Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №126/2688/25 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2688/25

Провадження № 2/126/535/2026

"05" жовтня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Шевчук С. П.,

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача, адвоката Цимбалюк І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, у якому просить зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні ним, ОСОБА_1 , належного користування житловим будинком шляхом припинення експлуатації діючої вигрібної ями, розташованої в господарстві ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , згідно свідоцтва про право власності індексний №28528197 від 23.10.2014 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний №28529569 від 23.10.2014. Даний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1472 га кадастровий номер 0520410100:00:005:0471, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення 02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що належить позивачу на праві приватної власності на землю на підставі державного акта серія ВН 000389 від 20.12.1994 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний №28530743 від 23.10.2014.

У вказаному будинку позивач разом із сім`єю проживає з 1981 року. Згідно відомостей про зареєстрований у житловому приміщенні від 10.1 1.2025 №1993 у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , з 04.03.1996 - по т.ч.; ОСОБА_4 , з 15.05.2019 - по т.ч.; ОСОБА_5 , з 05.03.1981 - по т.ч.

По сусідству з будинком позивача знаходиться житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності з 2018 року. У даному житловому будинку проживає дочка відповідача зі своїми дітьми.

Того ж року, відповідач провів до свого будинку каналізаційний відвід та викопав вигрібну яму для стоку нечистот на своїй присадибній ділянці, впритул до межової лінії, неподалік будинку позивача. Вулиця Шкільна міста Бершадь на своєму початку є досить рівною, а вже ближче до домоволодінь позивача та відповідача має поступовий схил. І будинок позивача по рівню знаходиться нижче вигрібної ями, що знаходиться на земельній ділянці відповідача. Відведення каналізаційних стоків в безпосередній близькості до будинку позивача з часом може посприяти руйнації його будинку і може бути перешкодою для його використання.

Позивач з дружиною неодноразово звергалася до відповідача з проханням щодо припинення експлуатації діючої вигрібної ями, однак останній на їх звернення не реагує.

У серпні 2025 року позивач звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області із заявою про створення комісії та проведення огляду його земельної ділянки.

25.09.2025 комісією у складі начальника відділу містобудування та архітектури Бершадської міської ради - головного архітектора Бершадської міської ради Колібабчука Г.С., заступника начальника управління - начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Гайсинського районного управління ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області Качан О.О., у присутності позивача та його дружини проведений комісійний розгляд звернення про погіршення умов проживання на території його домоволодіння пов`язане з будівництвом сусідом вигрібних ям.

У ході обстеження прибудинкової території будинку по АДРЕСА_2 встановлено, що власником сусіднього домоволодіння по АДРЕСА_1 побудовано вигрібну яму для накопичення рідких відходів господарсько - побутової каналізації. Вигрібна яма розташована на відстані 0,5 м від межі земельних ділянок та не більше 5,5 м до стіни житлового будинку позивача. Також у відповіді на звернення №4-526-01/02- 6.3-01/715 від 30.09.2025 зазначено, що у відповідності до “Державних санітарних правил планування та забудова населених пунктів”, затвердженими наказом МОЗ України від 17.03.2011 №145 та Державні будівельні норми Б.2.2-І2:2018 “Планування і забудова територій” відведення стічних вод, що утворилися в процесі господарсько - побутової діяльності повинно здійснюватись централізованою системою відведення. На об`єктах забезпечених централізованим водопостачанням обладнання внутрішньо - будинкової каналізації та каналізування з відведенням стічних вод у вигрібні ями забороняється. А у разі відсутності інженерних мереж міської (селищної, сільської) каналізації необхідно передбачати каналізування об`єктів на локальні очисні споруди.

Відповідно до п. 2.21 “Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць”, затвердженими наказом МОЗ України від 17.03.2011 №145 рідкі відходи, що утворились у житлових будинках за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах. При цьому вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстані не менше 20 м. Також слід враховувати напрямок схилу ділянки. Вигріб повинен бути побудований, як інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі та виконаний із водостійкого матеріалу.

Також спеціалістами Гайсинського районного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області з метою попередження погіршення умов проживання позивача та умов проживання інших мешканців АДРЕСА_2 , на адресу Бершадської міської ради направлений лист з рекомендаціями вжиття дієвих заходів щодо недопущення порушень вимог законодавства при експлуатації (використанні) вигрібної ями (вигребу) власником та/або мешканцями приватної житлової забудови по АДРЕСА_1 .

02.10.2025 позивач звернувся із заявою до голови Бершадської міської ради з проханням повідомити стосовно вжиття міською радою заходів щодо порушення вимог законодавства забудови та використання вигрібної ями власником або мешканцями будинку АДРЕСА_1 .

Відповідь на вищевказану заяву позивачем отримано від Бершадської міської ради за № Ч-195-2 від 09.10.2025. У даній відповіді зазначено, що з метою дотримання санітарних норм, правил добросусідства та недопущення погіршення умов проживання мешканців сусідніх домоволодінь, Бершадською міською радою направлено лист власнику житлового будинку по АДРЕСА_1 з пропозицією у добровільному порядку усунути виявлені порушення санітарних норм Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області.Надалі на адресу позивача від 31.10.2025 за №4-195-2 надійшов лист від Бершадської міської ради, яким позивача повідомлено, то станом на дату реєстрації листа від відповідача не надійшла відповідь на надісланий ними лист з проханням у добровільному порядку усунути порушення вимог санітарних норм при облаштуванні вигрібної ями.

Враховуючи вищевикладене, позивач змушений звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

Позивач ОСОБА_1 та представник, адвокат Цимбалюк І.А., у судовому засіданні позовні вимоги підтримали посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`яилися, хоча належним чином були повідомленні про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань від них не надходило.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями статей 15,16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст. 89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У судовому засіданні встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є власником житлового будинку та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1472 га, кадастровий номер 05200410100:00:005:0471, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності індексний №28528197 від 23.10.2014, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний №28529569 від 23.10.2014, державним актом на право власності на землю серія ВН 000389 від 20.12.1994 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний №28530743 від 23.10.2014.

Відповідач ОСОБА_2 з 2018 року є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та в якому проживає його дочка ОСОБА_3 , що не заперечувалося відповідачем у підготовчому засіданні.

Земельні ділянки вказаних господарств є суміжними. Між сторонами існує спір щодо розміщення вигрібної ями на території сусіднього домогосподарства відповідача. З цього приводу позивач ОСОБА_1 у серпні 2025 року звернувся до Головного управлення Держпродспоживслужби у Вінницькій області із заявою створення комісії та проведення огляду його земельної ділянки.

25.09.2025 комісією у складі начальника відділу містобудування та архітектури Бершадської міської ради - головного архітектора Бершадської міської ради Колібабчука Г.С., заступника начальника управління - начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Гайсинського районного управління ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області Качан О.О., у присутності ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_5 проведений комісійний розгляд звернення про погіршення умов проживання на території його домоволодіння пов`язане з будівництвом сусідом вигрібних ям. У ході обстеження прибудинкової території будинку по АДРЕСА_2 встановлено, що власником сусіднього домоволодіння по АДРЕСА_1 побудовано вигрібну яму для накопичення рідких відходів господарсько - побутової каналізації. Вигрібна яма розташована на відстані 0,5 м від межі земельних ділянок та не більше 5,5 м до стіни житлового будинку ОСОБА_1 , що підтверджується актом від 25.09.2025.

У відповіді на звернення Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області №Ч-526-01/02- 6.3-01/715 від 30.09.2025 зазначило, що у відповідності до “Державних санітарних правил планування та забудова населених пунктів”, затвердженими наказом МОЗ України від 17.03.2011 №145 та Державні будівельні норми Б.2.2-І2:2018 “Планування і забудова територій” відведення стічних вод, що утворилися в процесі господарсько - побутової діяльності повинно здійснюватись централізованою системою відведення. На об`єктах забезпечених централізованим водопостачанням обладнання внутрішньо - будинкової каналізації та каналізування з відведенням стічних вод у вигрібні ями забороняється. А у разі відсутності інженерних мереж міської (селищної, сільської) каналізації необхідно передбачати каналізування об`єктів на локальні очисні споруди.

Рідкі відходи, що утворились у житлових будинках за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах. При цьому вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстані не менше 20 м. Також слід враховувати напрямок схилу ділянки. Вигріб повинен бути побудований, як інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі та виконаний із водостійкого матеріалу. Місце розміщення вигребу на власній присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку повинен визначати власник цього будинку з додержанням правил добросусідства відповідно до вимог Земельного кодексу.

З даної відповіді також вбачається, що з метою попередження погіршення у мов проживання ОСОБА_1 та умов проживання інших мешканців АДРЕСА_2 , на адресу Бершадської міської ради направлений лист з рекомендаціями вжити дієвих заходів щодо недопущення порушень вимог законодавства при експлуатації (використанні)вигрібної ями (вигребу) власником та/або мешканцями приватної житлової забудови по АДРЕСА_1 .

З відповіді на звернення наданої Бершадською міською радою від 31.10.2026 № Ч -195-2 вбачається, що на адресу власника земельної ділянки ( АДРЕСА_1 ) було направлено лист із пропозицією дотриматися норм добросусідства, передбачених ст. 103 Земельного кодексу України, та перенести вигріб із урахуванням санітарних і будівельних норм, після чого письмово повідомити міську раду про виконання рекомендацій. Станом на дату надання відповіді повідомлення від власника не надходило.

Положеннями ч. 7 ст. 41 Конституції України закріплено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В ч.ч. 1-5 ст. 319 ЦК України законодавець закріпив, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому шкоди.

Положеннями ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п. е ч. 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно приписів ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (неприємні запахи, забруднення, тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно до ст. 104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше. Якщо дії сусіда є неправомірними та не відповідають умові заподіяння як найменших незручностей, такі дії підлягають припиненню.

У ст. 152 ЗК України законодавець закріпив, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема, у визначені законом способи, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Статтею 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що громадяни України зобов`язані здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів, не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів та компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Згідно пункту 2.21 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони Здоров`я України № 145 від 17 березня 2011 року, рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових вбиралень вигрібна яма може бути спільною. Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку. Об`єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується.

Пунктом 1.1. вказаних Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць визначено, що вигрібна яма (вигріб) - це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

Відповідно до пункту 2.22 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.

Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства.

Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з чинним законодавством.

В умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань не менше 20 м, водночас відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути не менше 50 м. Слід також враховувати напрямок схилу ділянки.

Відповідно до пункту 6.1.41. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (наказ Мінрегіонрозвитку №104 від 26.04.2019) відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати 20 метрів від житлового будинку, джерела водопостачання до дворової вбиральні, сміттєзбірника; вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконані з конструкцій, які запобігатимуть фільтрації фекальних стоків у ґрунт. За відсутності інженерних мереж міської (селищної) каналізації слід передбачати каналізування садиб з використанням локальних очисних споруд, обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб забороняється (п. 6.1.42 ДБН Б.2.2-12:2019).

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає право людини на приватне і сімейне життя, житло і кореспонденції. У випадку, коли особа серйозно стурбована незручностями, спричиненими іншими особами (зокрема поведінка сусідів), може виникнути питання щодо порушення статті 8 Конвенції. Серйозне порушення може призвести до порушення права людини на повагу до житла, якщо це заважає користуватися комфортом свого житла. З метою оцінки факту порушення права особи на повагу до житла потрібно визначити, чи досягли незручності того мінімального рівня, необхідного для встановлення втручання у права особи на повагу до житла та приватного життя. Необхідно враховувати всі обставини справи, зокрема інтенсивність та тривалість незручностей, їх фізичні чи психічні наслідки.

Подібні висновки висловлено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 149/736/20, від 20 березня 2024 року у справі № 343/1820/22.

Суд встановив, що долучені позивачем докази повністю підтверджують факт зведення відповідачем вигрібної ями з порушенням чинних санітарних та будівельних норм, що обмежує позивача у належному користуванні його власністю, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №1.410711213.1 від 20.11.2025 позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатив судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп..

З огляду на повне задоволення позовних вимог необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп..

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, у підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Цимбалюк І.А., акт виконаних робіт від 20.11.2025, квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №74683403 від 12.11.2025, згідно яких позивач сплатив адвокату Цимбалюк І.А. 10 000 грн. за надання правничої допомоги.

Зважаючи на тривалість розгляду справи, кількість проведених судових засідань, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та їхньої вартості, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати позивача на правничу допомогу у сумі 10 000 грн є реальними, співмірними та підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому суд вважає за можливе саме таку суму понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 належного користування житловим будинком шляхом припинення експлуатації діючої вигрібної ями, розташованої в господарстві ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 р/р НОМЕР_2 в AT КБ “Приватбанк”)понесені ним судові витрати у розмірі 11 211,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя В. І. Губко