Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №452/352/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/352/26

Провадження №3/452/270/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хирова Старосамбірського району Львівської області, громадянина України, українця, що має вищу освіту, розлученого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого оператором наносної установи Комунального підприємства «Водопровідно-каналізаційного господарства м. Хирів», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),-

В С Т А Н О В И В :

03 лютого 2026 року до суду від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи судом встановлено наступне.

22 січня 2026 року о 16 год. 08 хв. ОСОБА_1 біля будинку №12-а по вул. Козацька в м. Самборі Львівської області керував автомобілем марки «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 на праві власності, при цьому перебував у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, заповненого на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи №21, складеному о 17 год. 01 хв. 22 січня 2026 року, в Комунальному некомерційному закладі Самбірської міської ради «Самбірська центральна лікарня» (далі - КНЗ СМР «Самбірська ЦЛ») за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Шпитальна, буд.14, відповідно до якого ОСОБА_1 на момент огляду перебував в стані наркотичного сп`яніння, а саме, позитивний тест на бензодіазепіни, чим порушив п.2.9 (а) ПДР України.

За цим фактом 22 січня 2026 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Розгляд справи вперше було призначено на 12 лютого 2026 року о 16 год. 15 хв., який в подальшому неодноразово було відкладено та оголошувались перерви з різних підстав, у тому числі за клопотанням сторони захисту, останній раз на 05 жовтня 2026 року о 10 год. 00 хв..

В судових засіданнях, котрі відбулися 20 липня 2026 року та 05 жовтня 2026 року, ОСОБА_1 не визнав себе винуватим у вчиненому правопорушенні та пояснив, що він справді у зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення місці, дату та час керував транспортним засобом - автомобілем марки

«Volkswagen Golf», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , проте не вживав наркотичні засоби, з висновком медичного огляду не згідний, оскільки саме в цей день близько 14 години його вже зупиняв інший патруль поліції, на пропозицію яких він пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння та згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, заповненого на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи №20, складеному о 15 год. 20 хв. 22 січня 2026 року, він у стані наркотичного сп`яніння не перебував. Крім того зазначив, що він безпідставно був зупинений працівниками поліції, які застосовували до нього недозволені заходи примусу, зокрема, психологічний тиск, не взяли до уваги його пояснення про те, що в грудні 2025 року він перебував на стаціонарному лікуванні щодо викривленої носової перегородки, після хірургічного втручання йому було призначено препарат «фастенал» з діючою речовиною «кетопрофен», які і могли, на його переконання, показати бензодіазепін в сечі. Також вказав, що 14 січня 2026 року його працівники поліції доставляли у КНЗ СМР «Самбірська ЦЛ», де йому вкололи заспокійливе «сібозон», котре також, на його думку, могло вплинути на результати огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відтак, прохав суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП, посилаючись на те, що доказів його винуватості матеріали справи не містять.

В судових засіданнях, котрі відбулися 20 липня 2026 року та 05 жовтня 2026 року, захисник ОСОБА_1 - адвокат Хурдепа Ю.Ю., з урахуванням письмового клопотання, поданого ним 20 липня 2026 року через канцелярію суду, підтримав позицію ОСОБА_1 , посилаючись на те, що складений адміністративний протокол серії ЕПР1 №572966 є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України, складений з порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, а результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, заповненого на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи №21, складеному о 17 год. 01 хв. 22 січня 2026 року, щодо ОСОБА_1 є хибними, враховуючи наявність попереднього висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, заповненого на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи №20, складеному о 15 год. 20 хв. 22 січня 2026 року. Відтак, на його переконання, у зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення місці, дату та час ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 не були роз`яснені його права, зупинка транспортного засобу під керуванням останнього була безпідставною та незаконною, відеозаписи, що долучені до матеріалів справи, не є безперервними, а пояснення ОСОБА_1 про вживання останнім заспокійливих препаратів не взято до уваги працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а тому прохав суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд, вислухавши усні пояснення ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Хурдепи Ю.Ю., надані ними під час розгляду справи в суді, а також ознайомившись із письмовим клопотанням представника ОСОБА_1 – адвоката Хурдепи Ю.Ю., поданим ним через канцелярію суду 20 липня 2026 року, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, у тому числі відеозаписи, дійшов до наступного висновку.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

З п.1 ч.1 ст.247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз`яснень, наданих у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року (далі – Постанова), при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз, тощо.

Із роз`яснень, що містяться у абз.3 п.27 Постанови, під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

В частині другій статті 266 КУпАП зазначено, що під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно з вимогами стст.31,40 Закону України «Про Національну поліцію», Наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03 лютого 2016 року №100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та Наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» від 24 листопада 2015 року №14/1, кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера, вказаними актами передбачено також порядок її використання.

