Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №753/2658/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2658/26

провадження № 2/753/6350/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Парубець А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства „КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Комунальне підприємство „КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" 12.12.2025 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с.1).

Позовна заява була обґрунтована тим, що Комунальне підприємство „КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з 1.05.2018 року до 31.10.2021 року. З 1.11.2021 року позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 , а також є споживачами, отримуючи комунальні послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Відповідачі своєчасно не сплачують кошти за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 76 393 грн. 21 коп. Відповідачі в добровільному порядку заборгованість не погашають, у зв`язку з чим позивач вимушений був звернутися до суду із вказаним позовом (а.с.1-3).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026 року матеріали вказаної позовної заяви були розподілені судді Колеснику О.М. того ж дня 10.02.2026 року о 18:54:43 годин (а.с.23-24).

19.02.2026 року суддею Колесником О.М. була отримана інформація з електронного реєстру територіальної громади м. Києва про місце реєстрації відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 (а.с.25).

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 20.02.2026 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін під головуванням судді Колесника О.М. (а.с.26-27).

13.04.2026 року до суду надійшла заява від ОСОБА_3 про заперечення на розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін і призначення її до розгляду в загальному позовному провадженні (33-35).

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 17.04.2026 року було ухвалено перейти до розгляду справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін та призначено судовий розгляд на 21.05.2026 року на 15-30 годин (а.с.39-40).

17.04.2026 року в канцелярії суду був зареєстрований відзив на позовну заяву ОСОБА_3 , в якому відповідачка просить відмовити у задоволенні позову, оскільки спірна квартира АДРЕСА_1 має двох співвласників, які не внесені до переліку відповідачів. Тобто невірно визначено позивачем коло осіб, до яких він позивається про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 хоч і зареєстровані в спірній квартирі, але тривалий час не проживають в ній, а значить і не отримують вказані комунальні послуги, при цьому вони ніяких договорів з КП „КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" не укладали, тобто не перебувають у договірних відносинах з позивачем і не зобов`язані оплачувати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не бачили на сайті і не знайомі з текстом публічного договору, на який посилається позивач, як на базовий документ договірних правовідносин між сторонами по справі (а.с.45-50).

1.08.2026 року представник позивача Кононенко І.О. в системі „Електронний суд" сформував заяву про закриття провадження у справі в частині сплати відповідачами частини боргу в розмірі 62 763 грн. 59 коп. за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (а.с.82-85).

16.09.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 про застосування строку позовної давності (а.с.99-101).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.09.2026 року було закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення оплати за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в розмірі 62 763 грн. 59 коп.

В судовому засіданні представник позивача Кононенко І.О. позовні вимоги в незакритій частині підтримав, просив їх задовольнити, надавши суду пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_4 в судові засідання не з`явився жодного разу, про розгляд справи був неодноразово повідомлений судом належним чином за місцем реєстрації, з заявами про неможливість розгляду справи у його відсутність до суду не звертався, відзив на позовну заяву до суду не подавав.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала частково, вказавши, що позов вона визнає в частині залишку заборгованості і обґрунтувала свою думку тим, що викладено у відзиві на позов.

Заслухавши думки учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів сторонами по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні, станом на 31.10.2025 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 4.05.1995 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 30.01.2017 року, відповідачі по справі та малолітня дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 17.05.2021 року, що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні (а.с.5). Таким чином, вказаною адміністративно-правовою функцією за вказаними особами закріплено право користування вказаним житловим приміщенням.

За змістом п.5, ч.1, ст.1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Як регламентовано ч.1, ст.9 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Як встановлено судом, Комунальне підприємство „КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з 1.05.2018 року до 31.10.2021 року. З 1.11.2021 року позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в квартиру АДРЕСА_1 , яку в повному обсязі і належної якості отримують відповідачі.

Письмовий договір про надання вказаних комунальних послуг між сторонами по справі не укладався.

Докази щодо звернення відповідачів до позивача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг та/або відмови від надання таких послуг в матеріалах справи відсутні. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 повідомила, що таких заяв відповідачі не писали.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України „Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі статтею 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Пунктом 10 частини третьої статті 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.

За визначенням, наданим у статті 1 вказаного Закону, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов`язання, зокрема, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідносини, у яких замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи станом на 31.10.2025 року заборгованість відповідачів перед позивачем за постачання теплової енергії за період з 1.11.2021 року по 31.10.2025 року складає 43 155 грн. 72 коп., за постачання гарячої води за той же період - 16 316 грн. 54 коп., заборгованість по сплаті за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії - 1 589 грн. 35 коп., заборгованість по сплаті за абонентське обслуговування з постачання гарячої води - 1 701 грн. 98 коп., які відповідачі не сплачують позивачу у добровільному порядку.

Відповідно до ч.1, ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За приписами ч.2, ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України.

Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в пункті 3 частини першої статті 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Тобто, на підставі описаних вище норм права з відповідачів на користь позивача при існуючий заборгованості у грошовому зобов`язанні необхідно стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних з простроченої суми, а також пеню. Загальна сума заборгованості відповідачів з урахуванням грошової відповідальності за існуючий борг складає 76 101 грн. 98 коп.

За правилами ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

Після відкриття судом провадження у даній цивільній справі і отримання відповідачами копії даного позову з додатками ОСОБА_7 чотирма квитанціями 7.04.2026 року частково сплатила заборгованість за вказані комунальні послуги, а саме: 47 900 грн. 46 коп.; 1 759 грн. 11 коп.; 1 876 грн. 20 коп.; 19 627 грн. 43 коп. (а.с.60-63), що сумарно складає 71 162 грн. 74 коп. За таких обставин залишок несплачених заборгованості і грошової відповідальності за несвоєчасну сплату становить 5 230 грн. 47 коп., якій підлягає стягненню з відповідачів солідарно в судовому порядку.

Позицію представника позивача про сплату відповідачами тільки 62 763 грн. 59 коп. описаної вище заборгованості, а не 71 162 грн. 74 коп. суд не може покласти в основу рішення, оскільки вона суперечить змісту квитанцій, наданих суду відповідачкою ОСОБА_3 .

Як вказує ч.1, ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1, ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч.1; 3; ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Стверлження відповідачки ОСОБА_3 , що позивач пропустив строк позовної давності, пред`явивши даний позов до суду, суд не може покласти в основу рішення, оскільки сплата відповідачами часткової заборгованості за отримані комунальні послуги перериває строк позовної давності, який починається заново з дня оплати послуг, що вказує про визнання отримання послуг відповідачами і існуючої заборгованості. Також суд не може покласти в основу рішення її ж показання в суді, що відповідачі в спірній квартирі тривалий час не проживали і не отримували зазначених комунальних послуг, оскільки вони спростовуються її ж показаннями в суду, що з будь-якими заявами до позивача вони не звертались.

Аналізуючи описані вище докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в межах розміру описаного і обґрунтованого вище.

Згідно ст.133; 141 ЦПК України оскільки суд частково задовольнив позов, тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 3 028 грн. судового збору, сплаченого останнім при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 141; 223; 263-265; 280-282 ЦПК України, на підставі ст.67 Конституції України, ст.256-257; 264; 509; 526; 625; 901; 903 ЦК України, ст.1; 9; 13; 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) солідарно на користь Комунального підприємства „КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" 5 230 грн. 47 коп. в рахунок стягнення залишку заборгованості за постачання теплової енергії, гарячої води за період з 1.11.2021 року по 31.10.2025 року, абонентської плати, 3%-річних, інфляційних втрат, 3 028 грн. судового збору, а всього 8 258 грн. 47 коп., в задоволенні стягнення решти суми відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 6.10.2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Суддя :