Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №736/1571/26 — Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/1571/26

Номер провадження 2/736/743/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 рокум. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді – Пархомчук Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №134564 від 07.04.2025 в розмірі 7592,00 грн. з яких: 4000,00 грн. заборгованість за основним боргом, 2592,00 грн. – прострочена заборгованість за відсотками, 1000,00 грн. – прострочена заборгованість за комісією. Також позивач просить стягнути за рахунок відповідача понесені судові витрати в сумі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 15500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі кредитного договору №134564 від 07.04.2025 позичальник ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Фінансова Компанія «АВІРА ГРУП» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Згідно договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025 ТОВ «Фінансова Компанія «АВІРА ГРУП» відступило на користь ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» права грошової вимоги за договором про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № 134564 від 07.04.2025, що укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «АВІРА ГРУП» та позичальником ОСОБА_1 . ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість в тому числі заборгованість за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом та заборгованість за комісією. Банк направляв відповідачу досудову вимогу про погашення заборгованості, але відповідач на контакт не виходив та заборгованість не сплатив. У зв`язку з цим позивач просить задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою суду від 05.08.2026 у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, слухання справи призначено без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. Сторонам надано строк для подачі до суду заяв по суті справи.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова Компанія «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № 134564 від 07.04.2025, який відтворений шляхом використання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до п. 1.1 договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2. договору, кредит надається строком на 90 днів, тобто до 05.07.2025. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

Згідно п. 1.3. договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8% річних від суми кредиту в розрахунку 0,72% на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором.

Згідно п. 1.4. договору, за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно п. 1.5 договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Дата надання кредиту – 07.04.2025. Дата повернення кредиту – 05.07.2025.

ТОВ «Фінансова Компанія «АВІРА ГРУП» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі та 07.04.2025 перерахував на рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 4000,00 грн., про що свідчить підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» від 07.04.2025 (а.с. 30) та випискою з особового рахунку за кредитним договором №134564 за період з 07.04.2025 по 20.02.2026 по боржнику ОСОБА_1 . (а.с. 9).

ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором не виконав. Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором станом на 20.02.2026 становить 7592,00 грн., яка складається з наступного: 4000,00 грн. – заборгованість за основним боргом, 2592,00 грн. – прострочена заборгованість за відсотками, 1000,00 грн. – прострочена заборгованість за комісією.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АВІРА ГРУП» на підставі Договору факторингу № 19122025/2 від 19 грудня 2025 року передало своє право вимоги до ОСОБА_1 . Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС». (а.с. 21-23).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

ТОВ «Фінансова Компанія «АВІРА ГРУП» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Відповідач не надавав своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору, що підтверджується випискою з особового рахунку. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 4000,00 грн., за відсотками за користування кредитом в сумі 2592,00 грн. та заборгованість за комісією в сумі 1000,00 грн.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС».

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне:

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Вказана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду по справі № 640/16093/21 від 01.09.2022.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між позивачем, ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» та адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем було укладено акт про отримання правової допомоги від 17.08.2026. Згідно із умовами акту загальна вартість за послуги з надання правовою допомоги наданої адвокатом складає: 3000 грн. х 5 год. – 15000,00 грн. Без ПДВ та витрати на виготовлення позовної заяви з додатками (канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції) – 500 грн. Без ПДВ. Згідно акту про надання юридичної допомоги від 17.08.2026 ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» погодили надання юридичних послуг про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 адвокатом Пархомчук Сергієм Валерійовичем складено рахунок № 17.08.2026-99 від 17.08.2026. Відповідно до платіжної інструкції № 5104 від 17.08.2026 ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» перераховано суму адвокатського гонорару, що посвідчує їх фактичне понесення позивачем.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Надаючи оцінку доказам, які були надані позивачем на обґрунтування розміру судових витрат суд вказує на невідповідність розміру витрат на оплату послуг адвоката критеріям, встановленим частиною п`ятою статті 134 КАС України, зокрема, щодо співмірності заявленої суми у 15500,00 грн. витрат на правову допомогу із категорією складності справи, об`ємом наданих адвокатом послуг, витраченим адвокатом часом на надання правничої допомоги та значенню справи для сторони. З огляду на вказане, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду даної справи, не є належним чином обґрунтованою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача становить 4000,00 грн.

Крім того, згідно платіжної інструкції № 211 від 22.01.2026 позивачем ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн. за подання до суду позовної заяви, що також підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЕРА ФІНАНС» ( НОМЕР_2 в АТ «КОМІНБАНК», МФО 322540, ЄДРПОУ 43561872) заборгованість за кредитним договором №134564 від 07.04.2025 в сумі 7592 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн. 00 коп., з яких 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 2592 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дві) грн. 00 коп. заборгованість по відсоткам, 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. заборгованість по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЕРА ФІНАНС» ( НОМЕР_2 в АТ «КОМІНБАНК», МФО 322540, ЄДРПОУ 43561872) 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕНЕРА ФІНАНС” – 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» (03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, код ЄДРПОУ 43561872).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складено 05.10.2026.

СуддяТ.В.Пархомчук