Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №607/17225/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 Справа №607/17225/26 Провадження №2/607/7146/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді – Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання – Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

06 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 05 березня 2020 року між сторонами укладено шлюб, у якому в них народилося троє дітей: сини – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та донька – ОСОБА_5 , які проживають разом із нею. Подружні відносини між сторонами фактично припинені, незважаючи на їх проживання за однією адресою, оскільки спільного господарства вони не ведуть та сімейних відносин не підтримують. Відповідач не бере участі у вихованні дітей, не цікавиться їхнім розвитком, станом здоров`я та повсякденними потребами, а їх утриманням і доглядом займається позивач.

Позивач зазначила, що сторони мають різні погляди на сімейне життя, між ними втрачено взаєморозуміння та взаємну повагу, що унеможливлює подальше спільне життя та збереження шлюбу. Проживання сторін за однією адресою зумовлене виключно житловими обставинами та не свідчить про збереження між ними сімейних відносин.

Крім того, позивач послалася на те, що відповідач вчиняв психологічне насильство щодо неї та дітей, що встановлено судовим рішенням у справі № 607/8063/26, яке набрало законної сили 11 травня 2026 року. За її твердженням, зазначені обставини негативно вплинули на неї та дітей і унеможливлюють подальше збереження сім`ї.

У позовній заяві також зазначено, що позивач не вбачає можливості для примирення, а її рішення про розірвання шлюбу є остаточним, добровільним та усвідомленим.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач – ОСОБА_2 – своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 серпня 2026 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

14 серпня 2026 року та 30 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала заяви про залишення позову без розгляду, однак 29 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подала заяву про поновлення процесуального строку, в якій зазначила, що не підтримує вказані заяви та просила провести розгляд справи та ухвалити рішення про розірвання шлюбу.

Позивач в судове засідання не з`явилася, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, однак у позовній заяві та заяві про поновлення процесуального строку просила розгляд справи проводити у її відсутності, позов підтримує повністю, не заперечує щодо можливості ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами вручення (надсилання) поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повторно в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.

Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

05 березня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб, серія НОМЕР_1 , актовий запис № 34, місце реєстрації: Личаківський районний у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (а.с. 9, 10).

У вказаному шлюбі у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження,

серія НОМЕР_2 , актовий запис № 641 (а.с. 11); ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження, серія НОМЕР_3 , актовий запис № 1554 (а.с. 13); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_4 , актовий запис

№ 200 (а.с. 15).

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 17 квітня 2026 року (справа № 607/8063/26) ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності частиною першою статті 173-2 КУпАП та частиною другою статті 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 17, 18).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі –

ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (стаття 4 ЦПК України).

За положенням статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша).

Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка; кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частинами восьмою та дев`ятою статті 7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї; сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Частиною другою статті 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Як встановлено судом, подружні відносини між сторонами фактично припинені, незважаючи на те, що вони проживають за однією адресою, оскільки спільного господарства не ведуть та сімейних відносин не підтримують. Відповідач не бере участі у вихованні дітей сторін, не цікавиться їхнім розвитком, станом здоров`я та повсякденними потребами, а їх утриманням і доглядом займається позивачка. Подружжя має різні погляди на сімейне життя, між сторонами втрачено взаєморозуміння та взаємну повагу, що унеможливлює подальше спільне життя та збереження шлюбу. Позивачка не вбачає можливості для примирення, а її рішення про розірвання шлюбу є остаточним, добровільним та усвідомленим.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 вчиняв домашнє насильство щодо позивачки та дітей сторін, що встановлено судовим рішенням у справі № 607/8063/26, яке набрало законної сили 11 травня 2026 року.

Відповідно до частини другої статті 111 СК України, якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, заходи щодо примирення подружжя не вживаються.

Отже, з огляду на встановлений факт вчинення відповідачем домашнього насильства щодо позивачки, передбачені статтею 111 СК України заходи щодо примирення подружжя у цьому випадку не вживаються.

За змістом статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (стаття 1 СК України).

Проте судом встановлено, що вказані паритетні засади побудови сімейних відносин у цього подружжя відсутні.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Враховуючи вищенаведене, суд встановив, що подружні відносини між сторонами фактично припинені, спільного господарства вони не ведуть та сімейних відносин не підтримують, а їх проживання за однією адресою саме по собі не свідчить про збереження сімейних відносин. За таких обставин подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, а тому суд вважає, що відповідно до вимог

статті 112 СК України шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Враховуючи той факт, що позов про розірвання шлюбу задоволено у повному обсязі, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 331,20 грн, що підтверджується квитанцією про сплату № 5MZR-ZBT2-1YAE від 06 серпня 2026 року (а.с. 21–24), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76–78, 141, 223, 247, 258–268, 273, 274, 280–289, 352–355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

2. Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрований 05 березня 2020 року Личаківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 34.

3. Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , судовий збір у розмірі

1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

4. Копію заочного рішення суду надіслати відповідачу.

5. Відповідач має право подати до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

7. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

8. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У такому випадку строк на апеляційне оскарження починає обчислюватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

9. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 05 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець