Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №760/11617/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/11617/26

2/760/15275/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 жовтня 2026 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючої судді Фіцай О.Л.

за участю секретаря Скомаровської О.О.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22 515,55 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач зазначив, що 24.04.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про споживчий кредит № 180537 на суму 25 883,00 грн. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши Відповідачу кредитні кошти, однак Відповідач не повернув суму кредиту та не сплатив нараховані проценти і комісію у строки, передбачені договором.

10.10.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 10102025, відповідно до якого на підставі Реєстру прав вимог № 2 від 05.11.2025 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог

№ 2 від 05.11.2025 до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за вказаним кредитним договором.

Позивач зазначив, що загальна сума заборгованості Відповідача за кредитним договором становить 24 515,55 грн., з яких: 21 508,07 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7,48 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1 000,00 грн. - заборгованість за комісією, 2 000,00 грн. - штрафні санкції. Разом з тим вимоги про стягнення штрафних санкцій Позивачем не заявляються.

На момент подачі позову заборгованість не погашена, а тому Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 22 515,55 грн., а також судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 справу передано на розгляд судді Фіцай О.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, роз`яснено Відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву.

17.07.2026 Відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи, розгляд справи відкладено на 05.10.2026, про що Відповідача повідомлено під розписку, яка міститься в матеріалах справи.

У судове засідання, призначене на 05.10.2026, представник Позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання, призначене на 05.10.2026, не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином - під розписку, відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів на спростування позовних вимог до суду не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що Відповідач був обізнаний про перебування справи у провадженні суду, скористався правом на відкладення розгляду справи для ознайомлення з її матеріалами та був особисто повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак у судове засідання не з`явився, відзиву не подав і своєї позиції щодо позову суду не висловив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

24.04.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про споживчий кредит № 180537 (далі - Договір) на суму 25 883,00 грн.

Відповідно до умов Договору Первісний кредитор зобов`язався надати Відповідачу грошові кошти (кредит), а Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов Договору та графіку платежів.

Договір укладено в електронній формі. Відповідач пройшов процедуру ідентифікації та верифікації, у тому числі із застосуванням системи BankID НБУ, приєднався до публічної частини Договору та прийняв умови його індивідуальної частини і графіку платежів шляхом підписання індивідуальної частини Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором «dd6b4361», що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов Договору 24.04.2025 Первісний кредитор здійснив переказ кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № 4441-11XX-XXXX-5879, що підтверджується довідкою про перерахування коштів. Крім того, відповідно до умов Договору частину кредитних коштів було спрямовано на погашення заборгованості Відповідача за раніше укладеними з Первісним кредитором кредитними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується відповідною довідкою Первісного кредитора.

10.10.2025 між Первісним кредитором та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 10102025 (далі - Договір факторингу), за умовами якого Клієнт зобов`язався відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимог, а Фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.1 Договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 2 від 05.11.2025 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 2 від 05.11.2025 до Договору факторингу до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором. Факт оплати Позивачем відступлених прав вимоги підтверджується платіжною інструкцією, наявною в матеріалах справи.

Всупереч умовам Договору Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, наданий йому кредит у встановлені строки не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості, складеного Первісним кредитором, та виписки з особового рахунку за період з 05.11.2025 по 20.02.2026 становить 24 515,55 грн., з яких: 21 508,07 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7,48 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1 000,00 грн. - заборгованість за комісією, 2 000,00 грн. - штрафні санкції.

Позивачем вимоги про стягнення штрафних санкцій не заявлено, відтак предметом позову є заборгованість у розмірі 22 515,55 грн.

Станом на дату розгляду справи заборгованість Відповідачем не погашена, доказів іншого суду не надано.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених Позивачем вимог.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Зазначені положення застосовуються до відносин за кредитним договором в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або від фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.

Таким чином, уклавши Договір на умовах, викладених у ньому, Відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

З матеріалів справи вбачається, що укладений Відповідачем Договір відповідає вимогам закону, умови Договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти Відповідачу надані.

Право грошової вимоги до Відповідача за Договором в установленому законом порядку перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», яке є новим кредитором у зобов`язанні та має право вимагати від Відповідача виконання грошового зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу права вимоги.

В свою чергу, Відповідач умови Договору не виконує, погашення кредитної заборгованості не здійснює, в зв`язку з чим утворилася заборгованість.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач, будучи обізнаним про розгляд справи та ознайомившись з її матеріалами, доказів, які б спростовували факт укладення Договору, отримання кредитних коштів чи розмір заборгованості перед Позивачем, суду не надав.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов укладеного Договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, і з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором у розмірі 22 515,55 грн., з яких: 21 508,07 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7,48 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1 000,00 грн. - заборгованість за комісією.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Позивачем надано копії договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, відповідно до яких вартість наданої правничої допомоги становить 7 000,00 грн.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, доказів їх неспівмірності не надав. Суд вважає, що розмір заявлених витрат підтверджений належними доказами та є співмірним зі складністю справи й обсягом наданих адвокатом послуг, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 204, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 44, 76-81, 133, 137, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором про споживчий кредит № 180537 від 24.04.2025 у розмірі 22 515 (двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн. 55 коп.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

4. Заочне рішення може бути переглянуто Солом`янським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

5. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: О.Л.Фіцай