Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №718/2163/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа№ 718/2163/26

Провадження№ 3/718/243/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р. м. Кіцмань Чернівецька область

Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Масюк Л.О. розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від УПП ДПП в Чернівецькій області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч.1 ст. 130, ч.1 ст.122-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіцманського районного суду Чернівецької області надійшли два адміністративних матеріали відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що відносно ОСОБА_1 було складено два протоколи про адміністративні правопорушення, а саме: серії ЕПР1 № 709289 від 03.07.2026 року та серії ЕПР1 № 709313 від 03.07.2026 року, відповідно до змісту яких, ОСОБА_1 03.07.2026 року о 01:18:02 год. в с.Мамаївці по вул.М.Вовчка, 62, керував транспортним засобом Lexus LX 570, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. На законну вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 03.07.2026 року о 01:18:02 год. в с.Мамаївці по вул.М.Вовчка, 62, керуючи транспортним засобом Lexus LX 570, д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський подав за допомогою ввімкнення проблискових маячків (синього та червоного кольору) та спеціального звукового сигналу та продовжив рух, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ч.1 ст.122-2 КУпАП, не визнав та пояснив суду, що 02.07.2026 року після закінчення робочого дня він разом з друзями випивали спиртні напої у нього на СТО в с. Мамаївці. Надалі вирішили ще поїхали на АЗС «Стелс», що знаходиться також в с. Мамаївці. Враховуючи, що сам він вживав алкогольні напої, то він зателефонував до свого товариша Драгінда Тараса і попросив щоб він приїхав і відвіз їх на АЗС на каву. Через якийсь час ОСОБА_2 приїхав, вони сіли в його транспортний засіб Lexus LX 570, д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстровано на його дружину, і поїхали на АЗС, що знаходиться в с. Мамаївці, де випили каву.

Виїжджаючи із АЗС «Стелс» до світлофора, ми побачили автомобіль патрульних поліцейських, і Тарас сказав, що у нього у застосунку Резерв + стався збій і «злетіла» відстрочка, і тому він, боячись конфлікту із працівниками ТЦК, присутність яких він припустив, прийняв рішення не зупинятися на вимогу поліцейських, а поїхав швидше, хотів втекти. Заїхавши в тупикову вулицю, ОСОБА_2 вийшов з машини і втік.

Орієнтовно через дві хвилин позаду його автомобіля зупинився автомобіль поліцейських з якого вийшли двоє поліцейських - хлопець та дівчина. Поліцейські поцікавилися у нього чий автомобіль, на що він відповів, що автомобіль належить його дружині, та запропонували йому, ОСОБА_1 , пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці перевірки документів.

Він поліцейським повідомив, що не керував даним автомобілем, що автомобілем керувала його дружина. Про ОСОБА_2 він не говорив поліцейським, тому що боявся щоб у нього не було проблеми з ТЦК, тому і сказав, що за кермом була дружина. Після чого на нього склали протоколи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП.

З даними протоколами він не згідний, так як не керував транспортним засобом, а тому вину не визнає повністю та просив справу провадженням закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Колчанов Р.В., в судовому засідання пояснив, що його підзахисний вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП, не визнає, та просив закрити провадження у справі зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Зазначив, що, на його думку, протокол серії ЕПР1 № 709289 від 03.07.2026 року складений з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме Конституції України, ст. 266 КУпАП, постанови Кабінет міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», спільного наказу МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Посадова особа, яка складала вищевказаний протокол, неповно з`ясували усі фактичні обставини справи та не дослідила і не надала належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяла повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому даний протокол не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а був лише пасажиром транспортного засобу Lexus LX 570, д.н.з. НОМЕР_2 , а будь-яких доказів про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 03.07.2026 року в с. Мамаївці Чернівецького району Чернівецької області і був зупинений працівниками поліції в матеріалах справи немає, і поліцейські суду їх не надали.

Більше того, в той час коли працівники патрульної поліції під`їхали на службовому автомобілі, то транспортний засіб Lexus LX 570, д.н.з. НОМЕР_2 , перебував в нерухомому стані, світлові прибори були вимкнені, двигун був у вимкненому стані, а водій вказаного автомобіля Драгінда Тарас залишив місце зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 та його товариш ОСОБА_3 в цей час перебували в салоні автомобіля як пасажири.

Також представник зазначив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проведення медичного огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, в той час як обставини, щодо перебування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в стані алкогольного сп`яніння були встановлені з порушенням порядку, що передбачений Законом, і не дають підстав вважати, що дана особа керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чи відмовлялася від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, щодо нього, з підстав встановлених п. 1 ст. 247 КУпАП.

Крім того зазначив, що саме відеозаписи бодікамер поліцейських від 03.07.2026 року, які знаходяться в матеріалах справи, на думку сторони захисту, є належним та допустимим доказом саме не винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , по даній справі. Вказані записи не містять доказів, які б підтверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 чи факту зупинки транспортного засобу 03.07.2026 року в с. Мамаївці Чернівецького району Чернівецької області під керуванням ОСОБА_1 .

Більше того, з відеозапису бодікамери вбачається, що працівник поліції сам говорить проте, що вони були на АЗС «СТЕЛС» їх там було троє чи четверо, що повністю підтверджує показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та показання особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , з приводу обставин вчинення інкримінованого правопорушення, а саме, що на момент погоні в салоні автомобіля перебувало 3 людей тобто водій та 2 пасажира.

Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 , у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, поза розумним сумнівом, за таких обставин сторона захисту вважає, що доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності не спростовані належними доказами.

Щодо протоколу серії ЕПР1 № 709313 від 03.07.2026 року за ч.1 ст. 122-2 КУпАП, адвокат вказує, що даний протокол складений з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому, посадова особа, яка складала вищевказаний протокол неповно з`ясували усі фактичні обставини справи та не дослідила і не надала належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяла повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому даний протокол не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необгрунтованим.

Вважає, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч..1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки останній не керував транспортним засобом на момент вчинення інкримінованого правопорушення, в той час як обставини щодо перебування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в салоні транспортного засобу були встановлені з порушенням порядку, що передбачений Законом, і не дають підстав вважати, що дана особа керувала транспортним засобом на момент вчинення інкримінованого йому правопорушення, а тому в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 122-2 КУпАП, що є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо нього, з підстав встановлених п.1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи наведене, просить, на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, закрити провадження по справі адміністративне правопорушення, щодо притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях ознак складу адміністративних правопорушень.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 03.07.2026 року близько 01:00 год. ночі він перебував у себе вдома на подвір`ї і побачив, що до його воріт під`їхав транспортний засіб чорного кольору. Після того як автомобіль зупинився, водій вийшов з машини та пішов вперед по дорозі швидким темпом повз потічок, який протікає поруч. Далі через 1-2 хвилини під`їхав автомобіль патрульної поліції, він підійшов до поліцейських та спитав чи потрібна допомога, на що вони відповіли, що не треба та спитали чи відомо йому, що то за транспортний засіб стоїть біля його воріт, на що останній відповів, що невідомо. У транспортному засобі, що стояв біля його воріт, було двоє чоловіків - один сидів на передньому пасажирському сидіння, а другий - на задньому сидінні. Після чого він пішов додому.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 03.07.2026 року до нього зателефонував товариш ОСОБА_7 та попросив, щоб він приїхав до нього та повіз його та його товариша на АЗС «Стелс» на каву, на що він погодився. Приїхавши до ОСОБА_8 , він сів за кермо автомобіля Lexus LX 570, д.н.з. НОМЕР_2 , та вони поїхали на заправку «Стелс», що знаходиться в ОСОБА_9 . Перед цим він бачив, що у нього у застосунку Резкрв + «злетіла» відстрочка.

Надалі, виїхавши вже із АЗС до світлофора, він побачив службовий автомобіль працівників патрульної поліції, та знаючи, що стався збій у Резерв +, він злякався і почав їхати швидше - втікати, оскільки боявся, щоб його не затримали працівники ТЦК, які, на його думку, могли перебувати у автомобілі з працівниками поліції. Заїхавши у тупикову вулицю, вийшов з-за керма автомобіля та втік. Підтвердив, що ОСОБА_10 сидів на задньому сидінні автомобіля, а його товариш ОСОБА_11 сидів на передньому пасажирському сидінні автомобіля.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його представника, та свідків, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом ОСОБА_1 винуватості у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП, не визнав, що вбачається з пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_12 , наданих в судовому засіданні, його провини у вчиненні правопорушень, які б свідчили про його винуватість, працівниками поліції не надано, а скеровані на адресу суду матеріали здобуті з порушенням норм, які передбачені ст. 266 КУпАП, в той час як протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 709289 від 03.07.2026 року та серії ЕПР1 № 709313 від 03.07.2026 року, щодо ОСОБА_1 не можуть вважатися належним доказом в справі про адміністративне правопорушення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Положеннями статті 130 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.

Зі змісту ст. 251 КУпАП вбачається, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків та інші документи.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), тобто доказова база має бути спрямована на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Для виявлення правопорушення транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, тобто, до зупинки транспортний засіб має знаходитися в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли транспортний засіб рухається. Саме по собі знаходження особи у транспортному засобі навіть і за кермом у стані сп`яніння не має наслідком складу правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, так як така особа не керує транспортним засобом.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п.27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

В рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Разом з тим, з переглянутих судом в судовому засіданні відеозаписів, що долучені до матеріалів справи, суд не може встановити, що саме ОСОБА_1 03.07.2026 року керував транспортним засобом Lexus LX 570, д.н.з. НОМЕР_2 , та під час керування вказаним автомобілем був зупинений працівниками поліції, оскільки вказаними відеозаписами не зафіксовано факт керування саме водієм ОСОБА_1 транспортним засобом.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовується показами свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що 03.07.2026 року близько 01:00 год. ночі транспортний засіб чорного кольору зупинився біля воріт його будинку, водій вийшов з машини та пішов вперед по дорозі швидким темпом, а у транспортному засобі залишилося сидіти двоє чоловіків - один сидів на передньому пасажирському сидіння, впізнав ОСОБА_1 , а другий - на задньому сидінні.

Та показами свідка ОСОБА_6 , наданими в судовому засіданні, який вказав на те, що 03.07.2026 року саме він перебував за кермом транспортного засобу Lexus LX 570, д.н.з. НОМЕР_2 , і саме він не зупинився на вимогу поліцейських.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності винуватості необхідно тлумачити на користь особи, яка притягається до відповідальності (ст.62 Конституції України).

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Положеннями ст.122-2 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів вимог посадовими особами військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він складений працівниками поліції відносно ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням ним п. 2.4 Правил дорожнього руху України, згідно з яким на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у невиконанні водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо вчинення саме ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, 03.07.2026 року при обставинах, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, належних та допустимих доказів того, що саме водій ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції не здійснив зупинку транспортного засобу, до матеріалів адміністративної справи не додано.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Таким чином протоколи про адміністративні правопорушення, а саме: серії ЕПР1 № 709289 від 03.07.2026 року та серії ЕПР1 № 709313 від 03.07.2026 року та матеріали справи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП, не відображають всіх обставин справи, та не відповідають вимогам ст. 122-2 та ст. 130 КУпАП України, ст. 266 КУпАП України, Постанови КМУ № 1103 від 17.12.2008 р. «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, спільному Наказу № 1452/735 МВС та МОЗ України від 09.11.2015 р. «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, що унеможливлює прийняття у справі законного і обґрунтованого судового рішення.

В зв`язку з тим, що протоколи про адміністративне правопорушення є основним процесуальним документом, на підставі якого здійснюється розгляд справи по суті, а у суду виникли сумніви щодо правдивості даних викладених у них щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та законності їх складання, то в такому випадку вони не можуть слугувати як належний, допустимий доказ по справі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що протоколи у справі про адміністративні правопорушення, а саме - серії ЕПР1 № 709289 від 03.07.2026 року та серії ЕПР1 № 709313 від 03.07.2026 року, не можуть бути визнані належними та допустимими доказами та не можуть бути підставою для прийняття законного та обґрунтованого рішення про наявність чи відсутність вини саме ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2 та ч. 1ст. 130 КУпАП.

Інші, належні докази, що підтверджують вчинення особою правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП, відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що при складенні матеріалів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 не зібрано переконливих доказів його вини, що позбавляє суд можливості вирішити питання про наявність складу правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст.247, ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130, ст.ст.251,256,280,283,284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст.122-2 КУпАП, провадженням закрити у зв`язку з відсутністю в його діях ознак складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд.

Суддя Кіцманського

районного суду: Масюк Л.О.