Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №185/6145/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 185/6145/26 2/335/3315/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., представника відповідача – адвоката Келембета О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення 3% річних та інфляційних втрат,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» звернулося до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.10.2024 між ТОВ «Синергія Систем» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги № ІФСБФД-1024/5. За даним договором ТОВ «Синергія Систем» було передано в борг відповідачу кошти у розмірі 75 000 грн., що підтверджується платіжними інструкціями кредитного переказу коштів № 349644287 на суму 25 000 грн. від 22.10.2024 та № 349644315 на суму 50 000 грн. від 29.10.2024.

Таким чином, відповідач отримав у борг кошти в розмірі 75 000 грн. У подальшому повертати кошти відповідач відмовився, у зв`язку з чим ТОВ «Синергія Систем» звернулось до суду з позовом про стягнення боргу на підставі ст. 1049 ЦК України (справ № 185/2414/2025).

У подальшому право вимоги щодо повернення цих коштів перейшло до ТОВ «ТД «Трейд Сіті Сервіс» на підставі ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.10.2025 по справі № 185/2414/2025 та Договору відступлення права вимоги від 13.06.2025.

У процесі розгляду справи № 185/2414/2025, яка розглядалась на підставі ст. 1049 ЦК України, відповідачем було вчинено кримінальне правопорушення, в ході якого договір поворотної фінансової допомоги був викрадений із приміщення, де зберігалась документація товариства і знищений, внаслідок чого було унеможливлено належний розгляд справи, у зв`язку зі зміною підстав позову.

Таким чином, правова підстава (договір позики) відпала, внаслідок протиправних дій відповідача.

Як зазначає представник позивача, внаслідок знищення договорів, отримані відповідачем кошти в розмірі 75 000 грн. з правової підстави позики, отримали статус безпідставно набутого майна, і на сьогоднішній день підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України.

Посилаючись на вказані обставини, а також на положення ст. 1212, ст. 625 ЦК України, представник ТОВ «ТД «Трейд Сіті Сервіс» просить стягнути із ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 75 000 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 351,14 грн., три відсотки річних у розмірі 1 658,22 грн., а всього 79 009,36 грн., а також стягнути судові витрати.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.04.2026 вказану цивільну справу передано до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2026, позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні. Цією ж ухвалою встановлено сторонам у справі строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, та через свого представника – адвоката Келембета О.М., через підсистему «Електронний Суд» подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, та стягнути з ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

В обґрунтування відзиву зазначено, що свої позовні вимоги позивач обґрунтовує одночасно і посиланням на наявність між сторонами договірних відносин і одночасно посиланням на ст. 1212 ЦК України, яка регулює правовідносини у зв`язку з набуттям майна без належної правової підстави (що є взаємовиключними підставами в силу змісту таких зобов`язань).

До позовної заяви копію договору про надання поворотної фінансової допомоги Позивач не долучає, проте долучає інші документи, які на його думку начебто мають підтверджувати наявність між сторонами договірних відносин, зокрема: копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 349644287 від 22.10.2024 року на суму 25 000,00 грн.; копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 349644315 від 29.10.2024 року на суму 50 000,00 грн.

У вказаних платіжних інструкціях призначення платежу в розділі зазначено: “…Надання поворотної безвідсоткової фін. допомоги зг. дог. № ССБФД-1024/5 від 20.10.2024 р. для поповнення картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 2218714398 без ПДВ …”.

Проте, вказівка призначення платежу при перерахунку коштів на картку, з урахуванням принципу розумності, не може бути кваліфікована як дотримання письмової форми договору (єдиний документ, чи декілька документів, розписка чи інший документ), що підтверджує домовленість про отримання грошей в позику та умови такої позики, оскільки призначення платежу вказує особа, яка перераховує грошові кошти. В певних випадках в приватному праві призначення платежу може мати значення, наприклад при визначенні того, яке грошове зобов`язання погашається, але не для підтвердження укладення певного договору.

Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами, неможливо кваліфікувати як такі що виникли з договірних відносин договору позики (договору про надання поворотної фінансової допомоги) внаслідок відсутності такого укладеного договору між сторонами.

Крім того, відповідач не погоджується з твердженнями Позивача щодо застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України.

Як зазначає представник відповідача, в даному випадку ОСОБА_1 не було підписано (укладено) з первісним кредитором договір про надання поворотної фінансової допомоги № ССБФД-1024/5 від 20.10.2024 року, тобто первісний кредитор, правонаступником якого є Позивач, достовірно знав, що в нього відсутнє зобов`язання зі здійснення оплати Відповідачу, проте здійснив ряд оплат в розмірі: 25 000,00 грн. від 22.10.2024; 50 000,00 грн. від 29.10.2024, що виключає вірогідність рахункової помилки при здійсненні таких виплат.

Здійснення оплати декількома послідовними платежами за відсутності зобов`язання щодо їх здійснення та подальша вимога Позивача про повернення вказаних грошових коштів свідчать про суперечливу поведінку останнього, що у відповідності до усталеної судової практики виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України та задоволення позовних вимог Позивача (у зв`язку з недобросовісністю дій останнього).

Крім того, обґрунтовуючи право вимоги до Відповідача, Позивач посилається на договір відступлення права вимоги від 13.06.2025, що укладений між ТОВ «Синергія Систем» (керівник Шевченко Катерина Миколаївна) та ТОВ Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» (керівник Шевченко Катерина Миколаївна).

Відповідач ОСОБА_1 з жовтня 2024 року по грудень 2024 року працював в ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс», керівником та засновником якого є ОСОБА_2 . Фактично Відповідач сприймав роботу як в ТОВ «Синергія Систем», так і в ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс», як роботу в одному місці, оскільки в обох юридичних особах один і той же керівник, одне фактичне місцезнаходження, трудовий колектив та трудові обов`язки також були ідентичними.

В даному випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ч. 1 ст. 1215 ЦК України, оскільки на карткові рахунки Відповідача було перераховано грошові кошти які є заробітною платою, такі перерахування первісним кредитором були здійснені добровільно за відсутності рахункової помилки (оскільки таких платежів було декілька 25 000,00 грн. від 22.10.2024; 50 000,00 грн. від 29.10.2024) та відсутністю недобросовісності зі сторони Відповідача.

Інших заяв по суті справи не надходило.

18.06.2026 представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Келембетом О.М. через підсистему «Електронний суд» подано заяву про закриття, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, провадження у цій справі, в частині вимоги про стягнення на користь ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» із ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 75 000,00 грн.

Ухвалою суду від 29.07.2026, у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Келембета О.М. про закриття провадження у цій цивільній справі відмовлено.

30.07.2026 Вознесенівським районним судом зареєстровано заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Келембета О.М. про відвід судді Гашук К.В. від розгляду зазначеної цивільної справи.

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В. від 31.07.2026, визнано необґрунтованим заявлений представником ОСОБА_1 – адвокатом Келембетом О.М. відвід судді Гашук К.В. від розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Питання про відвід судді Гашук К.В. передано для визначення іншого судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, для її розгляду.

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді Сиротенко В.К. від 03.08.2026, у задоволенні заяви про відвід судді Гашук К.В. відмовлено.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився. Від представників ТОВ «ТД «Трейд Сіті Сервіс» - Шевченко К.М. та Бєліка А.С. до суду надійшли заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача – адвокат Келембет О.М. у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТД «Трейд Сіті Сервіс» відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 28.09.2026 суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення до 05.10.2026.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази у сукупності, суд встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 11 ЦК України зазначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 349644287 від 22.10.2024, ТОВ «Синергія Систем» перерахувало грошові кошти в сумі 25 000 грн. ОСОБА_1 , призначення платежу «надання поворотної безвідсоткової фін.допомоги зг.дог. № ССБФД-1024/5 від 20.10.2024 для поповнення картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , НОМЕР_2 без ПДВ.

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 349644315 від 29.10.2024, ТОВ «Синергія Систем» перерахувало грошові кошти в сумі 50 000 грн. ОСОБА_1 , призначення платежу «надання поворотної безвідсоткової фін.допомоги зг.дог. № ССБФД-1024/5 від 20.10.2024 для поповнення картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , НОМЕР_2 без ПДВ.

13.06.2025 між ТОВ «Синергія Систем» та ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний Кредитор відступає, а Новий Кредитор приймає на себе право вимоги, що належать та будуть належати Первісному Кредитору і стає кредитором за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № ССБФД -1024/5 від 20.10.2024, укладеними між Фізичною особою – громадянином України ОСОБА_1 та Первісним Кредитором.

Згідно п.1.2 вищезгаданого Договору, Новий кредитор повністю одержує право замість Первісного Кредитора вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань: за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № ССБФД -1024/5 від 20.10.2024 у сумі 75 000,00 грн., згідно платіжних інструкцій № 349644287 на суму 25 000,00 гривень від 22.10.2024; № 349644315 на суму 50 000,00 гривень від 29.10.2024.

У березні 2025 року ТОВ «Синергія Систем», яке в подальшому було замінено на правонаступника ТОВ «ТД «Трейд Сіті Сервіс», зверталось до суду з позовом про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за договором позики, в якому позивач просив стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Синергія Систем», якого ухвалою суду було замінено на правонаступника ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс», 75 000 грн. основного боргу; 43500 грн. неустойки; 900 грн. інфляційні втрати, та судові витрати по справі.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.10.2025, яке набрало законної сили 10.02.2026, у задоволенні позову ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» відмовлено.

Рішення суду обґрунтовувалось тим, що позивачем не надано суду оригінал договору про надання поворотної фінансової допомоги № ІФСБФД-1024/5 від 20.10.2024, що позбавило суд можливості встановити факт його укладання між сторонами, а тому в задоволенні позову було відмовлено. Тобто, у даній справі, суд вирішував питання щодо наявності чи відсутності між сторонами договірних відносин позики та встановлення порушення відповідачем умов договору від 20.10.2024 (справа №185/2414/25, провадження № 2/185/3579/2025).

