Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №636/10330/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/10330/25

Провадження 3/636/315/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.08.2026 м. Чугуїв

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Грошова Н.М.

за участю секретаря судового засідання – Марченко К.В.,

захисника – адвоката Гулійчука С.В.,

розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

02.12.2025 до Чугуївського міського суду Харківської області надійшов адміністративний матеріал від ВП № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 912791 від 19.08.2025, водій ОСОБА_1 , 19.08.2025 о 23:30 годині, керував автомобілем «Mitsubishi lancer», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в с-ще Великий Бурлук, Чугуївського району Харківської області в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатору Alcotest Drager-6820. Результат огляду позитивний 1.04 ‰. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисником ОСОБА_1 – адвокатом Гулійчуком С.В. до суду подані заперечення на дії працівників поліції. В обґрунтування клопотання зазначає, що у протоколі зазначено, що огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням спеціального технічного засобу алкотестеру Drager, результат якого склав 1,04 проміле, а також вказано, що ОСОБА_1 нібито відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Водночас викладені у протоколі обставини не відповідають дійсності та спростовуються фактичними діями і висловлюваннями ОСОБА_1 , безпосередньо під час спілкування з працівниками поліції останній не лише не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі, а навпаки наполягав на проведенні такого огляду саме у спеціалізованому закладі охорони здоров`я, оскільки показникам алкотестеру Drager не довіряє, що є його законним правом та прямо передбачено чинним законодавством.

Незважаючи на чітко висловлену позицію особи, працівники поліції не забезпечили його доставлення до медичного закладу, не вжили жодних дій для організації медичного огляду та фактично позбавили ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на об`єктивну, неупереджену та незалежну перевірку стану здоров`я.

Відомості про нібито відмову від медичного огляду були внесені до протоколу виключно за ініціативою працівників поліції, без будь-якого підтвердження такої відмови з боку ОСОБА_1 , без його підпису під відповідним записом, без залучення свідків та без належної відеофіксації. Фактично у даному випадку мала місце ситуація, коли працівники поліції самостійно сформували доказ відмови, яка в реальності не існувала, що є неприпустимим у провадженні у справах про адміністративні правопорушення. Крім того, проведення огляду із застосуванням спеціального технічного засобу за відсутності реальної альтернативи у вигляді медичного огляду позбавляє такий огляд ознак добровільності та законності. За таких умов результати вимірювання алкотестером не можуть розглядатися як беззаперечний, належний та допустимий доказ вини особи.

Протокол про адміністративне правопорушення складений з істотними процесуальними недоліками, які унеможливлюють повноцінну перевірку дій працівників поліції.

Зокрема, у протоколі відсутні будь-які відомості щодо номера боді-камери, якою здійснювалася відеофіксація події, не зазначено, якому саме працівнику поліції належить відповідна камера, не ідентифіковано технічний засіб відеозапису та не наведено даних, що дозволяли б встановити безперервність та автентичність відеофіксації.

Наведені недоліки у своїй сукупності свідчать про те, що матеріали справи сформовані формально, з порушенням принципів законності, об`єктивності та повноти з`ясування обставин справи, а протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на припущеннях та суб`єктивних твердженнях працівників поліції, які не підтверджені належними та допустимими доказами.

Зазначає, що у діях ОСОБА_1 відсутні порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а отже відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у даній справі підлягає закриттю.

Захисником ОСОБА_1 – адвокатом Гулійчуком С.В. також подано до суду додаткові пояснення.

Судом за клопотання сторони захисту здійснено виклик в судове засідання поліцейського – інспектора СРПП Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області, капрала поліції Ситникова Віктора Вікторовича, який на виклик суду не з`явився.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Гулійчук С.В. просив закрити провадження у справі, посилаючись на обставини викладені у письмовому клопотанні та додаткових поясненнях. Також вказав на порушення під час проведеного огляду з урахування того, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, не було запрошено ВСП.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, вислухавши пояснення захисника, оцінивши досліджені докази наявні у матеріалах справи з точки зору їх належності та допустимості, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши всі обставини справи у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України встановлено, що водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Нормами ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.

Згідно з Розділом 1 п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, зазначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 912791 від 19.08.2025 відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст.ст. 256 КУпАП, та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (з внесеними змінами). КУпАП. Під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було. ОСОБА_1 роз`яснено ст. 63 Конституції України та права передбачені ст. 268 КУпАП України, про що свідчить підпис останнього у протоколі.

