Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №332/4211/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4211/26

Провадження №: 2/332/3835/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання Карліної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини,-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 позивачка ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Кофанова А.В. звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, який мотивує тим, що з 05.07.2019 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.04.2026 шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили 02.06.2026. Під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син – ОСОБА_3 , який є дитиною з інвалідністю, хворіє на дитячий аутизм з загальним недорозвитком мови І рівня, через це дитина потребує постійного домашнього догляду та постійних реабілітаційних заходів. У зв`язку із чим позивачка змушена була постійно доглядати дитину, займатися її лікуванням та реабілітацією, через що об`єктивно була позбавлена можливості працювати або одержати освіту з метою подальшого працевлаштування. Після розірвання шлюбу, за обопільною згодою з відповідачем, дитина залишилася проживати разом із позивачкою.

Починаючи з 28.10.2021 року відповідач сплачує аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідно до рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя №332/4416/21 від 12.01.2022.

Окрім аліментів на дитину, єдиним джерелом доходу позивачки є соціальна допомога на дитину, що сплачується Пенсійним Фондом України. Проте розміру цих аліментів та соціальної допомоги не достатньо для забезпечення спільних потреб дитини та позивачки.

У зв`язку із наведеним, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 02.06.2026 і до 02.06.2029 року.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Позивачка та її представник - адвокат Кофанов А.В. в судове засідання не з`явились. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності сторони позивача, позов підтримує повністю, просить його задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, причин неявки суду не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу його зареєстрованого місця проживання. Відзиву на позовну заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило.

Суд не бере до уваги заяву про визнання позову та про розгляд справи у відсутності відповідача, яка надійшла до суду засобами поштового зв`язку від імені ОСОБА_2 , у зв`язку із тим, що обставини викладені у заяві не відповідають дійсності. Зокрема, у заяві зазначено, що відповідач отримав копію позовної заяви та додані до неї письмові докази, проте, направлені на адресу відповідача: копія позовної заяви з додатками, копія ухвали про відкриття провадження та судова повістка, повернулися до суду 12.08.2026 у зв`язку із відсутністю одержувача за вказаною адресою. Крім того, долучена до заяви копія паспорту ОСОБА_2 не завірена належним чином.

У зв`язку з чим, суд відповідно до положень ст. 178 ч. 8 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши докази у справі, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з нижченаведених підстав.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Положеннями статті 91 СК України закріплено право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Так, відповідно до частини другої наведеної статті жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Відповідно до статті 88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

Отже, виходячи з аналізу наведеної норми, обов`язковими умовами виникнення права на утримання одного з подружжя на підставі статті 88 СК України є проживання разом дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, та опікування нею, а також можливість надання матеріальної допомоги іншим з подружжя.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року у справі №164/299/21.

Статтею 80 СК України визначено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.07.2019 року. Рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 30.04.2026 шлюб між сторонами розірвано.

Під час перебування у шлюбі у сторін народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 видане 18.03.2020 (а.с.7).

Відповідно до Витягів з реєстру Запорізької міської територіальної громади за 2026/009155377 та № 2025/017345618 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4,5).

Також встановлено, що малолітній ОСОБА_3 , 2020 року народження, є дитиною з інвалідністю, законним представником (опікуном) дитини є ОСОБА_1 , 1990 р.н., Державну соціальну допомогу призначено на дитину з інвалідністю, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 03.11.2023 року виданого УСПН ДСЗН ЗМР (а.с.8).

Згідно медичного висновку № 186/10 від 01.10.2025 року про дитину з інвалідністю віком до 18 років, ОСОБА_3 має наявне захворювання, яке відповідає розділу Х, пункту 3, підпункту 3,5 переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю віком до 18 років, затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики в Україні, Міністерства фінансів України від 08.11.2001 року № 454/471/516 та вказаний висновок дійсний до 01.10.2027 року (а.с.12).

Відповідно до індивідуальної програми реабілітації дитини - інваліда № 208/21 від 31.10.2025 року ОСОБА_3 з 20.09.2023 року перебуває на інвалідності з клініко-функціональним діагнозом, код МКХ-120: F84, дитячий аутизм з загальним недорозвитком мови І рівня, що призводить до соціальної дезадаптації (а.с.15).

Згідно довідки №186/11 від 01.102025 про потребу дитини у домашньому догляді, дитина-інвалід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.10.2026 потребує домашнього догляду (а.с.14).

Відповідно до Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» дитина з інвалідністю - особа до досягнення нею повноліття (віком до 18 років) зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.

Статтею 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначення дитина з інвалідністю - дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту.

Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» встановлені відповідні розміри державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства (залежно від групи) та дітям з інвалідністю до 18 років.

Відповідно до ч.4 ст.76 СК України, якщо у зв`язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім`ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв`язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на вищевикладені норми законодавства та обставини справи, встановивши, що малолітній ОСОБА_3 , 2020 р.н. є дитиною з інвалідністю, через що потребує домашнього режиму, індивідуального та постійного догляду матері ОСОБА_1 , яка не має можливості працевлаштуватись, тому остання має право на утримання від батька дитини (відповідача), також суд враховує, що відповідач є працездатним, відповідно, спроможним надавати відповідне утримання позивачці, тому суд дійшов висновку, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання матері дитини-інваліда, який визначає на рівні, який би міг задовольнити потреби як матері, так і дитини, а саме в розмірі 1/5 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

За загальним правилом, на підставі ч.1 ст.79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне стягнути аліменти з відповідача на утримання ОСОБА_1 з 06.07.2026 року, тобто з дня пред`явлення позову до суду, а не з 02.06.2026, як заявлено у позові.

Крім того, суд звертає увагу на наступне. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка як на підставу стягнення аліментів в порядку ч. 4 ст. 76 СК України посилалась на той факт, що на її утриманні перебуває дитина з інвалідністю, про що надані відповідні докази. Інших підстав для стягнення аліментів, визначених ч. 4 ст. 76 СК України, не вказувала.

Натомість, як зазначалося раніше, медичний висновок № 186/10 від 01.10.2025 року про дитину з інвалідністю віком до 18 років щодо ОСОБА_3 дійсний до 01.10.2027 року.

У зв`язку з наведеним, суд вважає за необхідне визначити строк сягнення аліментів до 01 жовтня 2027 року, а у разі подання позивачкою відповідного документа про продовження строку інвалідності дитини, стягнення аліментів продовжується без додаткового рішення суду про це, але не більш ніж до 02.06.2029 року.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, тому в порядку ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.

Відповідно до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі по стягненню аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.7,180-184 СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 2, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265,430 , 280-284, 288 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, в розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, щомісячно, починаючи з 06.07.2026 протягом строку інвалідності дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, до 01 жовтня 2027 року, у разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності, стягнення аліментів продовжується без додаткового рішення суду про це, але не більш ніж до 02.06.2029 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1211 грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.І. Ретинська