Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №646/5863/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 жовтня 2026 року

м. Харків

справа № 646/5863/26

провадження № 22-ц/818/4877/26

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,

за участю секретаря судового засідання : Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека911. ЮА» до ОСОБА_1 , Громадської організації «НОН-СТОП Україна» (ГО « НОН-СТОП Україна») про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека 911. ЮА» на ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 01 червня 2026 року, постановлену під головуванням судді Білінської О.В.,-

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека911. ЮА» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , Громадської організації «НОН-СТОП Україна» (ГО « НОН-СТОП Україна») про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації. В якому просило визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканність ділової репутації ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АПТЕКА911. ЮА» інформацію, поширену 15.05.2026-16.05.2026 ОСОБА_1 , Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА» на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме: у Facebook; у Youtube; у Telegram; у Instagram; у TikTok де було опубліковано відеоматеріал (відеоролік) з інформацією, яка стосується ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АПТЕКА911. ЮА» та є неправдивою інформацією та такою, що принижує ділову репутацію ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АПТЕКА911. ЮА»; Визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканність ділової репутації ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АПТЕКА911. ЮА» інформацію, поширену НОМЕР_1 ОСОБА_1 , Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА» на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме: у Facebook; у Youtube; у Telegram; у Instagram; у TikTok у скарзі ГО «НОН-СТОП Україна» відтвореній у відеосюжеті від 15.05.2026-16.05.2026 у проміжок часу з 00:22-00:29; Зобов`язати ОСОБА_1 , Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА» у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду вилучити з загального доступу відеоматеріал (відеоролік) від 22.04.2026-23.04.2026 на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет; Зобов`язати ОСОБА_1 , Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА» у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію у наступний спосіб: зачитати резолютивну частину судового рішення про спростування недостовірної інформації під відеозапис, з подальшим опублікуванням його на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме у Facebook; Youtube; Telegram; Instagram; TikTok, а також розмістити на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОНСТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме у Facebook; Youtube; Telegram; Instagram; TikTok рішення суду у цій справі. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , Громадської організацієї «НОН-СТОП УКРАЇНА» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АПТЕКА911. ЮА» моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 01 червня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека911. ЮА» до ОСОБА_1 , Громадської організації «НОН-СТОП Україна» (ГО « НОН-СТОП Україна») про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека911. ЮА» просить суд ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що наведені судом першої інстанції доводи є обмеженням у здійсненні правосуддя та порушують права позивача, на розгляд справи. Вказує, що при постановленні оскаржуваної ухвали, суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, а саме: не досліджено предмет та підстави даного позову чим порушені права позивача на доступ до правосуддя. Також зазначають, що перший відповідач є фізичною, а не юридичною особою, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником (учасником) та керівником Громадської організації «НОН-СТОП Україна» є ОСОБА_1 . Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 , який на думку позивача поширив відносно нього недостовірну інформацію, що порушує його право на недоторканність ділової репутації, є посадовою особою Громадської організації «НОН-СТОП Україна» та діяв в інтересах Товариства та як його керівник, спір у даній справі фактично виник між юридичними особами та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що у травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека911. ЮА» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , Громадської організації «НОН-СТОП Україна» (ГО « НОН-СТОП Україна») про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації. В якому просило визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканність ділової репутації ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АПТЕКА911. ЮА» інформацію, поширену 15.05.2026-16.05.2026 ОСОБА_1 , Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА» на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме: у Facebook; у Youtube; у Telegram; у Instagram; у TikTok де було опубліковано відеоматеріал (відеоролік) з інформацією, яка стосується ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АПТЕКА911. ЮА» та є неправдивою інформацією та такою, що принижує ділову репутацію ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АПТЕКА911. ЮА»; Визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканність ділової репутації ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АПТЕКА911. ЮА» інформацію, поширену НОМЕР_1 ОСОБА_1 , Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА» на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме: у Facebook; у Youtube; у Telegram; у Instagram; у TikTok у скарзі ГО «НОН-СТОП Україна» відтвореній у відеосюжеті від 15.05.2026-16.05.2026 у проміжок часу з 00:22-00:29; Зобов`язати ОСОБА_1 , Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА» у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду вилучити з загального доступу відеоматеріал (відеоролік) від 22.04.2026-23.04.2026 на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет; Зобов`язати ОСОБА_1 , Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА» у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію у наступний спосіб: зачитати резолютивну частину судового рішення про спростування недостовірної інформації під відеозапис, з подальшим опублікуванням його на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме у Facebook; Youtube; Telegram; Instagram; TikTok, а також розмістити на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОНСТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме у Facebook; Youtube; Telegram; Instagram; TikTok рішення суду у цій справі. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , Громадської організацієї «НОН-СТОП УКРАЇНА» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АПТЕКА911. ЮА» моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи судом.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція – це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства – цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-третє, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.

Предметна юрисдикція – це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У частині першій статті 1 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) указано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України з авданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду та розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, у пунктах 1, 3 частини першої статті 15 передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом вказаної статті право звертатися до господарського суду мали підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

За змістом статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема й підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Тобто у порядку господарського судочинства розглядаються спори юридичних осіб між собою та фізичних осіб – підприємців.

Категорії таких справ визначені у статті 12 ГПК України, а саме: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю); справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових осіб та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.

Відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, є саме ця юридична особа.

У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою, для визначення належного відповідача судам необхідно з`ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов`язків, то належним відповідачем є саме вона.

Згідно з частинами другою та третьою статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору у цій справі є захист ділової репутації юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека911. ЮА», недостовірну інформацію стосовно якого поширено на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернету головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_1 .

З врахуванням положень статті 19 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій та статей 1, 20 ГПК України, з огляду на те, що характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб`єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб`єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч.4 ст. 277 ЦК України, поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні свої посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій працює така особа.

Згідно ч.1,3 ст. 99-1 ЦК України, керівник (одноосібний виконавчий орган), голова та члени колегіального виконавчого органу, голова та члени наглядової ради або ради директорів, ліквідатор, голова та члени комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), головний бухгалтер, корпоративний секретар, а також голова та члени іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або установчими документами товариства, є посадовими особами такого товариства. Установчими документами товариства посадовими особами товариства можуть бути визнані й інші особи. Посадові особи товариства зобов`язані діяти: 1) в інтересах товариства; 2) добросовісно та розумно; 3) у такий спосіб, який, на їхнє добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності товариства; 4) у межах повноважень, наданих їм установчими документами товариства та законодавством.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником (учасником) та керівником Громадської організації «НОН-СТОП Україна» є ОСОБА_1 .

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 , який на думку позивача поширив відносно нього недостовірну інформацію, що порушує його право на недоторканність ділової репутації, є посадовою особою Громадської організації «НОН-СТОП Україна» та діяв в інтересах товариства та як його керівник, спір у даній справі фактично виник між юридичними особами та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

За таких обставин суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року в справі № 750/2052/16-ц.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав скасування ухвали суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека911. ЮА»- залишити без задоволення.

Ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 01 червня 2026року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина