Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №147/1030/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1030/26

Провадження № 2/147/969/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 жовтня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

у квітні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування позовної заяви покликаються на те, що 10.09.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту №12961-09/2023, згідно з умовами якого відповідач отримав 9000 грн. Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній кредитним договором. Однак відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

29.03.2024 між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (далі позивач) відповідно до чинного законодавства України укладений договір факторингу №29032024. Відповідно до умов даного договору та ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №12961-09/2023 від 10.09.2023.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 90000 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 9000 грн; заборгованість за відсотками 81000 грн.

Відповідач заборгованість не погашає, тому позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором в сумі 90000,00 грн на користь ТОВ Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», а також стягнути понесені ними судові витрати зі сплати судового збору та витрат за надання правничої допомоги.

Ухвалою судді від 07 травня 2026 року прийнято до свого провадження позов, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Заочним рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 19 червня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №12961-09/2023 від 10.09.2023 в розмірі 90000,00 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 8000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням, відповідач ОСОБА_1 07.07.2026 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 19 червня 2026 року у справі №147/1030/26 задоволено, заочне рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 19 червня 2026 року у справі № 147/1030/26 (провадження № 2/147/631/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 16.30 год. 25 серпня 2026 року.

25 серпня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_1 розгляд справи відкладено на 05 жовтня 2026 року на 12.45 год.

Представник позивача в судове засідання 05.10.2026 не з`явився, одночасно з позовом представником позивача подано заяву, в якій просить розглядати справу у відсутність представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 05.10.2026 повторно не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Одночасно з заявою про перегляд заочного рішення було подано клопотання про надання йому можливості подати письмові відзив та докази. Однак до суду відзиву на позов, чи інших письмових доказів не подано. Клопотань про відкладення розгляду справи також не надходило.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 10.09.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №12961-09/2023 (а.с.37-43). Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором W0450.

Відповідно до п.1.1, п.1.2 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 9000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 10.09.2023.

Відповідно до п.1.6 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4441-11хх-хххх-2645 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Одночасно позичальник підписав паспорт споживчого кредиту, заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с.43 на звороті – 48).

Факт отримання позичальником коштів за кредитним договором підтверджується листом ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» вих №3466_250630112519 від 30.06.2025, з якого вбачається, що 10.09.2023 00:40:03 на суму 9000,00грн на карту НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua-282849427, призначення платежу: зарахування 9000 грн на карту НОМЕР_1 (а.с.48 на звороті).

Також факт перерахунку кредитних коштів в сумі 9000,00 грн підтверджено відповіддю АТ «Універсал банк» від 04.06.2026 наданою на виконання вимог ухвали суду від 07.05.2026 (а.с. 36).

З розрахунку заборгованості зробленого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за договором №12961-09/2023 від 10.09.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором №12961-09/2023 від 10.09.2023 складає 54450,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 9000 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 45450,00 грн. Заборгованість розрахована за період з 10.09.2023 по 29.03.2024 (а.с. 49-50).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині другій статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі засвідчив, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти, на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов позики та в подальшому прийняв надані кредитодавцем грошові кошти.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Спірний договір про надання фінансового кредиту №12961-09/2023 від 10.09.2023 підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

29.03.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №29032024 (а.с. 53-57). Відповідно до п.1.1 договору на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Факт укладення договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 підтверджено платіжною інструкцією №775 про плату за відступлення права вимоги (а.с.59).

З витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №12961-09/2023 від 10.09.2023 в загальному розмірі 54450,00 грн (а.с. 58).

З розрахунку заборгованості зробленого ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за договором №12961-09/2023 від 10.09.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором №12961-09/2023 від 10.09.2023 станом на 03.09.2024 складає 90000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 9000 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 81000,00 грн. Розрахунок зроблений за період з 30.03.2024 по 03.09.2024. (а.с. 51-52).

10.04.2026 на адресу відповідача ОСОБА_1 позивачем було направлено досудову вимогу, в якій вказано про зміну кредитора та необхідність сплати боргу за кредитним договором №12961-09/2023 від 10.09.2023 в розмірі 90000,00 грн (а.с. 59 на звороті).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ...неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням ст. 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Цивільно - правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з ч.1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в повному обсязі не повернуті, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Щодо твердження відповідача про неправомірність нарахування відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 1.4.1 договору про надання фінансового кредиту №12961-09/2023 від 10.09.2023 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за ставкою 2,50% в день та застосовується в межах строку кредитування.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Цим законом доповнено ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Отже, починаючи з 25.12.2023 (наступний день після набрання Законом № 3498-ІХ чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не може перевищувати 1 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір про надання фінансового кредиту №12961-09/2023 був укладений 10.09.2023, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (24 грудня 2023 року).

Отже на нього розповсюджується дія п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (у період з 24.12.2023 по 21.04.2024); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (у період з 22.04.2024 по 20.08.2024).

У період з 21.08.2024 по теперішній час максимальна денна процентна ставка відповідно до ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» становить 1%.

Всупереч зазначеного, позивачем здійснено нарахування 2,5% в день у період з 30.03.2024 по 03.09.2024.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не вірно тлумачаться норми Закону «Про споживче кредитування» та неправильно (в межах закону) нарахована відсоткова ставка, яка підлягає перерахунку.

Тобто розмір заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №12961-09/2023 від 10.09.2023 підлягає перерахунку в частині нарахування відсотків.

У період з 30.03.2024 по 21.04.2024 (23 дні) підлягає до стягнення 5175,00 грн ( 23 дні х 225 грн (9000 грн х 2,5 % = 225,00 грн в день); у період з 22.04.2024 по 20.08.2024 підлягає до стягнення 16335,00 грн ( 121 день х 135 грн (9000,00 грн х 1,5 % = 135 грн); у період з 21.08.2024 по 03.09.2024 підлягає до стягнення 1260,00 грн (14 днів х 90,00 грн (9000,00 грн х 1,00 % = 90 грн в день).

Усього розмір заборгованості за відсотками за період з 10.09.2023 по 03.09.2024 становить 68220,00 грн (45450,00 грн +5175,00 грн + 16335,00 грн + 1260,00 грн)

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором в сумі 77220,00 грн, що складається з 9000,00 грн тіла кредиту, 68220,00 грн відсотки.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції №23930 від 14.04.2026, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 7).

З огляду на викладене, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2282,62 грн (77220,00 грн / 90000,00 грн х 2662,40 грн = 2282,62 грн).

Згідно з ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем суду надано договір про надання правової(правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с. 62), акт №98 наданих послуг від 10.04.2026 (а.с. 62 на звороті), детальний опис наданих послуг до акту №98 від 10.04.2026 (а.с. 63).

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача підлягають до стягнення витрати за надання правничої допомоги в розмірі 6864,00 грн (8000,00 грн х 85,80% / 100%= 6864,00 грн).

Керуючись ст. ст. 247, 258, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») за договором про надання фінансового кредиту №12961-09/2023 від 10.09.2023 в розмірі 77220,00 грн (сімдесят сім тисяч двісті двадцять гривень 00 коп.), судовий збір в розмірі 2282,62 грн (дві тисячі двісті вісімдесят дві гривні 62 коп.) та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 6864,00 грн (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 00 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 288 ЦПК України повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне ім`я сторін:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місця знаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-йх поверх, м. Львів;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя А.М. Мудрак