Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №456/2644/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №456/2644/26

Суддя: Валовін Ю. В.

Справа № 456/2644/26

Провадження № 3/456/1184/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

05 жовтня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Валовін Ю. В. , розглянувши матеріали, які надійшли із Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

За ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 653611 від 30.04.2026, ОСОБА_1 30.04.2026 о 13:25 год за адресою м. Стрий, вул. Галицька, Львівського області, керував транспортним засобом марки RENAULT реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп?яніння, а саме поведінка що не відповідає обстановці, не природня блідість обличчя, розширені зіниці очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Подія зафіксована на нагрудну камеру поліцейського 907980.

Матеріали про вчинення адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП надійшли від Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області до Стрийського міськрайонного суду Львівської області 07.05.2026, після чого невідкладно у встановленому порядку були розподілені головуючому судді Валовін Ю. В.

13.05.2026 на адресу суду засобами системи «Електронний суд» представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 було подано клопотання про передачу справи на розгляд Тячівського районного суду Закарпатської області. Постановою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.06.2026 в задоволені такого клопотання було відмовлено.

Розгляд справи неодноразово було відкладено, 08.06.2026, 23.07.2026, через неявку ОСОБА_1 та його представника Варги Д. Д., подання його представником клопотань про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи, надання можливості адвокату підготувати письмові пояснення та клопотання про закриття провадження у справі. В подальшому у зв`язку з скеруванням Стрийським міськрайонним судом Львівської області запиту 12.08.2026 до Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області з метою отримання відеозапису за нагрудної камери працівника поліції щодо події, що мала місце 30.04.2026.

За допомогою системи «Електронний суд» представник Варга Д. Д. 28.08.2026 подав до суду клопотання, в якому просить провадження в справі закрити з причин відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

В обґрунтування клопотання покликається на наступне:

?Його підзахисний ОСОБА_1 був зупинений з причин не увімкнення світлового покажчика повороту при здійсненні маневру повороту. Тоді, ОСОБА_1 почав наголошувати на тому, що дана зупинка є незаконною, оскільки такий покажчик він увімкнув, але вони цього можливо не побачили, тому що він увімкнув його в режимі три разового повторення, а не в режим безкінечного ввімкнення. В результаті чого між ним та працівниками Стрийського РУП ГУНП виник спір, і як наслідок цього ОСОБА_1 було повідомлено, що у нього вбачаються ознаки наркотичного сп?яніння та було запропоновано пройти відповідний тест на виявлення наркотичних засобів у найближчому медичному закладі;

? ОСОБА_1 прослідував разом із працівниками поліції до медичного закладу де пройшов відповідний тест, який був негативний, після чого поїхав далі. Про складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУПАП йому не повідомлялось і йому про це нічого не відомо. У зв?язку з цим, адвокат Варга Д.Д., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся із адвокатським запитом до ВП «Лікарня інтенсивного лікування» КНП Стрийської міської ради «Територіальне медичне об?єднання «Стрийська міська об?єднана лікарня» із потребою у наданні копій документів, що підтверджують проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння ОСОБА_1 . КНП «Стрийської міської ради «Територіальне медичне об?єднання «Стрийська міська об?єднана лікарня» на адвокатський запит N? 37 від 28.05.2026 із вхідним N? 940 від 28.05.2026 року надало інформацію про те що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проводився медичний огляд з метою виявлення стану наркотичного сп?яніння. Проведено тест на 10 наркотичних засобів, результат від?ємний. Оскільки тест був негативний, акт та висновок не складалися, видано довідку - виписку на руки (копія довідки-виписки N? 1996 додається). Також, КНП «Стрийської міської ради «Територіальне медичне об?єднання «Стрийська міська об?єднана лікарня» було надано інформацію про те, що зі слів завідувача ВН(е)МД ВП «Лікарня інтенсивного лікування» КНП «ТМО «СМОЛ» працівник поліції скерування для проведення медичного огляду на стан сп`яніння громадянина ОСОБА_1 не залишив, оскільки тест виявився негативним, акт та висновок не вимагали.

?З адміністративних матеріалів складених за ч. 1 ст. 130 КУПАП та направлених Стрийським РУП ГУНП у Львівській області на розгляд до Стрийського міськрайонного суду вбачається, що жодних відеоматеріалів до даної справи додано не було, отже доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння матеріали адміністративної справи не містять.

Зважаючи на наведені факти, представник стверджує, що оформлення документів про вчинення ОСОБА_1 правопорушення здійснювались з грубим порушенням вимог нормативних актів, а відтак не можуть слугувати підставою притягнення його до відповідальності.

14.08.2026 на адресу суду надійшла відповідь Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області на запит від 12.08.2026, в якій зазначено, що відповідно до підпункту 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 N? 1026, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб. Оскільки з моменту події вказаний термін минув, дані відеозаписи були видалені в автоматичному режимі.

На дату розгляду справи 05.10.2026 ОСОБА_1 та його представник в судове засідання будучи належним чином повідомленими не з`явились про причини неявки не повідомили.

Дослідивши позицію захисту, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов таких висновків.

Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, суб`єктом правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП є водій транспортного засобу, а суб`єктивна сторона названого правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Об`єктивна ж сторона названого правопорушення полягає, зокрема, у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як бачимо, об`єктивна сторона даного правопорушення передбачає відмову від проходження не будь якого огляду, а детально регламентованого. Для дотримання цієї умови сам огляд так і відмова повинні проводитись та оформлюватись у відповідності до певного порядку.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху передбачає, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з пунктами 3,4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справах України, Міністерства охорони здоров`я України № 1413/27858 від 09.11.2015 ознаками алкогольного сп`яніння є : запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; порушення мови; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ зазначеної вище Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Встановлюючи наявність складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 суд приходить до висновку що обставини викладені в ньому не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, наявність яких визначена наведеною вище Інструкцією. Так, в протоколі про вчинення правопорушення вказано, що обставини зафіксовано на технічні засоби нагрудну камеру 907980. Водночас, в супереч вимогам Інструкції, яким на працівників поліції покладено обов`язок долучати до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис, долучений до матеріалів диск не містить жодної інформації, яка б могла підтвердити викладені в протоколі обставини.

Сам протокол про вчинення адміністративного правопорушення не містить пояснень ОСОБА_1 зазначено, що від таких він відмовився. Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Рапорт працівника поліції також не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Свідчення працівника поліції відображені у рапорті, не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, позаяк така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 травня 2020 року в справі № 524/4668/17 та від 15 квітня 2020 року в справі № 489/4827/16-а.

При цьому суд з метою встановлення об`єктивної істини справі, скеровував відповідний запит до Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, проте отримати вказаний відео запис не видались можливим, в силу того, що строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, на дату отримання запиту такі записи видалені в автоматичному режимі. Водночас суд бере до уваги також і подані представником копії документів ВП «Лікарня інтенсивного лікування» КНП Стрийської міської ради «Територіальне медичне об?єднання «Стрийська міська об?єднана лікарня», з яких вбачається, що ОСОБА_1 30.04.2026 о 14:55 проходив огляд в медичному закладі, за наслідками якого тест на наркотики виявився негативним.

Таким чином, відсутність відеозапису в сукупності з даними про проходження огляду та негативним результатом за наслідками такого не дають можливості суду поза розумним сумнівом прийти до висновку про наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, зокрема відмови від проходження огляду.

Своєю чергою, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. TheUnitedKingdom), заява № 5310/71, та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України», заява № 39598/03. Також, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, що сформульовані у рішенні у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, з відсиланням на рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), заява№ 25657/94 від 10 липня 2001 року, згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 року № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Згідно із пунктом 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

У справі «Полі Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (Pauland Audrey Edwards v. The United · Kingdom), рішення від 27 жовтня 2004 року, заява № 46477/99, Європейський Суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, MessegueandJabardov.Spain), рішення від 06 грудня 1998 року, заява № 10590/83, Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Тож суд, враховуючи наведене, у відповідності до положень статей 251-252 КУпАП, з урахуванням також положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а, отже, є підстави для застосування наслідків цього, визначених пунктом 1 ст. 247 КУпАП.

Так, згідно пункту 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття розпочатого провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окремо, суд враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

Керуючись ст. 23, 33, 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Юлія ВАЛОВІН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua