Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №953/5968/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/5968/26

н/п 2/953/3778/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Лисиченко С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Кот Я.А.,

позивача- ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Васькова О.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживача шляхом відшкодування матеріальної шкоди, що спричинена залиттям квартири,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», в якому просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, у розмірі 89 225,57 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 25.12.2013, виданим державним нотаріусом Ахмад А.П., витягом з Державного реєстру №15366033 від 25.12.2013 та технічним паспортом на квартиру. Будинок АДРЕСА_2 є багатоквартирним житловим будинком.

Позивач зазначає, що 04.11.2025 його квартира була пошкоджена внаслідок залиття, яке, на його думку, сталося з вини відповідача. Зокрема, у житловій кімнаті літ.2, площею 22,5 кв.м, повністю обвалилася гіпсокартонна стеля, обклеєна шпалерами, а також було пошкоджено дубовий паркет; у санвузлі літ.«б», площею 3 кв.м, з усієї площі стелі впала штукатурка, нанесена по дранці; у коридорі літ.3, площею 1,9 кв.м, також з усієї площі стелі впала штукатурка, нанесена по дранці. Крім того, за твердженням позивача, внаслідок залиття була приведена у непридатний для експлуатації стан електропроводка у квартирі.

Вказує, що 20.11.2025 працівниками Київської районної дільниці КП «Харківські теплові мережі» складено акт «про залиття, аварію, що трапилася на системі теплопостачання, гарячого водопостачання або холодного водопостачання», відповідно до якого 04.11.2025 у будинку АДРЕСА_3 сталося залиття із системи теплопостачання з технічного поверху, внаслідок чого були пошкоджені стелі та підлога квартири. Причиною залиття в акті зазначено: «Дефект на тех. поверху, на трубопроводі діаметром 108, виник внаслідок тривалого терміну експлуатації». Також в акті зазначено, що 05.11.2025 було замінено ділянку трубопроводу діаметром 108.

За твердженням позивача, внаслідок пошкоджень, спричинених залиттям, три приміщення квартири АДРЕСА_4 були приведені до стану, який унеможливлює проживання в них та потребують проведення ремонтних робіт.

Позивач зазначає, що відповідно до умов Публічного договору від 01.07.2022 про технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в м.Харкові виконавцем відповідних послуг є Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі».

З метою визначення вартості відновлювального ремонту квартири позивач звернувся до інженера-проєктувальника ОСОБА_2 , який має свідоцтво інженера-проєктувальника №01295 та кваліфікаційний сертифікат серії АР №003293, для виготовлення кошторисної документації на проведення поточного ремонту пошкоджених приміщень квартири АДРЕСА_4 - літ.2,6 3. Відповідно до складеної кошторисної документації вартість відновлювальних робіт (поточного ремонту) становить 89 225,57 грн.

На підтвердження зазначеної суми позивач посилається на локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01, розрахунок загальновиробничих витрат, договірну ціну, дефектний акт, підсумкову відомість ресурсів та пояснювальну записку на поточний ремонт приміщень квартири.

13.03.2026 позивач направив відповідачу претензію щодо відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, до якої долучив акт про залиття від 20.11.2025 та кошторисну документацію. У претензії позивач запропонував відповідачу визначити спосіб відшкодування завданої майнової шкоди у позасудовому порядку. 09.04.2026 КП «Харківські теплові мережі» надало позивачу відповідь, у якій, за твердженням позивача, заступник директора підприємства Олексій Горошко підтвердив наявність аварійної заявки від 04.11.2025 щодо залиття квартири з технічного поверху, а також зазначив, що причиною аварії став дефект трубопроводу внутрішньобудинкової системи теплопостачання на технічному поверсі, який виник унаслідок тривалого строку експлуатації. У вказаній відповіді також підтверджено факт складення представниками Київської філії КП «Харківські теплові мережі» акта про залиття квартири позивача. Щодо відшкодування завданих збитків позивачу рекомендовано звернутися до суду.

Позивач вважає, що зазначеною відповіддю відповідач фактично визнав обставини, пов`язані з виникненням аварії та залиттям квартири, однак відмовився від добровільного відшкодування завданої майнової шкоди.

Посилаючись на умови Публічного договору від 01.07.2022, позивач зазначає, що відповідач не виконав передбачені договором обов`язки щодо належного технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Зокрема, позивач посилається на пункт 5 договору, відповідно до якого виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги з технічного обслуговування, у тому числі поточного ремонту, внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Крім того, позивач посилається на пункт 8.1 договору, яким передбачено проведення технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання три рази на рік.

На думку позивача, належне виконання відповідачем зазначеного обов`язку мало б забезпечити своєчасне виявлення дефекту трубопроводу, який, як зазначено в акті про залиття та у відповіді КП «Харківські теплові мережі» від 09.04.2026, виник унаслідок тривалого строку експлуатації.

