Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №746/420/26 — Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/420/26

3/746/160/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року

Суддя Срібнянського районного суду Чернігівської області Нагорна Н.Г., при секретарі судового засідання Марченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у АДРЕСА_1 , громадянина України,

за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2026 року до Срібнянського районного суду Чернігівської області з Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області надійшов адміністративний матеріал про порушення ОСОБА_1 частини першої статті 130 КУпАП.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження судді Нагорній Н.Г.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 04 вересня 2026 року серії ЕПР1 № 762621, 04 вересня 2026 року о 10 год. 37 хв. в селищі Дігтярі Прилуцького району Чернігівської області, на вул. Центральна, 21, водій ОСОБА_1 керував електровелосипедом «FADA RITMO», без державного номерного знака, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат огляду – 0,95 % проміле. Особа ОСОБА_1 встановлена на підставі військового квитка УН1048504. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху (далі – ПДР). Відповідальність за вказане правопорушення передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 06 жовтня 2026 року надав пояснення щодо обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення від 04 вересня 2026 року серії ЕПР1 № 76262, вказав, що дійсно, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, він керував електровелосипедом «FADA RITMO» та направлявся на роботу.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів від 24лютого 2023року №2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року), електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, елктровелосипеди, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме: легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також внесені і в Закон України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом «б» частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеніув постанові від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

У той же час критерій наявності у електровелосипеда можливості приведення в рух за допомогою двигуна відрізняє його від звичайного велосипеда та є визначальним при вирішенні питань, чи відноситься він як до «транспортних засобів».

Наявність можливості приведення електровелосипеду в рух мускульною силою велосипедиста не позбавляє його наявності електродвигуна та можливості руху на транспортному засобі із застосуванням виключно електродвигуна без застосування мускульної сили.

Отже, електровелосипед може приводитись у рух не тільки мускульною силою, але й за допомогою двигуна, що є ключовою різницею електровелосипеда від звичайного велосипеда, який приводиться у рух виключно мускульною силою.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування будь-яким транспортним засобом, а не тільки механічним транспортним засобом.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону України «Про правотворчу діяльність», закони України (в тому числі Закон № 2956-IX від 24 лютого 2023 року із змінами) в ієрархії нормативних актів мають вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України (в т.ч. ПДР), а тому суд, при визначенні поняття «транспортний засіб», у даному випадку, враховує вимоги Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023).

Суд також не може брати до уваги поняття «транспортного засобу», яке визначене у примітці до статті 121 КУпАП, оскільки у цій нормі чітко визначено перелік правопорушень, яких стосується таке поняття (статті 121-126, 127-1 128-1, частина перша і друга статті 129, статті 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 КУпАП) і серед цих правопорушень відсутня стаття 130 КУпАП.

Також не має значення для кваліфікації за частиною першої статті 130 КУпАП і та обставина, що для керування електровелосипедом не потрібне посвідчення водія і керований ним електровелосипед не підлягає реєстрації та обліку у Територіальних сервісних центрах України, адже диспозиція статті 130 КУпАП не містить таких обов`язкових ознак правопорушення. Немає таких вимог для водіїв електровелосипедів і у Законі України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30 червня 1993 року зі змінами.

Таким чином, електровелосипед відповідно до пункту 1.10 Правил, відноситься до саме транспортних засобів, а не до велосипедів та, як наслідок, особа, яка керує електровелосипедом, є водієм, а не велосипедистом.

Отже, з набуттям чинності Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року), керування легким електричним транспортним засобом (елетросамокатом, електроскутером, електровелосипедом) в стані сп`яніння або відмова від проходження огляду на стан сп`яніння тягне відповідальність встановлену статтею 130 КУпАП.

У статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 251 КУпАП).

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши безпосередньо в судовому засіданні та оцінивши докази у справі, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення від 04 вересня 2026 року серії ЕПР1 № 762621;

- чек газоаналізатора Alcotest Drager 6820 від 04 вересня 2026 року (10 год. 39 хв.), результат огляду – 0,95% проміле;

- диск із записом відеофіксації, здійсненої працівником поліції;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 вересня 2026 року;

- довідку сектора адміністративної практики Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 08 вересня 2026 року № 112279-2026, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з відомостями бази МВС «НАІС», посвідчення водія НОМЕР_1 отримав 20 травня 1993 року,

суд встановив, що 04 вересня 2026 року о 10 год. 37 хв. у селищі Дігтярі Прилуцького району Чернігівської області, на вул. Центральна, 21, водій ОСОБА_1 керував електровелосипедом «FADA RITMO», без державного номерного знака, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат огляду – 0,95 % проміле.

Встановивши вказане, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.

Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з частиною другою статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Зважаючи на викладене, з урахуванням матеріалів справи, особи правопорушника, ступеня його вини, обставин та характеру вчиненого правопорушення, його наслідків, на ОСОБА_1 слід накласти стягнення в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Крім того, відповідно до статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», статтями 23, 33, 40-1, частиною першою статті 130, статтями 245, 251, 268, 283-285, 294 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, який слід стягнути на користь Держави Україна, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Реквізити для сплати штрафу – (Рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37972475; код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору – (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження цієї постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Срібнянський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.Г. Нагорна