Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №333/6450/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 02.10.2026 Справа № 333/6450/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/6450/26 Головуючий у 1-й інстанції – Ходько В. М.

Провадження № 33/807/1108/26 Доповідач у 2-й інстанції – Холод Р. С.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Холод Р.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Щербини К. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Щербини К. В. на постанову судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 04 серпня 2026 року щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

Постановою судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 05 червня 2026 року о 20 год 05 хв, в м. Запоріжжі по вул. Оріхівське шосе, 14-А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2109920», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло; порушення мови; порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі відмовився у присутності лікаря-нарколога, що підтверджується висновком медичного закладу №1804. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення транспортного засобу без порушень ПДР, про повторність попереджений. Чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Щербина К. В. просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. На думку захисника, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, враховуючи таке.

1. Висновки суду суперечать наявним у справі доказам, оскільки матеріали справи не містять доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Так, відеозаписом з боді-камер поліцейських зафіксовано здійснення лікарем-наркологом огляду ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 повідомляє лікарю про наявне у нього захворювання, як наслідок - неможливість здати сечу та просить провести дослідження за допомогою інших біологічних зразків. Саме лікар зазначив про неможливість відібрання інших біологічних зразків та склав висновок щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду. Суддя неправильно оцінив вказані обставини та надав їм неправильну оцінку.

2. Висновки суду про те, що дослідження біологічного середовища крові можливо лише за умови неможливості взяти в особи інші біологічні зразки в силу певних обставин (коли водій знаходиться без свідомості чи перебуває у важкому стані), а також висновки про безальтернативність відібрання в обстежуваної особи тільки біологічних зразків сечі, не ґрунтуються на положеннях Інструкції № 1452/735.

Таким чином, на думку захисника, суддею суду першої інстанції проведено судовий розгляд формально, без з`ясування всіх обставин справи, з порушенням вимог щодо повного, всебічного, об`єктивного з`ясування та дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позиція сторін провадження у справі про адміністративне правопорушення

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Щербина К. В. підтримали доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі і просили її задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_1 підтвердив, що 05 червня 2026 року він дійсно керував транспортним засобом. Забирав із с. Комишувахи працівників магазину та вивозив пораненого хлопця. Додатково зазначив, що у зв`язку з загостренням хронічного захворювання, отриманого під час захисту Батьківщини від російських окупантів, з 03.06.2026 року, він приймав ліки та був втомлений, на момент зупинки працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням.

Від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовлявся, але не зміг здати біологічний матеріал через наявне захворювання (затримка сечі).

Захисник Щербина К. В. зазначив, що суд першої інстанції невірно оцінив факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 , як працівникам поліції, так і лікарю під час огляду, повідомляв, що не може здати сечу саме через проблеми зі здоров`ям. Підтверджуюча медична документація в наявності.

Мотиви суду

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст. 294 КУпАП, апеляційний суд дійшов до висновку про наявність підстав для її задоволення, враховуючи таке.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

За змістом ст. 283 КУпАП, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

При розгляді справи стосовно ОСОБА_1 судом першої інстанції вказані вище вимоги законодавства дотримані повною мірою не були, оскільки при прийнятті рішення поза увагою та без належної оцінки суду залишились фактичні обставини, що істотно вплинули на правильність прийнятого рішення.

З висновками суду, викладеними в оскаржуваній постанові, апеляційний суд погодитися не може та вважає, що вони ґрунтуються на неправильно з`ясованих обставинах справи, виходячи з такого.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння

За змістом апеляційної скарги, сторона захисту не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. На думку захисника, суддя дійшов такого висновку всупереч наявним у справі доказам. Відомості, зазначені у висновку лікаря-нарколога не узгоджуються із відеозаписом з боді-камер поліцейських, якими зафіксовано як лікар проводить огляд ОСОБА_1 . Під час спілкування ОСОБА_1 повідомляє лікарю про неможливість здати сечу у зв`язку з наявним у нього захворюванням та просить відібрати у нього інші біологічні зразки, наприклад кров.

Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».

Пунктом 2.5 Правил Дорожнього руху України, передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Згідно п.п. 6, 10 Розділу II «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно положень ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.п.2-4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), а також: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Перевіркою оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_1 суд першої інстанції визнав винуватим у тому, що останній в порушення п.2.5 ПДР відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З матеріалів справи вбачається, що суд під час розгляду справи вважав доведеним факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому, суд відхилив доводи сторони захисту щодо неможливості здати ОСОБА_1 біологічний матеріал (сечу) під час проходження огляду на стан сп`яніння внаслідок наявного в останнього хронічного захворювання, та факт відмови від проходження огляду дійсно має місце та підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами, а саме, даними: протоколу про адміністративне правопорушення; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння до медичного закладу, висновку КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапорту поліцейського; довідками; відеозаписом з нагрудних бодікамер поліцейських.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

З огляду на інкриміновані ОСОБА_1 фактичні обставини, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема у разі доведення факту відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначена норма передбачає форму об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Суб`єктивна сторона складу даного адміністративного правопорушення характеризується виною у формі прямого умислу, що обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Під час апеляційного розгляду сторона захисту акцентувала увагу на тому, що ОСОБА_1 страждає на хронічне захворювання, через загострення якого не зміг здати біологічний матеріал (сечу) 05 червня 2026 року за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Як пояснив апеляційному суду ОСОБА_1 , 05 червня 2026 року він керував транспортним засобом після проходження відповідних медичних процедур за призначенням лікаря та був зупинений працівниками поліції.

Наявність у ОСОБА_1 захворювання та проведення відповідних процедур підтверджуються консультативним висновком лікаря від 03.06.2026, в якому зазначено діагноз: хронічна затримка сечі та вкладним листом до історії хвороби за 05.06.2026, наявних в матеріалах даної справи.

Також на підтвердження захворювання стороною захисту апеляційному суду надано консультаційний висновок спеціаліста від 28.09.2026, згідно з яким ОСОБА_1 з 2020 року перебуває під наглядом лікаря з приводу гострої (протягом 5 годин) затримки сечі, проведена катетеризація сечового міхура.

З дослідженого апеляційним судом відеозапису з нагрудних бодікамер поліцейських вбачається, що транспортний засіб «ВАЗ 2109920», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , був зупинений на блокпосту. Під час перевірки документів працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі (час відеозапису – 20:10:50-20:13:00). На пропозицію поліцейських ОСОБА_1 спочатку відмовився, але потім відповів згодою, заперечивши при цьому вживання наркотичних засобів (час відеозапису – 20:13:34-20:14:22).

Також відеозаписом зафіксовано процес огляду ОСОБА_1 у медичному закладі, в ході якого лікар проводить візуальний огляд останнього, та надає ємність для забору сечі з роз`ясненням процедури здачі біологічного матеріалу. ОСОБА_1 направляється до вбиральні, по виходу з якої повідомляє, що він «зараз не хоче до туалету» та пропонує взяти у нього кров для проведення необхідного аналізу (час відеозапису - 21:04:18).

У подальшому, перебуваючи на території подвір`я біля приміщення медичного закладу, ОСОБА_1 повідомляє поліцейським про те, що він не може здати сечу через наявне захворювання, на що працівники поліції роз`яснюють, що в разі не надання біологічного матеріалу у встановлений законодавством 2-годинний термін, лікар може розцінити це як відмову від проходження огляду (час – 21:05:26).

Після повернення до кабінету лікаря, ОСОБА_1 заперечив вживання наркотичних речовин та знову висловив бажання здати кров для проведення дослідження, на що лікар повідомив про порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння саме шляхом забору сечі. Водночас, лікар зазначив, що він вбачає у ОСОБА_1 певні ознаки наркотичного сп`яніння, а тому, з огляду на неможливість проведення повного медичного огляду, у висновку буде вказано про його відмову від проходження огляду, спростувати який можна буде в суді шляхом надання підтверджуючих медичних документів (час відеозапису – 23:12:59-23:16:20).

Таким чином, відеозаписом з нагрудних камер поліцейських не зафіксовано відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до вимог Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735: предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук (п.11). Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п.12).

Тобто, зі змісту вказаних норм Інструкції вбачається, що дослідження біологічного середовища крові можливо, якщо у особи неможливо взяти інші біологічні зразки в силу певних обставин.

Дійсно, наявність в Інструкції № 1452/735 норми, яка містить перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп`яніння, обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здавати.

Ця альтернатива встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна об`єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища.

У будь якому разі, огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться лікарем медичного закладу, у який доставлений водій транспортного засобу, та лише він може визначити підставу відбору того чи іншого біологічного середовища.

За даних обставин, враховуючи повідомлення лікарю факт наявності хронічного захворювання (затримка сечі), який підтверджується медичними документами і така затримка може тривати протягом 5 годин, на думку апеляційного суду, це і був той виключний випадок, коли у ОСОБА_1 необхідно було отримати інший вид біологічного середовища для дослідження на стан наркотичного сп`яніння.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За положеннями ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Неможливість внаслідок наявного захворювання здати біологічний матеріал (сечу) для проведення дослідження не можна розцінювати як відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, апеляційний суд вважає, що в цій справі про адміністративне правопорушення відсутні належні і достатні докази, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку, поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 05 червня 2026 року було вчинено адміністративне правопорушення.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням вже встановленого, не впливають на висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі, зокрема, відсутності складу і події адміністративного правопорушення, тому, вважаю за необхідне постанову судді скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Щербини Кирила Валерійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 04 серпня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП – у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р. С. Холод