Суд: Галицький районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №461/7952/26
Суддя: Кротова О. Б.
Справа №461/7952/26
Провадження №3/461/2694/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2026 року м.Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Кротова О.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Управління Служби безпеки України в Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого на посаді старшого офіцера відділу автомобільних перевезень Управління військових сполучень на Львівській залізниці, із вищою освітою,
за ч.1 ст.212-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
в с т а н о в и в :
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №62/26/272-16/128 від 25.09.2026, за результатами проведення спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею в УВіСП встановлено, що при поводженні з матеріальними носіями службової інформації, які містять відомості з грифом обмеження доступу «Для службового користування», ОСОБА_1 порушено вимоги щодо ведення обліку, зберігання, використання таких матеріальних носіїв інформації, визначених «Типовою інструкцією про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №736, що містять ознаки розголошення службової інформації.
Зокрема, ОСОБА_1 в період з 02.01.2026 по 13.09.2026 здійснювалась обробка (створення та зберігання) документів з грифом обмеження доступу «Для службового користування» з допомогою автоматизованої системи (ПЕОМ з ідентифікатором пристрою №5В871Е73-8670-48АС-В2Е7-6D997У23861). Під час огляду виявлено електронні файли документів з грифом обмеження доступу «Для службового використання», які містять інформацію у сфері оборони, і яка підпадає під пункт 1.4. Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затверджений наказом від 30.07.2025 №118. Тобто, після створення вищевказані документи з грифом обмеження доступу «Для службового користування» зберігались в автоматизованій системі (ПЕОМ), в якій не створено авторизованої системи з безпеки для обробки відомостей з грифом обмеженого доступу «Для службового користування» (є необхідною умовою обробки такої інформації відповідно до положень статті 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»).
ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 13, 14, 38 Типової інструкції №736, а також статті 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», що містить ознаки розголошення службової інформації, оскільки автоматизована система мала постійне підключення до мережі Інтернет та використовувалась для передачі даних відкритими каналами зв`язку через власну електронну скриньку вказаного користувача, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.212-5 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Подав до суду заяву, в якій просить проводити судовий розгляд справи в його відсутності, правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення, визнає. Крім того, просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки має статус учасника бойових дій.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Частиною 1 статті 212-5 КУпАП передбачено відповідальність за порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, що призвело до розголошення такої інформації.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що окрім визнання вини, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-5 КУпАП, стверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення №62/26/272-16/128 від 25.09.2026, в якому ОСОБА_1 зазначив, що зауважень до протоколу не має;
- витягом з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею в управлінні військових сполучень на Львівській залізниці від 23.09.2026 №62/26/5787/дск;
- актом огляду від 16.09.2026;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.09.2026;
- витягом з «Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №736.
Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Санкцією ч.1 ст.212-5 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістдесяти до ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.212-5 КУпАП.
Суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не підлягає звільненню від сплати судового збору, як учасник бойових дій, оскільки відповідно до п.9 та п.13 ч1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 06 травня 2020 року при розгляді справи №9901/70/20, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на правовідносини про притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах даної справи.
Відтак, у відповідності до ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути 665,60 грн судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.33-35, 40-1, 212-5, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Ольга КРОТОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua