Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №133/4246/25 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/4246/25

02.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого – судді Дем`янової Ж.М.,

за участі секретаря судового засідання – Бірюкової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 11.11.2025 надійшла позовна заява від ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовна заява мотивована тим, що 24.08.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 73515365, відповідно до умов якого відповідачу надано позику, а останній зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином свої зобов`язання за договором позики не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»14.06.2021 укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за Договором позики № 73515365.

Згідно з Реєстром боржників № 42 від 24.01.2025 до Договору факторингу № 14/06/21 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 23 016,00 грн, з яких 7 000,00 грн — заборгованість за основною сумою боргу, 980,00 грн — заборгованість за відсотками, 13 986,00 грн — заборгованість за пенею та 1 050,00 грн — комісія за надання позики.

За твердженням позивача, після відступлення права вимоги відповідач жодних платежів на погашення заборгованості не здійснював, а позивачем після набуття права вимоги штрафні санкції не нараховувалися.

У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором позики № 73515365 у розмірі 23 016,00 грн, а також понесені судові витрати.

Відповідач у справі доказів на спростування заявлених позивачем вимог не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 24.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі. Виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті (офіційний портал судової влади України).

Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

Позивач будучин належним чином повідомленим про розгляд справи в судове засідання не з`явився, у прохальній частину позовної заяви просив справу слухати у його відсутність, не заперечує, щодо винесення заочного рішення.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, до суду не з`явився, заяв до суду не подавав. Виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті (офіційний портал судової влади України), а також на його поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

У ситуації, що розглядається, суд прийшов до висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого заочного рішення по справі не відкладаючи її розгляду.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з ухваленням рішення.

Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 24 серпня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 73515365.

Відповідно до умов зазначеного Договору позики позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений сторонами строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею в порядку та строки, визначені договором.

Договір позики укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що передбачено його умовами. Факт укладення Договору позики № 73515365 та погодження відповідачем його умов підтверджується копією договору, долученою до матеріалів справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів фактичного перерахування відповідачу та зарахування на його банківський картковий рахунок грошових коштів за Договором позики № 73515365 у розмірі 7 000,00 грн. Зокрема, відсутні банківська виписка, платіжна інструкція, квитанція чи інший документ, який би підтверджував фактичне перерахування та зарахування відповідної суми на рахунок ОСОБА_1 .

Сам по собі факт укладення електронного договору та погодження його умов не підтверджує факту фактичного отримання відповідачем грошових коштів. Наданий позивачем розрахунок заборгованості також сам по собі не є доказом фактичного перерахування та зарахування позики відповідачу.

Судом також встановлено, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) позивачу за плату права грошової вимоги до боржників, а позивач прийняв такі права вимоги.

Відповідно до умов Договору факторингу перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги, розмір заборгованості та інші відомості визначаються у відповідних Реєстрах боржників.

Згідно з Реєстром боржників № 42 від 24 січня 2025 року до Договору факторингу № 14/06/21 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 73515365 у загальному розмірі 23 016,00 грн.

Зазначена заборгованість, за даними Реєстру боржників та розрахунку позивача, складається з 7 000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 980,00 грн заборгованості за відсотками, 13 986,00 грн заборгованості за пенею та 1 050,00 грн комісії за надання позики. Заборгованість за процентами за понадстрокове користування позикою позивачем визначена у розмірі 0,00 грн.

Перехід права грошової вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» підтверджується копією Договору факторингу № 14/06/21 та витягом з Реєстру боржників № 42, долученими до матеріалів справи.

Судом встановлено, що за наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики № 73515365 становить 23 016,00 грн.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів фактичного надання відповідачу грошових коштів за Договором позики № 73515365, їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача та фактичного отримання ним суми позики. Також відсутні докази використання відповідачем отриманих за договором грошових коштів.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості, а також витяг з Реєстру боржників підтверджують визначений позивачем розмір заборгованості та набуття права вимоги за відповідним договором, однак самі по собі не підтверджують факту передачі первісним кредитором відповідачу грошових коштів.

Доказів погашення відповідачем заявленої до стягнення заборгованості повністю або частково, а також доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості матеріали справи не містять.

Зміст спірних правовідносин становлять цивільні правовідносини, що виникли з приводу укладення електронного Договору позики, виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, фактичного надання та отримання грошових коштів, переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до нового кредитора на підставі Договору факторингу та стягнення заборгованості за Договором позики.

Таким чином, судом встановлено, що позивач посилається на набуття права вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 73515365 та заявляє до стягнення заборгованість у розмірі 23 016,00 грн. Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів фактичного надання та зарахування відповідачу грошових коштів за вказаним договором, що має істотне значення для встановлення наявності у відповідача грошового зобов`язання та вирішення спору по суті

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі – ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Як вже було встановлено судом, кредитні договори у справі, що підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразових ідентифікаторів, який були надіслані на номер мобільного телефону відповідача, що повністю узгоджується із процедурою укладення кредитного договору, визначеною Законом України «Про електронну комерцію».

