Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №377/747/26 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/747/26

Провадження №2/377/636/26

06 жовтня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник –адвокат Кебкало Тетяна Михайлівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла представник-адвокат Кебкало Тетяна Михайлівна, звернулась до суду з вказаним позовом та просила розірвати шлюб, укладений між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 березня 2022 року Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №22.

Позов обґрунтовано тим, що 15 березня 2022 року Славутицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зареєстрував шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис за № 22. Під час шлюбу в них народилась одна дитина- дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З часом внаслідок згасання почуття любові, відсутності поваги та розуміння стосунки між подружжям погіршились. Позивачка та відповідач неодноразово намагались зберегти сім`ю заради дитини, однак їм це не вдалося, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у вересні 2025 року. Подружжя не проживають однією сім`єю, не ведуть спільне господарство, не підтримують сімейні відносини, подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них. Між сторонами відсутні спори з приводу розподілу спільного майна та про утримання дитини, оскільки такі питання вони вирішили у позасудовому порядку, дитина залишається проживати разом із матір`ю. За вказаних обставин, враховуючи наявність малолітньої дитини, позивачка була вимушена звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді від 04 серпня 2026 року після виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення зазначених у ній недоліків.

У період з 05.08.2026 по 04.09.2026 головуюча у справі суддя Бабич Н.С. перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою судді від 07 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 06 жовтня 2026 року.

У призначене судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України.

ОСОБА_1 судову повістку з копією ухвали судді від 07 вересня 2026 року було направлено за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній». Її представник-адвокат Кебкало Т.М. отримала судову повістку та копію ухвали судді від 07 вересня 2026 року через електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного документу, до суду подала заяву про розгляд справи без участі позивачки та представника позивачки, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, термін на примирення не надавати.

ОСОБА_2 судову повістку з копією ухвали судді від 07 вересня 2026 року було направлено за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній». Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав, просив не надавати термін на примирення.

З урахуванням положень частини першої статті 223 ЦПК України, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних учасників справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідив матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 15 березня 2022 року Славутицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зареєстрував шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що в цей день склав актовий запис за №22 та видав свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвища подружжя після реєстрації шлюбу: чоловіка- ОСОБА_4 , дружини- ОСОБА_5 ( а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 під час шлюбу в подружжя народилась дочка ОСОБА_3 , про що Славутицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 26 квітня 2022 року склав відповідний актовий запис №44 та видав свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , в якому її батьком записаний – ОСОБА_6 , матір`ю – ОСОБА_1 ( а.с.14).

Позивачка ОСОБА_1 зареєтрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 18.02.2022, виданою Управлінням адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, відповіддю №3120008 від 03.08.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.10).

Відповідач ОСОБА_2 відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2024/003533542 від 09.04.2024 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с.13). Зазначені обставини також підтверджуються інформацією Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 15-08/1347 від 29.06.2026, яка надійшла на запит суду в порядку частини шостої статті 187 ЦПК України ( а.с.23).

Малолітня дочка подружжя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2025/004065557 від 27.03.2025 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ( а.с.16).

Так, відповідно до положень статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зі статті 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно з частиною другою статті 18, статтею 51, частиною третьою статті 56, частиною першою статті 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається із змісту позовної заяви, причиною звернення позивачки до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що внаслідок згасання почуття любові, відсутності поваги та розуміння стосунки між подружжям погіршились. Позивачка та відповідач остаточно припинили шлюбні відносини у вересні 2025 року, не проживають однією сім`єю, не ведуть спільне господарство, не підтримують сімейні відносини. На думку позивачки, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам кожного з них.

Суд встановив, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливе.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки та відповідача.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

У позовній заяві вказано, що між сторонами відсутні спори з приводу розподілу спільного майна та про утримання дитини, оскільки такі питання вони вирішили у позасудовому порядку, дитина залишається проживати разом із матір`ю. Вказані обставини відповідач не заперечував.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка дошлюбне прізвище не змінювала.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно з квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № 1.72620692 від 24.06.2026 позивачка за подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд» сплатила судовий збір в сумі 1 331,20 грн, яка зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України ( а.с.1,2).

За змістом частини першої статті 142 ЦПК України у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то на користь позивачки підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 665,60 грн, сплаченого за подання позову, інша частина судового збору в розмірі 665,60 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 206, 258, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 15 березня 2022 року Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №22.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Київській області повернути ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок, сплачений за подання позовної заяви згідно з квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» №1.72620692 від 24.06.2026, копія якої зберігається в матеріалах цивільної справи № 377/747/26, провадження № 2/377/636/26.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повне рішення суду складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич