Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №646/4797/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: розірвання договору довічного утримання (догляду)

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №646/4797/26

Суддя: Серпутько Д. Є.

Справа № 646/4797/26

Провадження № 2/646/3694/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий - суддя Серпутько Д.Є.,

за участі секретаря судового засідання Єрмоленка Д.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Основ`янського районного суду міста Харкова із вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір довічного утримання, укладений 26.04.2019 між нею та відповідачем ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Харківської області Вовк І.В.

Свої позовні вимоги аргументує тим, що відповідач взяла на себе зобов`язання за договором довічного утримання та не виконує їх, не звертає уваги на потреби позивача, стан її здоров`я, не забезпечує харчування, медикаменти, не сплачує вартість житлово-комунальних послуг, відмовляє у наданні відповідного догляду. Посилається на положення статті 755 ЦК України, відповідно до якої договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду та на статтю 756 ЦК України, відповідно до якої у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане і має право вимагати його повернення.

Ухвалою суду від 08.05.2026 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено по справі підготовче засідання.

18.06.2026 ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання до судового розгляду на 09.07.2026 о 10 годині 00 хвилин. Вказаною ухвалою суду була задоволена заява представника позивача адвоката Борисовця Олександра Івановича про виклик свідка: ОСОБА_4 .

У судовому засіданні 29.09.2026 позивач ОСОБА_1 , явка якої у судове засідання була визнана обов`язковою, підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов та розірвати договір довічного утримання. Також повідомила суду, що відповідач їй не допомагає, комунальні платежі не сплачує, господарство позивач веде сама. Також позивач повідомила суду, що до укладення договору довічного утримання її ніхто не примушував, та повідомила, що відповідач не заперечує проти розірвання договору довічного утримання, і що квартира позивача їй не потрібна.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Борисовець О.І. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд розірвати договір довічного утримання, укладений 26.04.2019 року між позивачем та відповідачем, що був посвідчений приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Харківської області Вовк І.В.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання, призначене на 29.09.2026 не з`явилась, надала до суду письмові пояснення, відповідно до яких підтвердила, що 26.04.2019 року між позивачем та відповідачем був укладений договір довічного утримання, за який відповідач сплатила 6000 грн. Протягом року позивач періодично приїжджала до відповідача в село за місцем її проживання, свою пенсію позивач витрачала на власні потреби, не надавала її відповідачу. Також відповідач оформляла виплати ВПО для позивача в сільській раді. Після отримання повідомлення про судове засідання у цій справі відповідач з позивачем не спілкуються.

У судовому засіданні 29.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 06.10.2026 на 09 годину 10 хвилин.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, покази свідка, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26.04.2019 року ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 уклала договір довічного утримання з ОСОБА_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та передала їй у власність свою двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору довічного утримання (догляду) від 26.04.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Харківської області Вовк І.В., та зереєстрованого в реєстрі за № 889, зазначена квартира належала позивачу на праві приватної власності: 1/2 частка - на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 28.02.1995 року Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, р.№ 9-95-51177 та 1/2 частка - на підставі свідоцтва про право на спідщину за законом, виданого 22.08.2013 року державним нотаріусом 1 ХДНК за р.№ 1-975.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 18.06.2026 - право власності на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване вцілому на ім`я ОСОБА_3 на підставі договору довічного утримання від 26.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Харківської області Вовк І.В. під р.№ 889.

В матеріалах справи міститься копія договору довічного утримання (догляду) від 26.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Харківської області Вовк І.В. під р.№ 889.

Відповідно до пункту 4 вказаного договору довічного утримання (догляду) від 26.04.2019 - набувач зобов`язується довічно повністю утримувати відчужувача; утримання за згодою сторін визначається у вигляді забезпечення щоденним калорійним харчуванням, здійснення догляду (прибирання квартири прання та прасування білизни приготування їжі) та надання необхідної допомоги, забезпечення належним лікувальними засобами, вартість яких визначається на підставі виданих лікарями рецептів довідок або рахунків про їх вартість.

Згідно пункту 5 договору довічного утримання (догляду) від 26.04.2019 вартість матеріального забезпечення визначається сторонами в розмірі не менше 200 грн щомісячно. Ця сума підлягає індексації у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 11 вказаного договору довічного утримання (догляду) у разі розірвання договору у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором відчужувач набуває право власності на майно яке було ним передано і має право вимагати його повернення.

Згідно пункту 16 договору довічного утримання (догляду) від 26.04.2019 відчужувач і набувач стверджують, що зміст цього договору а також змін зазначених в пункті 14 цього договору, норм законодавства їм зрозумілий, питання які залишились би нез`ясованими і незрозумілими, для них немає.

Допитана в судовому засіданні 09.09.2026 свідок ОСОБА_4 повідомила, що є сусідкою позивача ОСОБА_1 та допомагає їй. Зазначила, що відповідач останнім часом позивачу допомоги не надавала. Також свідок повідомила, що востаннє бачила ОСОБА_3 близько півтора роки тому.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання згідно ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її сусідка, допитана в якості свідка, ОСОБА_4 , підтвердили, що відповідачем умови договору довічного утримання (догляду) від 26.04.2019 не виконуються, позивач та відповідач мешкають в різних населених пунктах Харківської області. Фактичну допомогу позивачу надає її сусідка ОСОБА_4 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 - в одному будинку з позивачем.

Відповідачем, за наявності реальної можливості здійснення вказаної дії, не спростовані обставини та підстави позовних вимог, наведені позивачем. Вимога щодо відмови в задоволенні позовних вимог нею до суду не заявлялася.

Оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що вони підтверджують доводи позивача про те, що умови договору довічного утримання відповідачем не виконуються тривалий час, а тому її вимога про розірвання договору довічного утримання ґрунтується на законі.

При цьому судом враховано відсутність у справі доказів, а також відсутність зазначення відповідачем обставин належного виконання нею своїх обов`язків за вказаним договором довічного утримання (догляду) від 26.04.2019

Частиною 1 ст. 756 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужував набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Аналогічні за змістом положення містяться і в п. 11 укладеного між сторонами договору довічного утримання (догляду).

Тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 744-746, 748-751, 755, 756 ЦК України, статтями 4, 10, 11, 57-60, 81, 151, 209, 212, 223, 258-268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання - задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання (догляду) від 26.04.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Харківської області Вовк І.В., зареєстрований в реєстрі за № 889.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Представник позивача: адвокат Борисовець Олександр Іванович, свідоцтво № 938 від 05.10.2000, адреса: м. Харків, вул. Пащенківська, 4.

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .

Суддя Д.Є. Серпутько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua