Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №133/4611/25 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/4611/25

05.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого – судді Дем`янової Ж.М.

за участі секретаря судового засідання – Бірюкової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 08.12.2025 надійшла позовна заява від ТОВ ««ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» зазначено про те, що 01.04.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0804.8702 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.

Позивач зазначає, що вказаний договір складається з публічної та індивідуальної частин, а відповідач, підписавши Заяву-Договір, підтвердив приєднання до умов договору, ознайомлення з ними та згоду з його положеннями.

Відповідно до умов Кредитного договору АТ «МЕГАБАНК» відкрило відповідачу поточний рахунок у гривні, що обслуговувався за дебетово-кредитною схемою, та надало можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого доступного ліміту кредитної лінії.

Позивач зазначає, що банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши відповідачу доступний ліміт кредитної лінії та надавши йому можливість користуватися кредитними коштами. Факт користування відповідачем кредитними коштами, підтверджується виписками з рахунку.

Водночас відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконав.

Станом на 03.09.2024 року, за розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року становить 32 137,93 грн, з яких: заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена, – 9 997,23 грн; заборгованість зі сплати процентів, у тому числі прострочена, – 22 140,70 грн.

Позивач зазначає, що після 03.09.2024 року жодних додаткових нарахувань, у тому числі комісій, процентів та штрафних санкцій, не здійснювалося.

Щодо переходу права вимоги позивач зазначає, що 03.09.2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким до останнього перейшли права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за Кредитним договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року.

У подальшому, 27.12.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшли права вимоги за договорами, зазначеними у відповідному реєстрі, серед яких і право вимоги до відповідача за Кредитним договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року.

Позивач вважає, що набув право вимоги до відповідача у встановленому законом порядку та є належним кредитором за вказаним зобов`язанням.

Позивач посилається на те, що розмір заборгованості підтверджується довідкою, розрахунком заборгованості та виписками з особових рахунків відповідача, які, є належними та допустимими доказами виникнення і розміру заборгованості.

Позивач вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, посилаючись на умови Кредитного договору, положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» та інші норми чинного законодавства України.

Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за Кредитним договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року в розмірі 32 137,93 грн, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 9 997,23 грн та заборгованості зі сплати процентів у розмірі 22 140,70 грн, а також судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200,00 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Відповідач своїх заперечень щодо позовних вимог суду не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Представник позивача у поданій позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

До суду 25.09.2026 надійшла заява представника позивача ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» про внесення даних коду ЄДРПОУ до додаткової інформації про учасників справи.

До суду 01.10.2026 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій не заперечують щодо ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився, відзиву чи інших заяв не подавав. На поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «повідомлення залишено 12.08.2026».

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 01.04.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0804.8702 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.

Згідно з умовами Заяви-Договору та Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб АТ «МЕГАБАНК» відкрило відповідачу поточний рахунок у гривні, що обслуговувався за дебетово-кредитною схемою, та встановило доступний ліміт кредитної лінії, у межах якого відповідач мав можливість користуватися кредитними коштами шляхом здійснення відповідних операцій за рахунком.

Судом встановлено, що відповідач користувався наданими кредитними коштами, що підтверджується наданими позивачем виписками з рахунків та іншими документами щодо руху коштів за рахунком відповідача.

Водночас відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, отримані кредитні кошти у повному обсязі не повернув та не сплатив належні за договором проценти.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року станом на 03.09.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача становив 32 137,93 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 9 997,23 грн; заборгованість зі сплати процентів – 22 140,70 грн.

Судом також встановлено, що після 03.09.2024 року позивачем додаткових нарахувань за вказаним кредитним договором, у тому числі комісій, процентів та штрафних санкцій, не здійснювалося.

Судом встановлено, що 03.09.2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року.

У подальшому, 27.12.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги за кредитними договорами, зазначеними у відповідному реєстрі прав вимоги, у тому числі право вимоги до відповідача за Кредитним договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року.

Належність права вимоги позивачу підтверджується договорами про відступлення прав вимоги та відповідними реєстрами прав вимоги, згідно з якими до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Розмір заборгованості відповідача підтверджується наданими суду виписками з рахунків, довідкою про заборгованість та розрахунком заборгованості за Кредитним договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року.

Відповідач своїх заперечень щодо позовних вимог, доказів на спростування факту отримання кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача або наведеного позивачем розрахунку заборгованості суду не подав.

