Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №463/616/23 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/616/23

Провадження №1-кп/463/98/26

В И Р О К

іменем України

06 жовтня 2026 року м.Львів

Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12018140040002530 від 02 жовтня 2018 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, українця, громадянина України, не одруженого, не маючого утриманців, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 , за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, 01 жовтня 2018 року приблизно о 23 год. 30 хв., маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), діючи з корисливих мотивів та власного безпідставного збагачення, перебуваючи на військовому меморіалі «Марсове поле», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Мечнікова, де в цей час по алеї, біля повороту на вул.Сороки, проходив потерпілий ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу підійшли до останнього зі спини, та вдаривши його в праву тім`яну ділянку голови, забрали з правої кишені куртки мобільний телефон марки «Iphone 7», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 18 000,0 гривень, із сім-картою мобільного оператора «Київстар», з абонентським номером НОМЕР_2 , вартістю 50,0 гривень, та шляхом ривка зірвали із шиї потерпілого навушники марки «Marshall major 2», чорного кольору, вартістю 2 500,0 гривень, після чого потерпілий впав. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_4 і особа, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, не даючи змоги потерпілому піднятися із землі, наносили ОСОБА_5 удари кулаками в область голови, до того моменту, поки останній не віддав, на їхню вимогу, шкіряний гаманець коричневого кольору, вартістю 500,0 гривень, всередині якого знаходився паспорт громадянина України (ІД-картка № НОМЕР_3 ) на ім`я ОСОБА_5 , студентський квиток ЛНУ ім. І.Франка серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_5 , банківська карта «Монобанк» № НОМЕР_5 ; дві банківські картки «ПриватБанк» з наступними номерами № НОМЕР_6 ; № НОМЕР_7 , картка мережі «Lokal» № НОМЕР_8 , котрі для потерпілого матеріальної цінності не становлять, та грошові кошти у сумі 80,0 гривень.

Після цього, ОСОБА_4 і особа, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, утримуючи викрадене майно у руках із місця вчинення злочину втекли, та через деякий час, із частиною викраденого майна, були затримані працівниками поліції на автозаправній станції «ОККО», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Джорджа Вашингтона,12.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_4 і особа, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, потерпілому ОСОБА_5 заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 21 130,0 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, дав покази, які в повній мірі відповідають обставинам, викладених в обвинувальному акті. Підтвердив, що 01 жовтня 2018 року вночі разом з братом перебував на військовому меморіалі «Марсове поле», де побачили потерпілого. Тоді вирішили підійти до нього та пограбувати. Тому підійшли та обоє наносили йому удари кулаками в область голови, викрали телефон марки «Iphone 7», навушники, а в подальшому на їх вимогу потерпілий віддав гаманець, в якому були різні картки та 80,0 гривень. Після цього з викраденим майном залишили місце нападу, однак в подальшому були затримані на автозаправній станції «ОККО» на вул.Джорджа Вашингтона у м.Львові. Щиро розкаявся та надав докази відшкодування потерпілому заподіяної шкоди. Просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, подавши при цьому клопотання про розгляд справи без його участі. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Учасники процесу не заперечили щодо розгляду справи у відсутності потерпілого.

У зв`язку з наведеним та з врахуванням думки учасників процесу, розгляд справи проведено без участі потерпілого.

Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження, які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнано недоцільним. Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин пред`явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також обвинуваченому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Обвинувачений підтвердив позицію щодо обмеження обсягу дослідження доказів судом в порядку ч.3 ст.349 КПК України, добровільність його позиції та розуміння правових наслідків обмеження обсягу дослідження доказів судом.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив грабіж за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, а тому його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст.186 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, раніше не суджений, відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, на диспансерному обліку з приводу психоневрологічного захворювання та у наркологічному диспансерах не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає визнання вини, щире каяття обвинуваченого, активне сприяння у розкритті даного злочину та добровільне відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи позицію сторони обвинувачення, позицію потерпілого, висловлену у письмовому клопотанні, відношення обвинуваченого до вчиненого, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в межах санкції статті вчиненого ним кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, що є достатнім для виправлення та перевиховання, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідає особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч.2 ст.50 КК України.

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування реального покарання з випробуванням, а тому його необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст.75 КК України, із встановленням іспитового строку, що буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших кримінальних правопорушень, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Запобіжний захід у виді домашнього арешту до набранням вироком законної сили слід залишити без змін.

Речові докази у кримінальному проваджені вирішити, відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст.174 КПК України суд скасовує арешти майна, накладені за ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова, оскільки у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення потреба відпала.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.ст.368, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 такі обовязки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Речові докази:

- цифрові носії - 2 диски DVD-R - зберігати при матеріалах справи;

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 03.10.2018 року, на речі вилучені в ході огляду місця події від 02.10.2018р. на території автозаправки «Окко» по вул. Дж.Вашингтона, 12 у м. Львові, а саме: картка «Lokal», №1000001641317; кредитна картка «Монобанк» № НОМЕР_5 ; кредитна картка «ПриватБанк» № НОМЕР_7 ; Шкіряний гаманець; мобільний телефон марки «Nokia» імеі: НОМЕР_9 з сім картою мобільного оператора «Лайф»; мобільний телефон марки «iphone 7», імеі НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» на абонентський номер НОМЕР_2 ; навушники марки «Marshall» чорного кольору; свідоцтво про реєстрацію ТЗ на автомобіль «AUDI A6 avant», д.н.з. НОМЕР_10 , серії НОМЕР_11 , номер кузова НОМЕР_12 ; ключі до вказаного транспортного засобу; автомобіль марки «AUDI A6 avant», д.н.з. НОМЕР_10 ; кепка чорного кольору «New Yourk»; чорні спортивні штани на лівій штанині знаходиться значок у вигляді людини білого кольору з тенісною ракеткою у руках; олімпійка чорного кольору марки «Umbro» (значок білого кольору), на якій знаходяться полоси синього кольору; кросівки чорного кольору; балонова куртка чорного кольору, на лівій верхній частині знаходиться коло білого кольору; джинси синього кольору марки «VING VGS»; кросівки білого кольору марки «Viscon» з чорними та червоними вставками - скасувати.

Після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_6