Суд: Вінницький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №128/3629/26
Суддя: Шевчук Л. П.
Справа № 128/3629/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2026 м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики УПП у Вінницькій області до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
в с т а н о в и в:
10 серпня 2026 року о 06 год. 57 хв. на 297 км автомобільної дороги М-21 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «KIA FORTE», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії та ніколи його не отримувавши. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія відповідної категорії.
Правопорушення вчинено повторно протягом року, оскільки постановою серії ЕНА №7236041 від 21.05.2026 ОСОБА_1 вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 2-4 ст. 126 КУпАП.
Поліцейським 2 взводу 4 роти 1 бат. УПП у Вінницькій області капралом поліції Лєтовальцевою Т.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741745 від 10.08.2026 відносно ОСОБА_1 . Під час оформлення матеріалів здійснювалася безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори № 467725 та № 473379.
У судове засідання ОСОБА_1 не зявився, попередньо жодних клопотань та заяв до суду не надавав.
Так, згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим частиною другою статті 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. При цьому в переліку таких справ немає посилання на справи про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 126 КУпАП.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.
З огляду на завдання проваджень у справах про адміністративні правопорушення, визначені статтею 245 КУпАП, недотримання суддею встановлених КУпАП правил щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення має істотний негативний наслідок, зокрема невиконання завдань цього Кодексу щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так й іншими особами.
Така позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 12.12.2024 (справа № 990SCGC/20/24).
Отже, з урахуванням вищевикладеного, а також беручи до уваги зміст протоколу про адміністративне правопорушення, із якого вбачається, що ОСОБА_2 був ознайомлений із його змістом, суд вважає можливим розглянути адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП без його участі, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, обсяг яких суд вважає достатніми для прийняття рішення у справі.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд враховує, що ч.5 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Відповідно до положень п.1.10 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Пунктом 2.1 ПДР України, визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доводиться матеріалами справи: відомостями, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741745 від 10.08.2026; довідкою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повторно протягом року за ст. 126 КУпАП; постановою серії ЕНА №7236041 від 21.05.2026; рапортом працівника поліції від 10.08.2026.
Окрім того, у судовому засіданні було оглянуто відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, відповідно до яких працівниками поліції було зупинено транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , у зв`язку з перевищенням встановленої швидкості руху. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції попросив його пред`явити посвідчення водія та інші необхідні документи. У відповідь на запитання працівника поліції щодо наявності у нього посвідчення водія ОСОБА_1 повідомив, що посвідчення водія у нього відсутнє та що він його взагалі ніколи не отримував.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд керується вимогами ст.23 КУпАП, згідно яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки згідно довідки ВАП УПП у Вінницькій області, відомості щодо наявності в нього посвідчення водія відсутні та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб належить іншій особі – ОСОБА_3 .
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 665 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 126, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП,ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
п о с т а н о в и в:
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок на користь держави без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.
Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя Л.П. Шевчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua