Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №645/810/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/810/26

Провадження № 2/645/1542/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Лисенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Кузьменко Т.К.,

представника позивача адвоката Луніної О.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №645/810/26 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Луніна Олена Василівна, до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

в с т а н о в и в :

02.02.2026 до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.02.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , який був зареєстрований 20.06.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Вовчанського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис №62.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 02.12.2019 по справі №617/1811/19 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

24.04.2021 позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 та змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Малолітній ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Факт спільного проживання підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

До початку повномасштабного вторгнення, коли позивач, відповідач та їх син проживали у м. Вовчанськ, відповідач періодично спілкувався з сином, надавав допомогу на утримання сина, але несвоєчасно, нерегулярно та у мінімальному обсязі, скільки вважав за потрібне.

Після початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_1 взагалі перестав спілкуватися з дитиною, жодної допомоги на утримання сина не надає.

Позивачу не вистачає коштів на харчування, лікування, одяг, оздоровлення, розвиток сина, позивач самостійно не в змозі забезпечити дитині гідний рівень життя, син потребує матеріальної допомоги з боку батька.

ОСОБА_3 на даний час навчається дистанційно у Комунальному закладі «Вовчанський ліцей №2» Вовчанської міської ради Чугуївського району Харківської області, навчання у дитини у ліцеї хоча і проходить в дистанційній формі, однак також потребує витрат, які позивач не в змозі самостійно покривати.

З наявних у позивача відомостей, у відповідача відсутні інші діти неповнолітнього віку, інших осіб на утриманні відповідача не перебуває.

Водночас, відповідач є людиною працездатного віку, в нього є можливість надавати кошти на утримання сина, але він ухиляється від матеріального забезпечення дитини в добровільному порядку, на зв`язок не виходить, уникає спілкування, тому позивач вимушена звертатися до суду з вказаним позовом.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.02.2026, справу передано на розгляд головуючому судді Лисенко О.О.

Ухвалою судді від 09.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27.03.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано до суду зустрічну позовну заяву про оспорювання батьківства.

14.04.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано клопотання про призначення молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою суду від 05.10.2026 відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, яка подана в межах розгляду цивільної справи №645/810/26 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Луніна Олена Василівна, до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Луніна О.В. позовні вимоги підтримала, просила задовольнити посилаючись на доводи викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 повідомив суду, що через численні зради дружини в нього наявні сумніви з приводу того, що саме він є біологічним батьком дитини, однак проти задоволення позову не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 02.12.2019 розірвано шлюб, зареєстрований 20 червня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Вовчанського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис №62, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішення набрало законної сили 02.01.2020 (а.с.15-17).

В шлюбі у подружжя народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20.12.2013 (а.с.11).

Також судом встановлено, що 24.04.2021 Вовчанським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , актовий запис №38, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - « ОСОБА_6 », що підтверджується копіє свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.04.2021 (а.с.10).

Згідно довідки №6334-5003123717 від 19.02.2024 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

З довідки №6334-5003123700 від 19.02.2024 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Відповідно до довідки №01-19/104 від 01.09.2025, виданої КЗ «Вовчанський ліцей №2», вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається у 6 класі КЗ «Вовчанський ліцей №2 Вовчанської міської ради Чугуївського району Харківської області» за дистанційною формою навчання (онлайн) (а.с.14).

Спір у справі виник із сімейних правовідносин та його вирішення регулюється нормами сімейного законодавства.

Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.

Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, а проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789XІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) батьків, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

У відповідності до вимог ч.1 ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі .

У відповідності до вимог ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо невизнання батьківства, суд приходить до висновку, що на момент розгляду справи відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів спростування батьківства та виключення відомостей про відповідача, як про батька дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином вказані доводи не приймаються судом

Як встановлено судом, малолітня дитина, батьками якої є сторони у справі, перебуває на повному матеріальному утриманні позивача, відповідач не бере участі у витратах, пов`язаних з утриманням сина, тобто не виконує обов`язку, передбаченого ст.180 СК України.

Оскільки судом встановлено, що інших утриманців відповідач не має, є здоровим та працездатним, з метою належного захисту прав дитини, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частки його заробітку, починаючи з дня пред`явлення даного позову до суду, тобто з 02.02.2026, до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.

Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, позивача звільнено від сплати судового збору за пред`явлення позову про стягнення аліментів, судові витрати зі сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів за ставкою станом на день пред`явлення позову - 02.02.2026, що становить 1331,20 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 180, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-281, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Луніна Олена Василівна, до ОСОБА_1 , про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.02.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.10.2026.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання як ВПО: АДРЕСА_3 , ел. пошта відсутня, тел. НОМЕР_4 , зареєстрований кабінет в ЄСІТС відсутній;

представник позивача - адвокат Луніна Олена Василівна, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: пр. Льва Ландау, 118, м. Харків, пошт. індекс: 61110, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_5 , тел. НОМЕР_6 , має зареєстрований кабінет в ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_4 , тел.: НОМЕР_8 , зареєстрований кабінет в ЄСІТС відсутній.

Суддя О.О. Лисенко