Також позивач посилається на пункт 8.2 договору, відповідно до якого огляд санітарно-технічного устаткування внутрішньобудинкових систем теплопостачання має проводитися три рази на рік. Позивач вважає, що за умови належного виконання відповідачем зазначених робіт дефект трубопроводу мав бути своєчасно виявлений та усунутий до виникнення аварії. Крім того, позивач посилається на пункт 8.18 договору, яким передбачено проведення регулювання та гідравлічного випробування систем теплопостачання один раз на рік під час підготовки до роботи в опалювальний період. На думку позивача, належне виконання відповідачем зазначених обов`язків дозволило б своєчасно виявити технічний стан трубопроводу та запобігти виникненню аварії, яка сталася 04.11.2025.

Таким чином, позивач вважає, що залиття його квартири стало наслідком неналежного виконання відповідачем обов`язків з технічного обслуговування внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а завдана внаслідок цього майнова шкода у розмірі 89 225,57 грн підлягає відшкодуванню відповідачем.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 справу передано для розгляду головуючій судді Лисиченко С.М.

Ухвалою Київського районного суду м.Хркова від 20.05.2026 прийняти до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

04.08.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що позивачем не дотримано передбаченого законодавством порядку досудового врегулювання спору, оскільки для з`ясування обставин залиття квартири та його наслідків представники відповідача не були залучені до складання відповідного акта-претензії.

Відповідач вважає, що наданий позивачем акт про залиття від 20.11.2025 складений з порушенням установленого порядку, без участі необхідного складу комісії та зацікавлених осіб, а також не містить усіх відомостей щодо характеру залиття, розміру завданої шкоди та висновку про вину відповідача. Крім того, акт складено більш ніж через два тижні після події.

На думку відповідача, зазначений акт не підтверджує причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) КП «Харківські теплові мережі», фактом залиття квартири та завданою позивачу майновою шкодою.

Отже, акт від 20.11.2025 щодо залиття квартири приміщень у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , складений з порушенням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 не є належним та допустимим доказом залиття.

Також відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів неналежного виконання підприємством обов`язків щодо технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, а також не доведено, які саме обов`язки відповідачем не були виконані або були виконані неналежним чином.

З огляду на наведене відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на підстави, зазначені у змісті письмових заяв по суті справи, прохав їх задовольнити.

Представник відповідача - Васьков О.Ю. проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на підстави, зазначені у письмових заявах по суті справи.

Суд, заслухавши вступне слово сторін, дослідивши зміст письмових заяв по суті справи, докази та оцінивши їх в сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що з 25.12.2013 позивач є власником 2- кімнатної квартири АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири - 50.2 кв.м., житлова-37.6 кв.м.

Згідно даних технічного паспорту вбачається, що квартира складається із: житлової кімнати 22.5 кв.м.; коридору - 1.9 кв.м.; житлової кімнати -15.1 кв.м.; кухні- 7.7 кв.м.; санітарного вузла - 3 кв.м.

Також, судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що позивач є користувачем послуг, зокрема, з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду, виконавцем якого є відповідач на підставі публічного договору від 01.07.2022 ( далі – Договір).

Відповідно до пункту 5 Договору виконавець обслуговування зобов`язується надати споживачу послуги з технічного (в тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Згідно із пунктом 8.1 Договору технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання здійснюється три рази на рік.

Відповідно до пункту 8.2 Договору огляд санітарно-технічного устаткування внутрішньобудинкових теплопостачання систем три огляди мала з`ясувати виконується три рази на рік.

Згідно із п.8.18 Договору регулювання та гідравличне випробування систем теплопостачання має проводитися один раз на рік при підготовці до роботи в опалювальний зимовий період.

Відповідно до акта про залиття, аварію, що трапилася на системі теплопостачання, гарячого водопостачання або холодного водопостачання, складеного 20.11.2025 комісією у складі майстра технічної дільниці Київського району, майстра ремонтної дільниці ОСОБА_3 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_4 встановлено, що 04.11.2025 у будинку АДРЕСА_2 у квартирі АДРЕСА_4 сталося залиття з технічного поверху внаслідок аварії на системі теплопостачання. Комісією зафіксовано наслідки залиття у квартирі АДРЕСА_4 , зокрема пошкодження стелі, підлоги та стін. Причиною залиття в акті зазначено дефект трубопроводу діаметром 108 мм на технічному поверсі, що виник унаслідок тривалого строку його експлуатації. У висновку та рекомендаціях комісії зазначено про необхідність заміни 05.11.2025 ділянки трубопроводу діаметром 108 мм. З актом ознайомлений власник квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_1 .

Листом КП «Харківські теплові мережі» від 09.04.2025 вих.№20-82/6899, наданого у відповідь на претензію ОСОБА_5 повідомлено, що до диспетчерської служби «15-62» 04.11.2025 о 10:46 надійшла аварійна заявка щодо залиття квартири АДРЕСА_5 з технічного поверху житлового будинку АДРЕСА_2 . Аварійною бригадою 04.11.2025 о 11-00 годині течу було локалізовано шляхом перекриття запірної арматури внутрішньо будинкової системи теплопостачання. 06.11.2025 виконано роботи із зміни дефектної ділянки трубопроводу, після чого відновлено надання послуг з постачання теплової енергії о 20:00 того ж дня. Причиною аварійної ситуації став дефект трубопроводу внутрішньо будинкової системи теплопостачання та технічному поверсі, що виник унаслідок тривалого строку експлуатації. Вказано, що на підставі звернення ОСОБА_6 представниками філії КП «Харківські теплові мережі» складено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалень, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання (або холодного водопостачання). ОСОБА_7 особисто було підписано та отримано примірник акту. Роз`яснено, що питання відшкодування збитків, завданих унаслідок залиття, вирішується у судовому порядку.

Згідно даних локального кошторису на будівельні роботи №02-01-01 на загально будівельні роботи, складеного інженерно-проектуальником ОСОБА_2 за поточними цінами станом на 26.01.2026 вбачається, що кошторисна вартість - 89 225, 57 грн; кошторисна трудомісткість - 0,26556 тис. люд.год.; кошторисна заробітна плата - 40 137,93 грн; середній розряд робіт - 3.7 розряд. До кошторису додано: розрахунок загальновиробничих витрат; договірна ціна на будівництво поточний ремонт приміщення, що здійснюється в 2026 році та дефектний акт.

Так, з дефектного акту вбачається такий об`єм робіт: знімання шпалер простих та поліпшених - 46.81 квм.; розбирання покриттів підлог з штучного паркету на рейках або шпунтованого - 22.5 кв.м.; улаштування підшивки горизонтальних поверхонь підвісних стель гіпсокартонами або гіпсоволокнистими листами - 22-5 кв.м.; шпаклювання стель шпаклівкою модифікованою цементною – 22.5 кв.м; обклеювання стель шпалерами простими та середньої шільності- 22.5 кв.м.; шпаклювання стін шпаклівкою модифікованою цементною -46.81 кв.м.; обклеювання стін шпалерами простими та середньою щільністю – 46.81 кв.м.; улаштування покриття з штучного паркету без жилок на цвяхах – 22.5 кв.м.; покриття підлог лаком по поґрунтованій або пофарбованій поверхні за 1 раз -22.5 кв.мю; покриття підлог лаком по поґрунтованій або пофарбованій поверхні за 2 рази- 22.5 кв.м.; поліпшення штукатурення поверхонь стель всередині будівлі вапняним розчином по дереву всередині будівлі (коридор та санвузол) -4.9 кв.м.; поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стель по штукатурці - 4.9 кв.м.

Також судом були досліджені фотографії квартири із слідами залиття стелі та підлоги.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

У пунктах 8, 9 частини другої статті 19 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Завдання майнової та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

На підставі частин 1 і 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі винною особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц (провадження №61-28098св18)).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок викладений постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі №214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року у справі № 640/2713/18 (провадження № 61-9391св21) вказано, що «задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що залиття квартир сталося внаслідок протиправної бездіяльності КП «Харківські теплові мережі», що полягала у незабезпеченні належного стану внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання у будинку, технічне обслуговування яких було покладено на КП «Харківські теплові мережі». Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, та врахувавши обставини, за яких сталося залиття квартири, а також умови укладеного між відповідачами договору, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що саме з КП «Харківські теплові мережі» підлягає стягненню на користь позивачів суми завданої майнової та моральної шкоди. Зазначений висновок узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 640/20533/16-ц (провадження № 61-27366св18) та від 28 травня 2020 року у справі № 640/419/17 (провадження № 61-32844св18) щодо застосування вказаних норм права. Доводи касаційної скарги КП «Харківські теплові мережі» про те, що чинним законодавством України та будь-якими іншими актами чи договорами на нього не покладено обов`язків, невиконання яких мало наслідком залиття кватири позивача, є безпідставними».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя, четверта статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що згідно даних акту про залиття, аварію, що трапилася на системі теплопостачання, гарячого водопостачання або холодного водопостачання, складеного 20.11.2025 вбачається, що 04.11.2025 у квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття з технічного поверху внаслідок аварії на системі теплопостачання.

