Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №727/10553/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10553/26

Провадження № 2/727/3436/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючої судді Чебан В.М.

при секретарі Миронюк Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів до відповідача ОСОБА_2 , посилаючись на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2014 року шлюб між сторонами було розірвано.

У спільному шлюбі у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Позивач вказує, що вищевказаним рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 20 лютого 2014 року було стягнено з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 600,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Зазначила, що їх спільний з відповідачем син є дитиною з інвалідністю. Статус дитини з інвалідністю свідчить про наявність у нього особливих потреб, які потребують постійної уваги, догляду, лікування, медичного спостереження, реабілітаційних заходів, придбання лікарських засобів, спеціальних медичних виробів та забезпечення належних умов для повноцінного розвитку. Це, своєю чергою, обумовлює значно більші матеріальні витрати порівняно з витратами на утримання здорової дитини.

Вважає, що визначений рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2014 року розмір аліментів в сумі 600,00 гривень, що стягується з відповідача, є вкрай недостатнім для забезпечення належного матеріального утримання сина.

Звертає увагу суду на те, що сума аліментів, яку сплачує відповідач, менша від гарантованого мінімуму для дитини відповідного віку. Аліменти, які стягуються з відповідача, в умовах збільшення рівня цін та прожиткового мінімуму на дитину, є недостатнім для матеріального утримання сина.

Стверджує, що відповідач є працездатною особою, на даний час проходить військову службу у Збройних Силах України, має постійне місце служби та отримує регулярне грошове забезпечення, що свідчить про наявність у нього стабільного та постійного доходу.

Таким чином, позивач вважає, що для забезпечення потреб неповнотнього сина ОСОБА_3 необхідно змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми, що стягується на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 лютого 2014 року, на частку від доходу відповідача, а саме шляхом стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), щомісячно до досягнення дитиною повноліття, що на думку позивачки суттєво не вплине на матеріальний стан відповідача.

На основі викладеного, позивач просить суд змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20.02.2014 року в твердій грошовій сумі – 600,00 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття, на 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач в судове засідання не з`явилась, проте до початку судового засідання спрямувала до суду заяву про розгляд даної справи у її відсутність, без застосування технічних засобів, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча неодноразово повідомлявся про час, дату і місце розгляду справи у суді, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву відповідач не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність та постановити заочне рішення.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, в яких достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.3, п.4 ч.1 ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247, ст.280 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за письмовою згодою позивача у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 серпня 2026 року відкрито спрощене провадження та призначено розгляд справи з викликом всіх сторін по справі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони з 15 червня 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.12).

Відповідно до копії рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 лютого 2014 року (а.с.9-11) шлюб між сторонами розірвано та стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 600,00 грн. щомісячно, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 28 січня 2014 року до досягнення дитиною повноліття.

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною з інвалідністю (а.с.13).

Частинами першою та другою статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу).

Згідно з частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України відповідач – ОСОБА_2 , як батько неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , зобов`язаний утримувати свого неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття.

Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Абзацом 2 частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, що зазначено у статтях 182-184 СК України, не може обмежуватися.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, стан здоров`я, тощо як самостійні підстави для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», для основних соціальних і демографічних груп населення: прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень.

В абзаці третьому частини 2 статті 182 СК України визначено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що відповідач на даний час є працездатною особою, у відповідача інших утриманців не має, а розмір аліментів визначений в рішенні Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2014 року на даний час є явно недостатнім.

При цьому, при розгляді вимог позивачки про зміну розміру аліментів, суд враховує і те, що після винесення в 2014 році Шевченківським районним судом м.Чернівці рішення про стягнення аліментів, змінився визначений положеннями СК України мінімальний розмір аліментів та попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам вочевидь не відповідає.

Крім того, враховуючи інфляційні процеси, які відбулися в державі протягом останніх років, значне подорожання продуктів харчування, одягу, взуття тощо, суд вважає, що матеріальний стан позивачки щодо утримання неповнолітньої дитини змінився, тобто зменшився.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковою для застосування національними судами, рішення суду повинне бути не тільки законним та обґрунтованим, але й справедливим.

А також, задовольняючи позовні вимоги, суд враховує і ту обставину, що письмових заперечень від повідомленого в передбаченому Законом порядку відповідача про дату та місце розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

При винесенні рішення суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, вік та потреби дитини, необхідність та достатність розміру аліментів для забезпечення гармонійного розвитку дитини та розмір прожиткового мінімуму для дітини віком від 6 до 18 років.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення (в межах своїх здібностей і фінансових можливостей) умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України визначено, що при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання.

Такий висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладено у постанові від 30 квітня 2021 року у справі № 283/1309/17.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі, аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи принципи захисту та піклування про дітей, право дитини, яка має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, враховуючи стан здоров`я платника аліментів, обов`язок відповідача утримувати власну дитину, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, а саме слід змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 лютого 2014 року в розмірі 600,00 грн., щомісячно, і до настання повноліття дитини на стягнення аліментів у виді частки, а саме на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Крім цього, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 180, 183, 184, 192 СК України, ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 274 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Винести заочне рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів – задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 лютого 2014 року в твердій грошовій сумі – 600,00 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття на 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок.

З дня набрання цим рішенням законної сили припинити стягнення аліментів на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 лютого 2014 року в справі №727/681/14-ц.

Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 лютого 2014 року в твердій грошовій сумі – 600,00 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття, виданий на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2012 року (справа №727/681/14-ц) – відкликати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом заочного рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 06 жовтня 2026 року.

Суддя: