Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №742/2174/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1857/26

Єдиний унікальний № 742/2174/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

У квітні 2026 року представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 6019260 від 30.04.2024 року у розмірі 34 932,40 грн, а також судових витрат у загальному розмірі 10 662,40 грн (зокрема: 2 662,40 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» (Кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 6019260 в електронній формі, за умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 5 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених Кредитним договором. Кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти на банківську картку відповідача.

24.09.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором № 6019260 від 30.04.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Оскільки відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала та у строк, встановлений Графіком платежів, кошти не повернула, у неї утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позову становить 34 932,40 грн та складається з наступного: прострочена заборгованість за сумою кредиту (тіло кредиту) — 5 000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками — 23 941,40 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту — 391,00 грн; заборгованість по сумі за порушення грошового зобов`язання — 5 600,00 грн.

Підставою для звернення з позовом є неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань з повернення кредиту, сплати відсотків та комісії, а позивач є новим кредитором (правонаступником) у спірних правовідносинах на підставі договору відступлення права вимоги.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник Позивача у судове засідання не з’явився. У позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надала.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відтак, з огляду на вказані приписи ЦПК, а також приймаючи до уваги позицію позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

Згідно ч.1ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Відтак, суд 02.10.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом

30.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір про споживчий кредит № 6019260 у формі електронного правочину. Перед укладенням Договору первинним кредитором було здійснено електронну ідентифікацію відповідача в інформаційно-комунікаційній системі та верифікацію особи, що підтверджується анкетою-заявою на кредит та довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до умов Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 5 000,00 грн на строк 360 днів (до 25.04.2025 року). Умовами договору визначено періодичність сплати заборгованості згідно з Графіком платежів, розмір комісії за надання кредиту у сумі 391,00 грн (8.05% від суми кредиту), процентну ставку протягом першого розрахункового періоду 357.70% річних, та стандартну процентну ставку на решту строку кредитування у розмірі 511.00% річних.

Підписання Кредитного договору № 6019260 від 30.04.2024 року з боку відповідача ОСОБА_1 здійснено за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (код 472163, надісланий 30.04.2024 о 16:20 на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 ).

Факт виконання Кредитором зобов`язань щодо надання коштів у розмірі 5 000,00 грн підтверджується Платіжним дорученням № 129763052 від 30.04.2024 року про перерахування коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 .

24.09.2024 року між ТОВ «Мілоан» (Кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (Новий Кредитор) укладено Договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ. Згідно з умовами даного Договору та Витягу з Реєстру боржників № 1526 від 24.09.2024 року, Позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 6019260 від 30.04.2024 року, ставши новим кредитором у зобов`язанні. Оплата за Договором відступлення підтверджується платіжною інструкцією № 5898 від 24.09.2024 року.

На виконання вимог кредитного договору та закону, відповідачу було направлено письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23928667/4170 від 02.03.2026 року.

Відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого, згідно з наданим суду розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку, виникла заборгованість у загальному розмірі 34 932,40 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту — 5 000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками — 23 941,40 грн; простроченої заборгованості за комісією — 391,00 грн; заборгованості по сумі за порушення грошового зобов`язання (штраф/неустойка) — 5 600,00 грн

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

VІ. Висновки суду.

Беручи до уваги те, що Кредитний договір № 6019260 від 30.04.2024 року був укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 у формі електронного правочину та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд доходить висновку про доведеність факту його укладення та виникнення між сторонами відповідних кредитних правовідносин.

Використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором підтверджує його волевиявлення, спрямоване на набуття цивільних прав та обов`язків за Кредитним договором, забезпечує ідентифікацію особи, яка його підписала, та підтверджує цілісність електронного правочину. Підписуючи договір у такий спосіб та погоджуючись із його умовами, відповідач підтвердив свою волю на укладення договору на запропонованих кредитодавцем умовах, а відтак прийняв на себе відповідні договірні зобов`язання.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, відповідно до яких кредитодавець виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредитних коштів, а відповідач, у свою чергу, зобов`язався повернути отримані кошти та сплачувати проценти й інші передбачені договором платежі у порядку та строки, визначені договором.

Як встановлено судом, кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн були фактично надані відповідачу, що підтверджується платіжним дорученням від 30.04.2024 року. Водночас відповідач належним чином свої договірні зобов`язання не виконала, у встановлені договором строки кредитні кошти не повернула та передбачені договором платежі у повному обсязі не сплатила, унаслідок чого виникла заборгованість.

Крім того, судом встановлено, що 24.09.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором № 6019260. Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора у відповідному зобов`язанні та має право вимагати від відповідача належного виконання невиконаного нею грошового зобов`язання.

Відтак, суд вважає доведеними факт укладення Кредитного договору № 6019260 від 30.04.2024 року, факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин, факт отримання відповідачем кредитних коштів, а також факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань. За таких обставин у позивача виникло право вимагати від відповідача виконання відповідного грошового зобов`язання.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором № 6019260 станом на дату подання позову становить 34 932,40 грн та складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 23 941,40 грн, заборгованості за комісією у розмірі 391,00 грн та штрафу (за порушення грошового зобов`язання) у розмірі 5 600,00 грн.

Положення п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що заборгованість за вказаними договорами виникла, а пеня та штрафні санкції нараховувалися Позивачем у період дії в Україні воєнного стану. Враховуючи вищевикладене, нарахування штрафу у розмірі 5 600 грн є неправомірним, а тому правові підстави для їх стягнення з Відповідача у даному випадку відсутні.

Враховуючи, що відповідачка не скористалася своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, не надала суду заперечень щодо позовних вимог, не заперечувала факту укладення Кредитного договору № 6019260 від 30.04.2024 року, а також не надала власного розрахунку заборгованості, який би спростовував розрахунок, поданий позивачем, суд оцінює надані позивачем докази у їх сукупності.

Відповідачка також не надала доказів на підтвердження погашення заборгованості, неправильності нарахування позивачем заборгованості чи інших обставин, які б спростовували заявлений до стягнення розмір боргу.

На підставі викладеного суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 6019260 від 30.04.2024 року у розмірі 29 332,40 грн, що складається з: 5 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту, 23 941,40 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом та 391,00 грн — комісія за надання кредиту.

VII. Розподіл судових витрат.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 2 662,40 грн ? 29 332,40 грн / 34 932,40 грн = 2 235,60 грн.

VІІІ. Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення витрат на правову у розмірі 8 000 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. ч. 1 - 6 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин четвертої, п`ятої та дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, ціну позову, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 6статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, та розгляд справи в спрощеному провадженні відповідно до вимог ч. 4 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, за відсутності відомостей про витрачений ним час на надання таких послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Відтак, суд дійшов висновку, що враховуючи категорію спору та зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, співмірною є компенсація витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

Керуючись ст. 509, 526, 546, 612, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 6019260 від 30.04.2024 року у розмірі 29 332 (двадцять дев`ять тисяч триста тридцять дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 235 (дві тисячі двісті тридцять п`ять) грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок

Решту вимог залишити без задоволення.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення до суду апеляційної інстанції лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Через неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Повний текст судового рішення складено 05.10.2026

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК