Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №613/1741/23 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1741/23 Провадження №-1-кп/613/38/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Богодухові в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12023221010000429 від 03.07.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ща Коломак Богодухівського району Харківської області, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, розлученої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто, до 18 серпня 2023 року).

02 липня 2023 року приблизно о 10 год. 40 хв. ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах правового режиму воєнного стану, який введено на території України, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок викрадення чужого майна, перебуваючи в салоні легкового автомобіля ВАЗ моделі 2110, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , який знаходився поблизу продуктового магазину ПП Церковної за адресою : Харківська область, Богодухівський район, с. Павлівка, вул. Центральна, 34, скориставшись тим, що її злочинні дії ніким помічені не будуть, шляхом вільного доступу, здійснила крадіжку мобільного телефону «РОСО» моделі «М5», 4 GB RAM 128 GB ROM, який раніше був у використанні, у справному робочому стані, вартістю 4333 грн 30 коп., що належить ОСОБА_5 та заходився в пластмасовій водійській дверній карті вищезазначеного автомобіля, розташованого поблизу продуктового магазину за вищевказаною адресою, після чого з місця події зникла, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_5 майнову шкоду на вищевказану суму.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину за ч.4 ст.185 КК України визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаялась, повністю підтвердила фактичні обставини вчинення злочину, надала показання щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом. Пояснила, що 02.07.2023 зупинила попутку, потім, коли водій зупинився і вийшов з машини до магазину, викрала жовтий телефон у прозорому чохлі, який лежав у кармані водійських дверцят. Після цього вона вийшла з автомобіля, телефон здала в ломбард у м. Харків. Наразі вона шкодує про вчинене, щиро розкаюється, зобов`язується в подальшому не допускати подібних вчинків. Зазначила, що на даний час щодо неї немає відкритих кримінальних проваджень, на момент допиту вона відбувала умовне покарання. Просила призначити їй покарання, не пов`язане з позбавленням волі, оскільки має на утриманні двох малолітніх дітей.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Враховуючи пояснення обвинуваченої, повне визнання нею своєї вини, а також те, що вона не заперечує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням письмових доказів в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченої, письмових матеріалів кримінального провадження щодо речових доказів та процесуальних витрат по кримінальному провадженню.

На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження роз`яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченої та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. За таких обставин, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченої або її виправдання суд не вбачає.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 , встановлено, що вона розлучена, не працює, є матір`ю двох малолітніх дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше притягувалась до кримінальної відповідальності з подальшим закриттям кримінального провадження на підставі п.4 ч.1 ст.284 КК України, востаннє була засуджена Октябрським (наразі Шевченківський) районним судом м. Полтави 31.03.2025 за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, на підставі ст.75 КК України була звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, 04.05.2026 була звільнена від покарання ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 04.05.2026 у справі № 625/96/26, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, перебувала на обліку як безробітна у Валківському відділі Богодухівської філії Харківського обласного центру зайнятості, за місцем проживання характеризується нейтрально.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає її щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного злочину, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, висловленої нею в судовому засіданні, а також активне сприяння розкриттю злочину, яке полягало в тому, що обвинувачена розповіла працівникам поліції про фактичні обставини вчинення злочину та місце збуту викраденого майна, чим сприяла його поверненню власнику, добровільно брала участь у проведенні слідчого експерименту, під час якого детально показала механізм та розповіла обставини вчинення нею кримінального правопорушення, після зізнання у вчиненні злочину – не змінювала своєї позиції, отже надавала органам досудового розслідування активну допомогу під час розслідування кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, досудовим розслідуванням та судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину), відсутність обставин, що обтяжують покарання, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, обставини справи, характер та ступінь вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченої до вчиненого, враховуючи принцип пропорційності покарання переслідуваній меті, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, яке є достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченою, так і іншими особами.

При цьому, з урахуванням наведених вище даних про особу обвинуваченої, яка є матір`ю двох дітей, молодшій з яких 1 рік 3 місяці, ставлення обвинуваченої до вчиненого, висновок досудової доповіді, за змістом якої виправлення у громаді можливе, позицію потерпілого, який зазначив про відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої та просив призначити їй покарання, не пов`язане позбавленням волі, беручи до уваги, що ОСОБА_4 04.05.2026 звільнена від покарання, призначеного вироком Октябрського (Шевченківського) районного суду м. Полтави від 31.03.2025, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства, а відтак, наявні підстави для застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки. На період іспитового строку слід покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 1, п. 2, п.4 ч. 3 ст. 76 КК України.

Враховуючи визначену міру покарання, у суду відсутні підстави для обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі ст. 124 КПК України судові витрати по справі з проведення судової товарознавчої експертизи № 20949 від 07.07.2023 в сумі 2389,80 грн, судово-дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-23/17960-Д від 23.08.2023 у розмірі 2629,00 грн, сього у розмірі 5018,80 грн (п`ять тисяч вісімнадцять грн. 80 коп.) підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 06.07.2023 за клопотанням прокурора накладено арешт на майно : SIM-карту мобільного оператора «Київстар» з мобільним номером НОМЕР_2 з написами на SIM- карті НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .- шляхом заборони її відчуження, розпорядження та користування.

У зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Керуючись ст.ст. 100, 124, ч. 4 ст. 174, ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374, 394, 395, ч.15 ст.615 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1, п. 2, п.4 ч. 3 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 20949 від 07.07.2023 в сумі 2389,80 грн, судово-дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-23/17960-Д від 23.08.2023 у розмірі 2629,00 грн, всього у розмірі 5018,80 грн (п`ять тисяч вісімнадцять грн. 80 коп.).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 06.07.2023 на майно : SIM-карту мобільного оператора «Київстар» з мобільним номером НОМЕР_2 з написами на SIM- карті НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .

Речові докази по кримінальному провадженню:

мобільний телефон «РОСО М5» ІМЕІ 1 : НОМЕР_8 , ІМЕІ 2 : НОМЕР_9 жовтого кольору, переданий під розписку власнику ОСОБА_5 – вважати повернутим власнику;

SIM-карту мобільного оператора «Київстар» з мобільним номером НОМЕР_2 з написами на SIM- карті НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , яка знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, - повернути власнику ОСОБА_5 ;

дактилоскопічну картку зі слідами пальців рук ОСОБА_4 , DVD-диск з написами «Київстар», ЄРДР-429, 13930 – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Богодухівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1