Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №607/12949/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 Справа №607/12949/26 Провадження №2-др/607/102/26

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 – про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 25 травня 2023 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 730.

15 вересня 2026 року ОСОБА_1 подала заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила змінити її прізвище « ОСОБА_4 » на дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 », посилаючись на те, що у позовній заяві було заявлено вказану вимогу, однак судом при прийнятті рішення її не вирішено, що є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Позивач у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з частиною четвертою статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з неявкою учасників справи, беручи до уваги приписи частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом пункту 1 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Судом встановлено, що у позовній заяві ОСОБА_1 , крім вимоги про розірвання шлюбу, було заявлено вимогу про відновлення їй дошлюбного прізвища « ОСОБА_5 ». Водночас рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 серпня 2026 року зазначену позовну вимогу не вирішено.

Згідно зі статтею 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Матеріалами справи підтверджується, що дошлюбним прізвищем позивачки є « ОСОБА_5 ». Оскільки ОСОБА_1 скористалася передбаченим статтею 113 СК України правом та заявила вимогу про відновлення їй дошлюбного прізвища, яка не була вирішена судом при ухваленні рішення про розірвання шлюбу, наявні передбачені пунктом 1 частини першої статті 270 ЦПК України підстави для ухвалення додаткового рішення.

ІІІ. Висновки суду

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а позовна вимога про відновлення їй дошлюбного прізвища « ОСОБА_5 » – задоволенню.

Керуючись статтями 13, 258–268, 270, 273, 274, 352–355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення – задовольнити.

2. Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 607/12949/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яким прізвище позивачки – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) після розірвання шлюбу відновити дошлюбне – « ОСОБА_5 ».

3. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного додаткового рішення суду.

6. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлено 05 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя Т. І. Якімець