вулиця Центральна, 54, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Tesla Model 3» НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами на термін 1 рік від 05.11.2025. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року. Постанова ЕНА 7188110 від 13.05.2026, чим порушив п.2.1 а ПДР – керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того 01.06.2026 року о 23.20 год. с. Нерубайське, вулиця Центральна, 54, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Tesla Model 3» НОМЕР_1 , з явними ознаками сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю із порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння та продуття Драйгера 0790, водій ОСОБА_1 відмовився під відеозапис у встановленому порядку. Правопорушення вчинено повторно протягом року, рішення Приморського районного суду м. Одеса від 05.11.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, чим порушив п.2.5 ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 23.09.2026 року об`єднано матеріали справи № 496/4813/26, провадження № 3/496/1820/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП; № 496/4814/26, провадження № 3/496/1821/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП в одне провадження та присвоєно номер № 496/4813/26, провадження № 3/496/1820/26.

ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, шляхом надсилання судових повісток на адресу зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення та на адресу реєстрації останнього.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).

Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022).

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

ОСОБА_1 не вжив заходів щодо явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, заяву про відкладення слухання справи або розгляд справи у режимі відеоконференції, за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності до суду не звертався.

Таку поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як ухилення та небажання особи брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, що його стосується.

З врахуванням того, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст.ст. 126, 130 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі письмовими доказами.

Суд, дослідивши наявні у справі про адміністративне правопорушення матеріали, надавши їм належну і всебічну правову оцінку, як окремо кожного доказу, так і у сукупності, дійшов до наступного.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення додані наступні докази:

за ч. 2 ст.130 КУпАП:

протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 681544 від 02.06.2026 року, що відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у якому зазначено ознаки сп`яніння; довідкою виданою інспектором САП ОРУП№2 ГУНП в Одеській області А. Стариченко в якій зазначено, що за обліковими даними НПУ з адміністративної практики ОСОБА_1 в період 02.06.2025 по 02.06.2026 притягнутий до відповідальності за ст. 130 КУпАП та згідно бази даних ІПНП «Цунамі» «Посвідчення водія», на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не видавалось; постановою Приморського районного суду м. Одеси від 05.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відеозаписом з місця події на якому зафіксовані відомості зазначені в протоколі.

За ч.5 ст.126 КУпАП:

протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 681557 від 02.06.2026 року, що відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення; постановою серії ЕНА № 7188110 від 13.05.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. за ч. 4 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; довідкою виданою іспектором САП ОРУП№2 ГУНП в Одеській області А. Стариченко зазначено, що згідно бази даних ІПНП «Цунамі» «Посвідчення водія», на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не видавалось; відеозаписом з місця події на якому зафіксовані відомості зазначені в протоколі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинена особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Ч.5 ст. 126 КУпАП, так як керував транспортним засобом будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, при цьому є особою, яка протягом року вчинила порушення, передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 протягом року був визнаний винним за ч.4 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та скоїв аналогічні правопорушення, то в його діях наявний склад адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст.126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Згідно статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив грубе порушення ПДР України, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку себе та інших осіб, ігноруючи загальноприйнятими нормами поведінки та співжиття в суспільстві, з метою недопущення повторного вчинення ОСОБА_1 грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає доцільним застосувати до нього враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, шляхом накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених адміністративне стягнення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, так як відсутні докази належності транспортного засобу саме ОСОБА_1 ..

Вирішуючи питання щодо обсягу застосованого стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

В той же час, згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП у разі, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Враховуючи те, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 05.11.2025 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і він до закінчення строку дії стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами вчинив нове адміністративне правопорушення, за яке також застосовується стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає за необхідне на підставі частини 3 статті 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати невідбуту частину такого стягнення, накладеного на ОСОБА_1 постановою Приморського районного суду м. Одеси від 05.11.2025 року, яка становить 5 місяців, 15 днів.

При цьому строк невідбутої частини стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами обчислюється судом відповідно до положень частини 2 статті 299, частини 2 статті 317-1 КУпАП, згідно з якими особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 24, 33, 38, 40-1, 126, 130, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП та призначити йому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі частини 3 статті 30 КУпАП, до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою, приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Приморського районного суду м. Одеси від 05.11.2025 року та остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 (сорок тисяч вісімсот гривень) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років 5 місяців 15 днів без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя О.П. Портна