Враховуючи те, що відеозаписи, долучені до матеріалів справи, продовжуються тривалий час, відображаючи як об`єктивну сторону правопорушення, а саме як керування ОСОБА_1 транспортним засобом та проходження ним огляду на стан наркотичного сп`яніння, так і процесуальну послідовність складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення DVD-диски із відеозаписами зі службового відеореєстратора та службової нагрудної камери є належним доказом у справі.

Крім того, відеозапис здійснено працівниками поліції на підставі п.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення. На переконання суду, вказаний відеозапис має високу інформативність, безсторонній характер, позбавлений упередження та суб`єктивного ставлення, надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і береться судом до уваги, оскільки, виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Слід зауважити, що відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).

Відповідно до п.2.4 (а) ПДР України, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.

Згідно п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, зокрема, якщо водій порушив ПДР України.

Відповідно до п.7 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України від 12 травня 2015 року №389-VIII, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної

Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, певні заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Пунктом 5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №1456, визначено право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Згідно п.10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 грудня 2021 року №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби, зокрема, в разі порушення водієм ПДР України.

Як встановлено з дослідженого в судовому засіданні відеофайлу 01715_00171520260122161451_0006А (з 00:00:40) та підтверджено ОСОБА_1 , транспортний засіб марки «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під його керування було зупинено патрульним поліцейським по вул. Козацька у м. Самборі Львівської області, де під час спілкування йому було повідомлено одну із причин зупинки транспортного засобу у зв`язку із порушенням правил користування ременем безпеки, внаслідок чого ОСОБА_1 було запропоновано з`їхати з проїзної частини дороги, та в подальшому повідомлено про наявність візуальних ознак наркотичного сп`яніння.

При цьому, суд зазначає, що у разі відсутності законних підстав для зупинки, особа має право заявити про таке службовій особі, що зупинила транспортний засіб, та вимагати припинення безпідставного обмеження прав. Кожен має право фіксувати порушення, що вчиняються проти неї. Якщо незаконні дії мали місце, то захист порушених прав здійснюється за наявними механізмами, а саме, шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку, звернення за відшкодуванням шкоди за незаконні дії, тощо.

Празом з тим, судом враховано, що ОСОБА_1 не оскаржував у встановленому законом порядку, зокрема, в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), незаконність зупинки транспортного засобу та не спростовував твердження працівника поліції щодо неправильного використання ременя безпеки під час керування транспортним засобом.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника, в даному конкретному випадку щодо ОСОБА_1 , і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №572966 від 22 січня 2026 року, зафіксовано день, час та місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із порушенням останнім п.2.9 (а) ПДР України. Вказаний протокол складений уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку та містить певну інформацію відповідно до вимог ст.256 КУпАП.

Згідно положень п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КУпАП України, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.9 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі – Інструкція з оформлення матеріалів), вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

Згідно п.12 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року за №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі – Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Положеннями ч.2 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення оглядуосіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною третьою статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного чи іншого сп`яніння та оформлення результатів такого огляду визначена в Інструкції.

Відповідно до п.п.2,6,7 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Як вбачається із відеозаписів із службового реєстратора та нагрудної камери працівників поліції, наявних в матеріалах справи, поліцейськими було застосовано технічні засоби відеозапису, відтак, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та проходження ним огляду на стан наркотичного сп`яніння в КНЗ СМР «Самбірська ЦЛ» була зафіксована за допомогою технічних засобів.

Зокрема, як встановлено із переглянутого судом технічного відеозапису із нагрудної камери працівників поліції та як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, заповненого на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи №21, складеному о 17 год. 01 хв. 22 січня 2026 року, в КНЗ СМР «Самбірська ЦЛ» за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Шпитальна, буд.14, ОСОБА_1 на час проведення медичного огляду перебував в стані наркотичного сп`яніння, що підтвердилось позитивним тестом на бензодіазепіни. Вказаний огляд проведено саме в присутності поліцейського.

При цьому, КНЗ СМР «Самбірська ЦЛ» входить до переліку закладів охорони здоров`я Львівської області, яким надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що узгоджується із відповідними положеннями Інструкції та ст.266 КУпАП.

Відповідно до пункту 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, висновок лікаря може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Під час розгляду справи в суді встановлено, що ОСОБА_1 в присутності свого захисника – адвоката Хурдепи Ю.Ю., не заперечуючи керування транспортним засобом у зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення місці, день і час, а саме, автомобілем марки «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , заперечував перебування у стані наркотичного сп`яніння, та додатково сторона захисту посилалась на те, що ОСОБА_1 був неправомірно та безпідставно зупинений працівниками поліції. Крім того, стверджували, що працівники поліції застосовували до ОСОБА_1 недозволені заходи примусу, зокрема, психологічний тиск, не роз`яснили останньому його процесуальні права. Також, сторона захисту звертала увагу суду на не сумлінне виконання медичними працівниками своїх обов`язків при здійснення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що дії службових осіб, які складали протокол про адміністративне правопорушення, а також висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 оскаржувалися у встановленому законом порядку, зокрема, до керівництва як поліції, так і медичного закладу з метою ініціювання службової

перевірки в частині здійснення на нього психологічного тиску та несумлінного виконання обов`язків такими особами під час зупинки транспортного засобу і проведення огляду на стан сп`яніння, а також в порядку КАС України, що, на переконання суду, свідчить про законність дій працівників поліції та лікаря, який проводив огляд на стан сп`яніння.

До того ж, матеріали справи не містять жодних доказів того, що після проведення лікарем огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 висловлював обґрунтовану незгоду із процедурою та результатами такого огляду.

Щодо посилання сторони захисту на вживання ОСОБА_1 лікарських препаратів «фастенал» з діючою речовиною «кетопрофен» після оперативного втручання, то суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи додано лише рекомендацію лікаря від 02 січня 2026 року щодо вживання такого препарату при болях, проте вживання такого препарату ОСОБА_1 належними доказами не підтверджено. Крім того, твердження ОСОБА_1 про те, що в 14 січня 2026 року йому в приміщенні лікарні було введено внутрім`язево препарат «сібозон» не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, відповідні докази, на які посилається сторона захисту, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.12 Інструкції з оформлення матеріалів, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.

Разом з тим, жодних зауважень щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та обґрунтованих пояснень по суті адміністративного правопорушення ОСОБА_1 під час складання такого протоколу подано не було.

З рапорту посадової особи Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Шмілика Р.З. встановлено, що під час спілкування з водієм ОСОБА_3 , в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці, відтак водієві було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі, на що останній погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в КНЗ СМР «Самбірська ЦЛ».

Суд враховує, що рапорт не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення (позиція ВС КАС у справі №524/5741/16-а, постанова від 20 травня 2020 року), але разом з тим суд приймає до уваги, що вказані рапорти за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейський інформує керівництво про законність та обґрунтованість дій поліцейських під час встановлення обставин, які стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, вказаний документ містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.

На переконання суду, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог стст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до них. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснені його процесуальні права та обов`язки.

Формальна констатація деяких незначних порушень вимог щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не оспорював сам факт події, дату, час та місце, які були зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та за відсутності інших підстав, жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння, але

водночас призведе до порушення права на судовий розгляд протягом розумного строку, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму.

Відтак, при дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, істотних порушень з боку працівників поліції, які оформлювали адміністративні матеріали, та з боку лікаря, що проводив огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, не встановлено, а тому суд доходить висновку, що працівники поліції та відповідний медичний працівник діяли в межах наданих їм повноважень.

З відеозаписів цілком зрозуміло, що події відносяться саме до цієї справи та відбулися саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що обставини, які мали місце і стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , є достатніми для повного розуміння суті правопорушення.

Посилання сторони захисту на наявність попереднього висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, заповненого на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи №20, згідно якого ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп`яніння о 15 год. 20 хв. 22 січня 2026 року, з огляду на час проходження оглядів, не впливає на висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, заповненого на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи №21, складеному о 17 год. 01 хв. 22 січня 2026 року, згідно якого ОСОБА_1 на момент огляду перебував в стані наркотичного сп`яніння, оскільки мав позитивний тест на бензодіазепіни. Підстави для визнання такого висновку недійсним, на переконання суду, відсутні.

Відтак, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, заповненого на підставі акту медичного огляду особи №21, складеному о 17 год. 01 хв. 22 січня 2026 року, та за результатами якого ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння, а саме мав позитивний тест на бензодіазепіни, а також технічними відеозаписами на DVD-дисках, які знаходяться в матеріалах справи, тощо.

Слід зазначити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року).

ОСОБА_1 реалізував своє право володіти транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами чинного законодавства.

При цьому, обставини, які б виключали провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до ст.247 КУпАП, на переконання суду відсутні.

Отже, вищевказані доводи, наведені ОСОБА_1 та його захисником – адвокатом Хурдепою Ю.Ю. при наданні ними усних пояснень під час розгляду справи в цілому розцінюються судом як такі, що

направлені на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , його особу та ступінь вини, сімейний та матеріальний стан, те, що він раніше протягом року не піддавався адміністративному стягненню за вчинення аналогічного правопорушення.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу, межі якого визначені санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на визначений санкцією статті строк.

На підставі викладеного, керуючись стст.40-1,ч.1 ст.130,стст.283,284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на користь держави, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шестисот шістдесяти п`яти) гривень 60 (шістдесяти) копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106) .

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції – Самбірський міськрайонний суд Львівської області.

Суддя Т.М. Кущ