Враховуючи ті обставини, що в розпорядженні Позивача та первісного кредитора відсутній оригінал договору, що унеможливлює встановлення факту укладення такого договору між сторонами, позивач просить стягнути з відповідача перераховані відповідачу грошові кошти в сумі 75 000 грн., як безпідставно отримані.

Факт отримання вказаних грошових коштів від ТОВ «Синергія Систем» ОСОБА_1 не заперечує. Разом із тим, згідно рішення суду у справі №185/2414/25, провадження № 2/185/3579/2025 ОСОБА_1 зазначав, що між позивачем та відповідачем договір позики ніколи не укладався, відповідачем такий договір не підписувався.

Глава 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» знаходиться в підрозділі 2 «Недоговірні зобов`язання» розділу 3 «Окремі види зобов`язань», який входить до книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року в справі № 922/3412/17, від 13 лютого 2019 року в справі № 320/5877/17, від 14 грудня 2021 року в справі № 643/21744/19, від 07 лютого 2024 року в справі № 910/3831/22 зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

У пункті 3 частини третьої статті 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тому обсязі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом договір розірвано, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України.

Враховуючи те, що правова підстава, на якій грошові кошти були набуті відповідачем, відсутня, і відповідачем з самого початку заперечується факт укладення договору позики, суд доходить до висновку, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу належні йому грошові кошти в сумі 75 000,00 грн.

Особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов`язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.

Означене недоговірне зобов`язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.

Відповідач в ході судового розгляду справи, заперечуючи наявність договірних відносин із позивачем, належними та допустимими доказами не підтвердив наявність законних підстав для отримання грошових коштів позивача, та наявність у нього права користування грошовими коштами в сумі 75 000 грн., які були йому перераховані ТОВ «Синергія Систем», а тому, зважаючи на відсутність доказів, що свідчать про наявність договірних відносин між первісним кредитором та ОСОБА_1 , останній зобов`язаний повернути новому кредитору ТОВ «ТД «Трейд Сіті Сервіс» грошові кошти сумі 75 000 грн., відповідно до положень частини першої статті 1212 ЦК України.

У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_1 – адвокат Келембет О.М. зазначав, що вказані грошові кошти в сумі 75 000 грн. були отримані відповідачем, як заробітна плата, і що в даному випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ч. 1 ст. 1215 ЦК України оскільки на карткові рахунки Відповідача було перераховано грошові кошти які є заробітною платою, такі перерахування первісним кредитором були здійснені добровільно за відсутності рахункової помилки (оскільки таких платежів було декілька 25 000,00 грн. від 22.10.22024; 50 000,00 грн. від 29.10.2024) та відсутністю недобросовісності зі сторони Відповідача.

Між тим, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження трудових відносин ОСОБА_1 та ТОВ «Синергія Систем», і сама сторона відповідача у відзиві зазначає, що з жовтня 2024 року по грудень 2024 року працював в ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс», а не в ТОВ «Синергія Систем», від якого відповідач отримав грошові кошти двома платежами, в загальній сумі 75 000 грн., 22.10.2024 та 29.10.2024.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року в справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року в справі № 902/417/18, від 07 лютого 2024 року в справі № 910/3831/22.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який в цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача.

Разом із цим, суд, відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справу у межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до позовних вимог, ТОВ «ТД «Трейд Сіті Сервіс» просило суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за період з моменту отримання ОСОБА_1 вимоги про повернення коштів, з 24.06.2025, по день звернення до суду з позовом, 19.03.2026.

Згідно наданого суду розрахунку, за вказаний період інфляційні втрати становлять 2 351,14 грн., а 3% річних 1 658,22 грн. Вказаний розрахунок відповідачем не спростовано, а судом встановлено, що розрахунок 3% річних зроблено вірно, між тим, розмір інфляційних втрат, заявлений до стягнення в меншому розмірі.

Виходячи із принципу диспозитивності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ТД «Трейд Сіті Сервіс» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, 3% річних та інфляційних втрат у заявленому розмірі підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає законними та обґрунтованими позовні вимоги ТОВ «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» до ОСОБА_1 , а відтак задовольняє їх у повному обсязі.

Крім того, з відповідача на користь позивача, згідно положень ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 328 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення 3% річних та інфляційних втрат, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» (код ЄДРПОУ 45433667, місце знаходження: 01024, м. Київ, вул. Шовковична буд. 38, офіс 39) безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) гривень, інфляційні втрати в розмірі 2 351 (дві тисячі триста п`ятдесят одна) 14 копійок, 3% річних в сумі 1 658 (одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім) гривень 22 копійки, а всього 79 009 (сімдесят дев`ять тисяч дев`ять) гривень 36 (тридцять шість) копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс» (код ЄДРПОУ 45433667, місце знаходження: 01024, м. Київ, вул. Шовковична буд. 38, офіс 39) судовий збір в сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 06 жовтня 2026 року.

Інформація про сторін у справі відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трейд Сіті Сервіс», код ЄДРПОУ 45433667, місце знаходження: 01024, м. Київ, вул. Шовковична буд. 38, офіс 39.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя К.В. Гашук