Наведені обставини підтверджуються копією Заяви-Договору № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року, умовами Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, виписками з рахунків відповідача, довідкою та розрахунком заборгованості, Договором № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024 року, Договором № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 року та відповідними реєстрами прав вимоги.

Таким чином, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли між АТ «МЕГАБАНК», ОСОБА_1 та правонаступниками кредитора, полягає у виникненні між сторонами кредитних правовідносин, отриманні відповідачем кредитних коштів на умовах, визначених Кредитним договором, виникненні у нього обов`язку повернути отримані кредитні кошти та сплатити передбачені договором проценти, а також у подальшому переході права вимоги за вказаним зобов`язанням до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ».

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі – ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частинами першою та другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позову, суд виходить із того, що між відповідачем та первісним кредитором виникли договірні правовідносини з приводу надання та повернення кредитних коштів, а позивач набув право вимоги за вказаним зобов`язанням на підставі договорів відступлення права вимоги.

Судом встановлено, що 01.04.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір (індивідуальну частину) № TDB.2021.0804.8702 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.

Відповідно до умов зазначеної Заяви-Договору АТ «МЕГАБАНК» відкрило відповідачу поточний рахунок у гривні, що обслуговувався за дебетово-кредитною схемою, та встановило кредитну лінію для споживчих цілей.

У Заяві-Договорі сторонами погоджено максимальний ліміт кредитної лінії у розмірі до 200 000,00 грн, строк кредитування – 12 місяців, пільговий період – 62 дні, а також обов`язковий мінімальний платіж у розмірі 5 % від використаного доступного ліміту.

Згідно з умовами договору банк мав право надавати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі готівки на суму, що перевищує залишок коштів на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії.

При цьому встановлений договором максимальний ліміт кредитної лінії є граничним розміром кредитування та сам по собі не свідчить про фактичне отримання відповідачем кредитних коштів у зазначеному розмірі. Фактичний розмір використаного кредиту визначається з урахуванням операцій за рахунком відповідача.

Підписанням Заяви-Договору відповідач підтвердив прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК», згоду з умовами Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, Тарифами банку, Паспортом споживчого кредиту та іншими додатками до договору.

Таким чином, сторонами було погоджено істотні умови кредитування, зокрема порядок надання та повернення кредиту, розмір кредитної лінії, строк кредитування, порядок сплати обов`язкового мінімального платежу та процентів за користування кредитними коштами.

Суд враховує, що відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається та виконується в порядку, визначеному Цивільним кодексом України та іншими законами України, а вчинення правочину в електронній формі прирівнюється за правовими наслідками до його вчинення у письмовій формі.

Разом з тим у даному випадку наявна підписана відповідачем Заява-Договір, яка є індивідуальною частиною договору та містить погоджені сторонами умови кредитування.

Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується наданими суду виписками з рахунків, у яких відображено рух коштів за рахунком відповідача та здійснення операцій у межах кредитної лінії.

Таким чином, суд вважає доведеним факт виникнення між АТ «МЕГАБАНК» та відповідачем кредитних правовідносин та фактичного користування відповідачем кредитними коштами.

При цьому відповідач не надав суду доказів того, що Заява-Договір № TDB.2021.0804.8702 ним не підписувалася, кредитний рахунок ним не використовувався, кредитні кошти ним не отримувалися або що умови договору ним не погоджувалися.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, після отримання та використання кредитних коштів на відповідача покладався обов`язок належним чином виконувати умови кредитного договору, своєчасно здійснювати обов`язкові платежі, повернути використану суму кредиту та сплатити передбачені договором проценти.

Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 03.09.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року становить 32 137,93 грн, з яких 9 997,23 грн – заборгованість за кредитом та 22 140,70 грн – заборгованість зі сплати процентів.

Судом досліджено наданий позивачем розрахунок заборгованості у сукупності з виписками з рахунків відповідача та іншими доказами щодо виконання кредитного договору.

Надані докази узгоджуються між собою та підтверджують факт використання відповідачем кредитних коштів і наявність непогашеної заборгованості.

При цьому позивачем зазначено, що після 03.09.2024 року додаткових нарахувань за Кредитним договором, у тому числі процентів, комісій та штрафних санкцій, не здійснювалося.

Відповідач не подав суду доказів на спростування наведеного позивачем розрахунку заборгованості, не надав власного розрахунку, який би свідчив про інший розмір заборгованості, а також не надав доказів повного або часткового погашення заявленої до стягнення суми.

Вирішуючи питання щодо належності позивача як кредитора у спірних правовідносинах, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 03.09.2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до зазначеного договору до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року.

У подальшому, 27.12.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Згідно з умовами Договору № 1/12 до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги за кредитними договорами, зазначеними у відповідному реєстрі прав вимоги, у тому числі право вимоги до відповідача за Кредитним договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року.

Таким чином, право вимоги до відповідача послідовно перейшло від АТ «МЕГАБАНК» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому – до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ».

Наведені обставини підтверджуються договорами про відступлення прав вимоги та відповідними реєстрами прав вимоги, в яких зазначено право вимоги до відповідача за Кредитним договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року.

Відповідач не подав суду доказів недійсності зазначених договорів про відступлення права вимоги, не заперечував щодо переходу права вимоги до позивача та не надав доказів виконання ним зобов`язань перед позивачем або попередніми кредиторами.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» є належним кредитором за Кредитним договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року та має право вимагати від відповідача виконання невиконаного ним грошового зобов`язання.

Судом також враховується, що позивач заявив до стягнення саме ту суму заборгованості, яка була визначена станом на 03.09.2024 року, та зазначив про відсутність подальших нарахувань процентів, комісій і штрафних санкцій.

Доводи позивача щодо наявності заборгованості підтверджуються сукупністю наданих доказів, зокрема Заявою-Договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року, умовами Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, Паспортом споживчого кредиту, виписками з рахунків, розрахунком заборгованості, договорами про відступлення прав вимоги та відповідними реєстрами.

Відповідно до статті 12 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

З огляду на встановлені обставини суд вважає доведеним факт укладення між АТ «МЕГАБАНК» та відповідачем кредитного договору, фактичного використання відповідачем кредитних коштів, неналежного виконання ним зобов`язань щодо їх повернення та сплати процентів, а також переходу права вимоги за цим зобов`язанням до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ».

Разом із тим суд звертає увагу, що умовами Заяви-Договору визначено максимальний ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн, однак позивач не заявляє до стягнення зазначену суму як таку, що була надана відповідачу, а просить стягнути заборгованість у розмірі 32 137,93 грн, яка складається з фактично визначеної заборгованості за кредитом та процентами.

Отже, розмір заявленої до стягнення заборгованості не перевищує розмір фактично використаних відповідачем кредитних коштів та нарахованих відповідно до умов договору платежів, визначених позивачем станом на 03.09.2024 року.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач довів наявність у відповідача невиконаного грошового зобов`язання та розмір заборгованості за Кредитним договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року.

Відповідач своїх заперечень щодо позовних вимог суду не подав, доказів на спростування факту укладення кредитного договору, отримання та використання кредитних коштів, переходу права вимоги до позивача, розміру заборгованості або доказів її погашення суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № TDB.2021.0804.8702 від 01.04.2021 року в розмірі 32 137,93 грн, з яких 9 997,23 грн – заборгованість за кредитом та 22 140,70 грн – заборгованість зі сплати процентів.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

Оскільки позов ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що позивач просить стягнути з відповідача 11 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року та акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12117832 від 14 серпня 2025 року, відповідно до якого вартість наданої правничої допомоги щодо одного боржника становить 11 200,00 грн, з яких 1 200,00 грн визначено за проведення юридичного та фінансового аналізу боржника та 10 000,00 грн — за складання, підписання та подання до суду позовної заяви.

Водночас, відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

При визначенні суми витрат, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує характер та складність цієї справи, ціну позову, обсяг позовної заяви та доказів, кількість учасників справи, відсутність у справі складних правових питань, а також те, що розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження.

З наданого акта приймання-передачі послуг убачається, що правнича допомога фактично складалася з проведення юридичного та фінансового аналізу одного боржника, а також складання, підписання та подання позовної заяви. При цьому доказів виконання значного обсягу інших робіт, які б обумовлювали заявлений розмір витрат у 11 200,00 грн, матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, враховуючи принципи співмірності, розумності та справедливості, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та підлягає зменшенню.

Враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг виконаної представником роботи, ціну позову та складність справи, суд вважає обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн, що відповідає фактичному обсягу наданих послуг та є співмірним зі складністю справи.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, а в іншій частині вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», код ЄДРПОУ 40932411, заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 137 (тридцять дві тисячі сто тридцять сім) гривень 93 копійки, з яких 9 997,23 грн – заборгованість за кредитом та 22 140,70 грн – заборгованість зі сплати процентів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу — відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», код ЄДРПОУ 45236774, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА