Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №724/2689/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2689/26

Провадження № 1-кп/724/126/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря

судового засідання: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченої: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026263160000039 від 11.08.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.04.2026р. за ч.2 ст. 263 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт, не одружена, освіта загальна середня, дітей не має, офіційно не працевлаштована

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

28.04.2026р. ОСОБА_4 засуджено вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт та 22.06.2026р. останню було поставлено на облік до Дністровського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області, де ознайомлено з порядком та умовами відбуття покарання. В подальшому, 22.06.2026р. ОСОБА_4 було направлено для відбуття призначеного покарання до КП «Хотинблагоустрій Хотинської міської ради», на території якого остання повинна була виконувати громадські роботи, починаючи з 25.06.2026р.

Окрім цього, Дністровським районним сектором №3 філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області, 27.07.2026р. було видано повторне направлення ОСОБА_4 для відбуття призначеного покарання та направлено останню до КП «Хотинблагоустрій Хотинської міської ради» на території якого остання повинна була виконувати громадські роботи, починаючи з 28.07.2026р.

Так, ОСОБА_4 , будучи обізнаною про необхідність виходу на відпрацювання громадських робіт, достовірно знаючи про покладені на неї обов`язки, при цьому під особистий підпис попередженою про можливість притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, умисно, без поважних на те причин, у період часу з 25.06.2026р. по теперішній час не з`являлася на відпрацювання до КП «Хотинблагоустрій Хотинської міської ради», порушивши встановлені законодавством порядок та умови відбуття покарання та відповідно до інформації Дністровського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області, не відпрацювала 240 годин громадських робіт, ухилившись як засуджена у такий спосіб від покарання не пов`язаного з позбавленням волі, у виді громадських робіт.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, а саме в ухиленні від відбування покарання у виді громадських робіт.

Прокурор у судовому засіданні, у зв`язку із повним визнанням обвинуваченою своєї вини, запропонував порядок дослідження доказів, передбачений ч.3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачена у судовому засіданні зазначила, що вона повністю погоджується з фактичними обставинами кримінального правопорушення, які викладені у обвинувальному акті, не оспорює ці обставини та вважала недоцільним їх дослідити.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченою своєї вини, а також те, що вона не піддає сумніву фактичні обставини справи, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченої. У зв`язку з цим, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Одночасно судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати такі обставини справи в апеляційному порядку.

Суд визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченої, а також дослідив надані сторонами документи, що стосуються особи обвинуваченої.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» згідно яким суд повинен уникати зайвих формальностей у разі визнання особою своєї вини, при цьому забезпечуючи належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю. Пояснила, що засуджена вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт. Підтвердила, що була ознайомлена з порядком відбуття призначеного покарання, а також з наслідками у разі ухилення від відбуття покарання. Пояснює, що перший раз не з`явилася відпрацьовувати призначене покарання, оскільки хворіла два тижні, однак до лікаря не зверталася. Потім з`являлася до КП «Хотинблагоустрій Хотинської міської ради», однак відмовилася виконувати запропоновану їй роботу, оскільки в неї болить нога. У вчиненому розкаялася, більше подібного вчиняти не буде, просила суд суворо не карати.

Суд погоджується з правовою кваліфікацією дій обвинуваченої, оскільки кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України настає за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченій з метою його виправлення та виховання, судом враховуються наступне.

Прокурор в судових дебатах просив суд призначити міру покарання у виді обмеження волі на один рік, застосувавши приєднання призначеного покарання за попереднім вироком, при цьому звернув увагу на наявність підстав для застосування ст. 75 КК України на два роки.

Обвинувачена в судових дебатах погодилася із запропонованою мірою покарання, вину визнала повністю.

Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що відповідно до закріпленої в ст.12 КК України класифікації є кримінальним проступком;

- особу ОСОБА_4 , яка раніше судима, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштована, не одружена, дітей не має, за місцем проживання характеризується посередньо;

- обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття обвинуваченої та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;

- обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом, відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченої, сукупність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують її покарання, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі.

Окрім цього, зважаючи на те, що ОСОБА_4 вчинила кримінальний проступок, не відбувши іншого покарання за вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.04.2026, суд призначає їй покарання у відповідності до положень ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, що становить 240 години громадських робіт.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення - одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.

Разом з тим, зваживши на обставини справи, молодий вік обвинуваченої, позитивну характеристику за місцем проживання, щире каяття обвинуваченої та готовність понести покарання, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та на підставі ст. 75 КК України вважає за необхідне звільнити її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком з покладанням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, який буде достатнім для того, щоб обвинувачена в умовах здійснення контролю за її поведінкою довела своє виправлення.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої у кримінальному провадженні не обирався, клопотань про його обрання до суду не надходило.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.71, ст.72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.04.2026р., та остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 30 (тридцять) днів.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона в період іспитового строку 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення, і буде виконувати покладені на неї обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя:ОСОБА_5