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд зобов`язаний надати належну оцінку поданим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, перевіривши їх належність, допустимість, достовірність та достатність, доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 24 серпня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 73515365.

Зазначений Договір позики укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Факт укладення договору та погодження відповідачем його умов підтверджується копією Договору позики, долученою до матеріалів справи.

Отже, факт укладення Договору позики та погодження його умов сторонами сам по собі не суперечить вимогам законодавства. Водночас укладення договору саме по собі не підтверджує факту фактичного надання відповідачу грошових коштів.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому відповідно до частини третьої статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Таким чином, виникнення у позичальника обов`язку щодо повернення позики та сплати передбачених договором платежів пов`язане з фактичним переданням йому грошових коштів.

У даній справі позивач посилається на те, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало ОСОБА_1 позику за Договором позики № 73515365, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість, право вимоги за якою в подальшому перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Разом з тим на підтвердження факту фактичного перерахування відповідачу грошових коштів позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б дозволяли достовірно встановити факт зарахування суми позики на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 або отримання ним зазначених коштів іншим способом.

Матеріали справи не містять банківської виписки, платіжної інструкції, квитанції, інформації платіжної системи, документа про успішне зарахування коштів на рахунок відповідача чи іншого належного доказу, з якого можна було б достовірно встановити факт та розмір фактично переданих ОСОБА_1 грошових коштів за Договором позики № 73515365.

Сам по собі Договір позики підтверджує погодження сторонами умов правочину, однак не є достатнім доказом фактичного виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання відповідачу грошових коштів.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості також не є самостійним доказом фактичного надання позики, оскільки відображає визначений позивачем розмір заборгованості, але не підтверджує фактичного руху коштів від первісного кредитора до відповідача.

Суд враховує, що відповідно до статей 512, 514 ЦК України у разі відступлення права вимоги до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в тому обсязі та на тих умовах, що існували на момент переходу таких прав.

З наданих позивачем документів убачається, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21. Згідно з Реєстром боржників № 42 від 24 січня 2025 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 73515365 у розмірі 23 016,00 грн.

Водночас Договір факторингу та Реєстр боржників підтверджують перехід до позивача права вимоги, однак самі по собі не підтверджують факту первісного надання грошових коштів саме відповідачу.

Наявність у Реєстрі боржників інформації про заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 23 016,00 грн також не може вважатися належним та достатнім доказом фактичного надання позики, оскільки зазначення у такому реєстрі відповідної суми заборгованості саме по собі не підтверджує здійснення конкретної платіжної операції на користь відповідача.

При цьому набуття позивачем права вимоги за Договором факторингу не звільняє його від обов`язку довести існування самого грошового зобов`язання та обставини його виникнення у відповідача.

Саме на позивача відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України покладається обов`язок довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у тому числі факт фактичного надання відповідачу грошових коштів та виникнення у нього відповідного грошового зобов`язання.

Суд також враховує, що відповідно до статей 526, 610, 612 ЦК України обов`язок належного виконання та відповідальність за порушення зобов`язання виникають за наявності самого зобов`язання. За відсутності належних доказів фактичного надання грошових коштів відсутні достатньо підтверджені підстави для висновку про виникнення у відповідача грошового зобов`язання у заявленому позивачем розмірі.

Посилання позивача на умови Договору позики, розрахунок заборгованості, Реєстр боржників та документи щодо переходу права вимоги не спростовують зазначеного висновку, оскільки жоден із цих документів не підтверджує фактичного зарахування грошових коштів на рахунок відповідача або їх отримання ним іншим способом.

При цьому відсутність заперечень відповідача щодо заявлених позовних вимог не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу позову. Ненадання відповідачем доказів на спростування позовних вимог саме по собі не підтверджує факту отримання ним грошових коштів.

За таких обставин суд позбавлений можливості достовірно встановити, що ОСОБА_1 фактично отримав грошові кошти за Договором позики № 73515365 та внаслідок цього у нього виник обов`язок щодо їх повернення, сплати процентів, комісії та інших платежів.

Оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не довело належними, допустимими та достатніми доказами факту фактичного перерахування та зарахування відповідачу грошових коштів за Договором позики № 73515365, а відтак не довело виникнення у ОСОБА_1 грошового зобов`язання, заборгованість за яким заявлена до стягнення.

За відсутності належних доказів фактичного надання відповідачу грошових коштів суд не має правових підстав вважати доведеним виникнення у нього грошового зобов`язання за Договором позики № 73515365 та стягувати заявлену позивачем заборгованість у розмірі 23 016,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики № 73515365 є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

У задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено у повному обсязі, сплачений позивачем при поданні позовної заяви судовий збір відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягає.

Інших судових витрат, розподіл яких підлягає вирішенню судом, учасниками справи не заявлено.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 207, 626, 628, 638, 1046, 1049, 1054, 1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 73515365 від 24 серпня 2024 року - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА