Суд: Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №139/660/26
Суддя: Коломійцева В. І.
Справа № 139/660/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року селище Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Коломійцева В.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, протягом року притягувався за ч.2 ст. 126 КУпАП
за ст. 124, ч.5 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
06 вересня 2026 року о 23 годині 30 хвилин по вул. Джерельній, 23 у с.Вищеольчедаїв Могилів-Подільського району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, при цьому повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також перебував у стані алкогольного сп`яніння.
Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, за його згодою, проведено на місці зупинки транспортного засобу в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810». За результатами огляду встановлено стан алкогольного сп`яніння - 1,09 ‰, тест № 1921.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а», п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 06 вересня 2026 року о 23 годині 30 хвилин по вул. Джерельній, 23 у с.Вищеольчедаїв Могилів-Подільського району Вінницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час здійснення його обгону іншим транспортним засобом, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, перешкодив такому обгону шляхом підвищення швидкості руху та зміщення вліво, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів, яким заподіяно механічні пошкодження та матеріальну шкоду.
Зазначеними діями ОСОБА_1 , за версією, викладеною у протоколі про адміністративне правопорушення, порушено вимоги п. 14.3 Правил дорожнього руху України, що стало підставою для складання протоколу за ст. 124 КУпАП.
Постановою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 16 вересня 2026 року матеріали справ про зазначені вище адміністративні правопорушення об`єднано в одне провадження.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином (а.с. 36, 37, 38). Будь-яких клопотань, пояснень щодо складених стосовно нього протоколів або інших заяв до суду не надсилав.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо є дані про її своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 06 вересня 2026 року близько 23 години 30 хвилин вона керувала транспортним засобом «Renault Megane» у с.Вищеольчедаїв. Рухалася за автомобілем, яким керував ОСОБА_1 . За її словами, ОСОБА_1 рухався по всій ширині дороги. Вона розпочала здійснення обгону, при цьому ОСОБА_1 спочатку надав їй можливість здійснити обгін, однак у подальшому, як їй здалося, змістився вліво, у зв`язку з чим вона вивернула кермо, допустила зіткнення з деревом, після чого її транспортний засіб відкинуло та відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ 2109.
Також потерпіла повідомила, що відносно неї за вказаним фактом було складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та 05 жовтня 2026 року її визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за вказаними статтями, однак постанову суду вона ще не отримала.
Дослідивши матеріали справи, надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Щодо притягнення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП
Судом встановлено, що 06 вересня 2026 року о 23 годині 30 хвилин по вул. Джерельній, 23 у с. Вищеольчедаїв Могилів-Подільського району Вінницької області ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом такій особі.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно з довідкою про наявність повторності правопорушення, наявність посвідчення водія та належність транспортного засобу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП - постановою Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від 28 лютого 2026 року на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Посвідчення водія на право керування транспортними засобами ОСОБА_1 не отримував.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 28 лютого 2026 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а 06 вересня 2026 року, тобто протягом року, повторно керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Щодо притягнення ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП
Відповідно до п. 14.3 Правил дорожнього руху України водієві транспортного засобу, якого обганяють, забороняється перешкоджати обгону шляхом підвищення швидкості руху або іншими діями.
Згідно зі ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, необхідним є встановлення конкретного порушення Правил дорожнього руху, факту настання передбачених законом наслідків та причинного зв`язку між допущеним порушенням і такими наслідками.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 під час здійснення його обгону іншим транспортним засобом підвищив швидкість руху та змістився вліво, чим перешкодив здійсненню обгону, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів.
Разом з тим досліджені судом матеріали справи не містять достатніх та належних доказів на підтвердження саме таких обставин.
Так, схема дорожньо-транспортної пригоди містить відомості про кінцеве розташування транспортних засобів, однак не містить позначення місця зіткнення транспортних засобів, слідів гальмування, уламків чи інших об`єктивних даних, які б дозволяли встановити механізм дорожньо-транспортної пригоди, траєкторію руху транспортних засобів та їх взаємне розташування безпосередньо перед зіткненням.
З письмових пояснень свідка ОСОБА_3 вбачається, що він рухався разом із ОСОБА_1 в автомобілі ВАЗ 2109 та зазначив, що після цього автомобіль декілька разів перекинувся, скільки саме - не пам`ятає.
При цьому з наведених пояснень не вбачається, що свідок безпосередньо спостерігав підвищення ОСОБА_1 швидкості руху або його зміщення вліво під час здійснення обгону іншим транспортним засобом.
Наявний у матеріалах справи відеозапис, здійснений після дорожньо-транспортної пригоди, також не містить безпосередньої фіксації моменту зіткнення транспортних засобів або механізму дорожньо-транспортної пригоди.
Водночас із відеозапису вбачається, що учасники дорожньо-транспортної пригоди надають суперечливі пояснення щодо обставин її виникнення.
Так, ОСОБА_1 зазначає, що автомобіль, яким керувала ОСОБА_4 , рухався позаду нього, підрізав його та допустив зіткнення, внаслідок чого автомобіль ВАЗ 2109 перекинувся на дах.
У свою чергу ОСОБА_4 пояснює, що включила покажчик повороту та розпочала здійснення обгону, однак ОСОБА_1 не надав їй можливості здійснити обгін, підрізав її транспортний засіб, унаслідок чого вона здійснила зіткнення з деревом, а від дерева її автомобіль зіткнувся з автомобілем ВАЗ 2109.
Таким чином, пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди щодо механізму її виникнення є взаємно суперечливими, а наявні у матеріалах справи об`єктивні дані не дають можливості усунути зазначені суперечності.
Сам по собі факт дорожньо-транспортної пригоди та наявність механічних пошкоджень транспортних засобів не є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Судом не встановлено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 безпосередньо перед зіткненням підвищив швидкість руху або змістився вліво, чим перешкодив здійсненню обгону, як це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Також матеріали справи не містять достатніх доказів, які б дозволяли встановити причинний зв`язок між конкретними діями ОСОБА_1 та пошкодженням транспортних засобів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведено факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 14.3 Правил дорожнього руху України та причинний зв`язок між таким порушенням і наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Щодо притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Судом встановлено, що 06 вересня 2026 року ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Як убачається з матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено 07 вересня 2026 року о 00 годині 20 хвилин на місці зупинки транспортного засобу за його згодою за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810».
Згідно з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», тест № 1921, у ОСОБА_1 встановлено 1,09 % алкоголю у повітрі, що видихається.
Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 764952 від 07 вересня 2026 року, результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння тест № 1921, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу та відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, долученими до матеріалів справи.
Наведені докази є взаємоузгодженими, належними та допустимими, а в сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо адміністративного стягнення
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив два адміністративні правопорушення, справи про які одночасно розглядаються судом, а саме правопорушення, передбачені ч. 5 ст.126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи види та розміри адміністративних стягнень, передбачених санкціями зазначених норм, більш серйозним із вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень є правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, санкція якої передбачає більш суворе адміністративне стягнення.
За таких обставин на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення ОСОБА_1 підлягає визначенню в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, передбачено накладення штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував.
Вирішуючи питання щодо можливості застосування до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд виходить із такого.
Відповідно до ст. 30 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами застосовується судом у випадках та на строк, передбачених цим Кодексом.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП прямо передбачає позбавлення права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років та не встановлює винятку щодо осіб, які на момент вчинення правопорушення не отримували посвідчення водія.
При цьому закон розмежовує поняття посвідчення водія та права керування транспортними засобами. Відсутність у особи посвідчення водія підтверджує відсутність у неї набутого у встановленому законом порядку права керування, однак не виключає застосування передбаченого санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
При цьому, суд враховує правову позицію, викладену Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, відповідно до якої позбавлення права керувати транспортними засобами може бути застосовано до особи незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення посвідчення водія.
Враховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, обставини їх вчинення, особу правопорушника та ступінь його вини, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
При цьому суд не вбачає підстав для застосування оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки відповідно до довідки про належність транспортного засобу автомобіль ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_5 , тобто іншій особі, яка не є ОСОБА_1 .
Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 підлягає визначенню в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Враховуючи наведене, суд вважає призначене адміністративне стягнення необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 126, ч. 1 ст. 130, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИЛА:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Роз`яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області.
Суддя: ____________
Оригінал: reyestr.court.gov.ua