Указаним актом зафіксовано пошкодження стелі, підлоги та стін квартири. Причиною аварії зазначено дефект трубопроводу діаметром 108 мм на технічному поверсі, який виник унаслідок тривалого строку експлуатації. Висновком комісії рекомендовано замінити ділянку зазначеного трубопроводу, що й було здійснено 06.11.2025.

Факт залиття квартири позивача, його причину, а саме неналежний стан внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання у будинку, технічне обслуговування яких було покладено на КП «Харківські теплові мережі», відповідачем не спростовано. Навпаки, у листі КП «Харківські теплові мережі» від 09.04.2026 вих.№ 20-82/6899 підтверджено наявність аварійної заявки від 04.11.2025, факт залиття квартири з технічного поверху, складання відповідного акта та зазначену в ньому причину аварії- дефект трубопроводу внутрішньобудинкової системи теплопостачання, що виник унаслідок тривалого строку експлуатації.

За таких обставин суд вважає доведеним факт залиття квартири позивача та пошкодження внаслідок цього її окремих конструктивних елементів.

Посилання відповідача на неналежність акта про залиття як доказу з огляду на його невідповідність формі, передбаченій Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, суд відхиляє, оскільки недотримання форми документа саме по собі не спростовує обставин, які ним зафіксовані, та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Разом із тим, установлення факту залиття квартири та наявності пошкоджень саме по собі не підтверджує заявлений позивачем розмір майнової шкоди.

На підтвердження розміру завданої шкоди позивач наддав суду локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01, розрахунок загальновиробничих витрат, договірну ціну, дефектний акт та інші кошторисні документи, складені інженером-проєктувальником ОСОБА_2 , за поточними цінами станом на 26.01.2026.

Оцінюючи зазначені докази, суд виходить із того, що самі по собі дефектний акт, локальний кошторис, розрахунок загальновиробничих витрат, підсумкова відомість ресурсів та договірна ціна визначають вартість передбачених ремонтних робіт, однак не є безумовним підтвердженням фактичного розміру збитків, завданих саме внаслідок залиття квартири.

Зокрема, відповідно до технічного паспорта квартира позивача складається із житлової кімнати площею 22,5 кв.м, коридору площею 1,9 кв.м, житлової кімнати площею 15,1 кв.м, кухні площею 7,7 кв.м та санвузла площею 3 кв.м.

Водночас із дефектного акта вбачається, що до складу ремонтних робіт включено, зокрема, знімання шпалер площею 46,81 кв.м, розбирання покриття підлоги зі штучного паркету площею 22,5 кв.м, улаштування підшивки горизонтальних поверхонь підвісних стель гіпсокартонними листами площею 22,5 кв.м, шпаклювання та обклеювання шпалерами стель площею 22,5 кв.м, шпаклювання та обклеювання шпалерами стін площею 46,81 кв.м, улаштування покриття зі штучного паркету площею 22,5 кв.м, лакування підлоги, а також ремонт штукатурки та фарбування стель у коридорі та санвузлі загальною площею 4,9 кв.м.

Таким чином, наведені у кошторисній документації обсяги робіт підлягають співставленню з характером та обсягом пошкоджень, зафіксованих актом про залиття.

При цьому актом про залиття зафіксовано загальний характер пошкоджень стелі, підлоги та стін квартири, без визначення конкретного обсягу ремонтних робіт, необхідних для відновлення кожного з пошкоджених елементів, а також без визначення їх вартості.

Крім того, надані позивачем кошторисні документи не містять достатніх вихідних даних, які б давали можливість встановити, що визначений у них обсяг робіт та використаних матеріалів безпосередньо відповідає пошкодженням, спричиненим залиттям 04.11.2025.

Зокрема, із наданих суду документів не вбачається, що визначений у кошторисі обсяг ремонтних робіт сформовано виключно за результатами обстеження пошкоджень, спричинених зазначеним залиттям, а не виходячи із загального стану відповідних приміщень квартири.

Отже, надані позивачем кошторисні документи підтверджують вартість передбачених ними ремонтних робіт, однак самі по собі не підтверджують фактичний розмір майнової шкоди, завданої позивачу саме внаслідок залиття квартири 04.11.2025.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами розмір реальних збитків, заявлених до стягнення з відповідача, що є підставою для відмови у задоволені позову.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень статті 141 ЦПК України, а саме: судовий збір - пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розгляду справи – на позивача у разі відмови у задоволені позову. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави.

Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81,89, 141, 259, 263, 264-265, 280-284, 289, 351, 352, 354,355 ЦПК України суд,-,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживача шляхом відшкодування матеріальної шкоди, що спричинена залиттям квартири – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http:// www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 ;

відповідач: Комунальне підприємство « Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ:45929670, адреса: м.Харків, вул.Мефодіївська,11.

Суддя - С.М. Лисиченко