Зі змісту норми ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що суб`єктом правопорушення може бути лише водій транспортного засобу.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Незважаючи на позицію сторони захисту, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог пункту 2.9а ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначений висновок суду підтверджується наступними доказами, які досліджені судом та не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 912791 від 19.08.2025;

- даними тесту приладу Alcotest Drager 6820, результат 1.04 ‰, з якими ОСОБА_1 ознайомлений під підпис;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, за допомогою Alcotest Drager 6820. Результат огляду позитивний – 1.04 ‰. З результатами згоден.

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.08.2025;

- відеозаписом, який долучено до матеріалів справи ( DVD-R диск), на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Mitsubishi lancer», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та його зупинку, зазначення працівниками поліції причин зупинки (дія комендантської години), оголошення ОСОБА_1 працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку як на місці зупинки, так і в медичному закладі охорони здоров`я, повідомлення наслідків відмови та роз`яснення прав, проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння за допомогою Alcotest Drager 6820, результат огляду позитивний – 1.04 ‰, не зазначення ОСОБА_1 незгоди з результатами огляду, оформлення матеріалів.

Судом встановлено, що працівники поліції діяли відповідно до вимог, які визначені КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07.11.2015.

Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом відеозаписом, на якому відображені весь хід подій, які відбувалися 19.08.2025 за участю водія ОСОБА_1 .

Наявний відеозапис в матеріалах провадження є достатньо інформативним та фіксує повну картину розвитку подій.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Щодо посилання сторони захисту що порушення порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

За змістом ст. 266-1 КпАП України огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Також, відповідно до ст. 266-1 КпАП України огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Аналіз положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що цією нормою не визначено порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, у випадках, коли такі особи керують транспортним засобом.

Отже, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкта — водія транспортного засобу, а регулюють порядок огляду військовослужбовців лише у справах про військові адміністративні правопорушення.

Відповідно, огляд військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, здійснюється в загальному порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, уповноваженими працівниками Національної поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» одним із завдань Служби правопорядку є забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.

Вимогами п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водії військових транспортних засобів зобов`язані виконувати передбачені законом вимоги поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Як убачається з матеріалів провадження та відеозапису події, ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом поза межами військової частини.

Будь-яких повідомлень про виконання службового завдання ОСОБА_1 працівникам поліції не надавав.

За таких обставин посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому його огляд на стан сп`яніння мав бути проведений виключно посадовою особою, уповноваженою начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого військового формування чи правоохоронного органу спеціального призначення, є суб`єктивними та необґрунтованими.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП України, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст. ст. 218–221 цього Кодексу, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені посадові особи органів Національної поліції (зокрема й у справах за ст. 130 КУпАП). Тому працівники поліції правомірно склали протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Також суд звертає увагу, що після ознайомлення з результатами тесту приладу Alcotest Drager 6820, не зазначав про те, що не згоден з результатом, в акту огляду зазначено про згоду з результатами огляду та наявний підпис ОСОБА_1 у відповідній графі, що також підтверджується відеозаписом подій..

Так, доводи сторони захисту наведені у клопотанні є лінією захисту та повністю спростовується наданими та дослідженими судом доказами.

Отже, жодних об`єктивних даних, які б спростовували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, судом не встановлено. Будь-яких клопотань зі сторони захисту щодо виклику свідків та витребування доказів до суду не надходило та в судовому засіданні не заявлено.

Відповідно до висновку Велика Палата Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 208/712/19 (провадження № 13-47зво22) суди під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, мають керуватися критеріями дотримання гарантій безсторонності суду, сформульованими ЄСПЛ у справі «Михайлова проти України» від 6 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України» (див. пункт 25 цієї постанови).

Згідно п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Суд визнає винуватість водія ОСОБА_1 доведеною поза розумним сумнівом та приходить до висновку, що в його водія міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи положення ст. 33 КУпАП, суддя при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 стягнення, суд враховує те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, приходить до висновку про накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зідно п. 12 ч. 5 ЗУ «Про судовий збір» військовослужбовці звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також виконанням службових обов`язків.

При цьому, з урахуванням суті справи, що є предметом судового розгляду, ОСОБА_1 не підлягає звільненню від сплати судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (р/рUA168999980313020149000020001, отримувач коштів ГУК Харківська обл./Харківська обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України(ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави (стягувач Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок. (р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Суддя Н.М. Грошова