Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №761/50455/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/50455/25

Провадження № 2/761/6441/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В. О.

при секретарі: Бульбі К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У грудні 2025р. позивач ТОВ «Коллект Центр» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд:

- стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 3142316 від 15 січня 2021р. (далі по тексту - кредитний договір) у розмірі 29975,93 грн.; судовий збір у розмірі 2422,4 грн.; витрати на професійну правничу допомогу у розмрі 13000,0 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 січня 2021р. між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно - телекомунікаційної системи ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» було укладено кредитний договір. Зазначений договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» затверджених та розміщених їх на сайті: https://mycredit.ua. Згідно умов кредитного договору сума кредитного договору складає 11000.0 грн., строк кредиту 15 днів, зі сплатою процентів базова процентна ставка 1,99 % в день; знижена процентна ставка - 1,79 % в день.

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на дату звернення до суду становить 29975,93 грн., що складається з: 10766,32 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 18845,6 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 3,0 % річних - 49,55 грн.; інфляційні втрати - 314,46 грн.

30 грудня 2021р. між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 30-12/2021, за яким первісний кредитор відступив право вимоги за кредитним договором новому кредитору ТОВ «Вердикт Капітал».

10 січня 2023р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого позивач право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Оскільки в досудовому поряду вирішити спір не можливо позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Протоколм автоматизованого розподілу удово справи між суддями Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2025р. визначено головуючого суддю Юзькову О.Л.

Розпорядженням від 20 квітня 2026р. за № 01-08-1433 здійснено повторний автоматичний розподіл справи між суддями Шевченківського районного суду м. Києва.

Протоколом повтороного автоматизованого розподілу судово справи між суддями Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2026р. визначено головуючого суддю Волошина В.О.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 квітня 2026р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В прохальній частині позову, сторона позивача клопотала перед судом про розгляд справи у відсутність сторони позивача, яка заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, і не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, про час і місце судового розгляду оповіщався у встановленому законом порядку, у судове засідання не з`явився, поважності причин неявки не повідомив, свого представника до суду не направив, відзив на позов не подавався.

Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 280, 282 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 15 січня 2021р. між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого, кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти у сумі 11000,0 грн., зі строком використання кредиту 15 днів до 30 січня 2021р., зі сплатою процентів базова процентна ставка 1,99 % в день; знижена процентна ставка - 1,79 % в день.

30 грудня 2021р. ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило право вимоги за кредитним договором до відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору факторингу № 30-12/2021.

10 січня 2023р. ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 за плату відступило, а ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Згідно з додатком № 3 до вказаного договору факторингу позивачу було відступлено право вимоги за кредитним договором до відповідача в розмірі 29975,93 грн., що складається з: 10766,32 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 18845,6 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 3,0 % річних - 49,55 грн.; інфляційні втрати - 314,46 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначав, що відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, щомісячні платежі за кредитним договором, і в термін, встановлений умовами кредитного договору, не здійснює, решта заборгованості не повертається, у зв`язку з чим позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом про стягнення сум заборгованості за кредитним договором.

Згідно ст. ст. 4, 12, 13 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Крім того, у відповідності до вимог ст. ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин 1, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018р. у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018р. № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Так, при зверненні до суду з вказаним позовом, стороною позивача, в якосі доказів отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором було надано до суду листа ТОВ «Фінансова компанія «Фін експрес» від 22 жовтня 2025р. за № КД-000065256/ТНПП (а.с. 60).

Суд вважає, що зазначений доказ, на підтвердження факту отримання відповідачаем кредитних коштів є неналежним та недопустимим.

При цьому, протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною позивача також не були надані докази на підтвердження зміни строку кредитування, і укладення між стронами відповідного правочину. Крім того, з наданого строною позивача розрахунку заборгованості (а.с. 64-66), вбачається що відповідачем було сплачено на виконання кредитного договору 29892,59 грн., однак за змістом кредитного договору вбачається, що сукупна вартість кредиту складає - 13953,5 грн. (а.с.20).

З урахуванням викладеного, суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором.

Відтак, жодних належних і допустимих доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові, матеріали справи не містять.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у суду відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки стороною позивача не доведено належними і допустимими доказами факту отримання відповідачем кредитних коштів, відсутні належні докази виконання стороною відповідача своїх зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. ст. 137, 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягає стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 525, 526, 533, 551, 610, 612, 624, 1054 ЦК України; Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012р., суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: