Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №308/4454/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4454/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Фазикош О.В., з участі секретаря судового засідання Сліпокурова Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» Поради Сергія Володимировича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 01.10.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 06.10.2026.

Представника товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» Порада Сергій Володимирович подав до суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заяви зазначає, що під час розгляду справи №308/4454/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в суді першої інстанції, позивач здійснив витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 6 773,96 грн, що підтверджується наступними документами: детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; договором про надання правової допомоги від 14.11.2023 (копія додається); рахунками та актами виконаних робіт від 10.04.2026, 09.06.2026, 07.09.2026 (копії додаються); документами про оплату правничої допомоги (копії додаються); витягом із статуту АО «Греца і Партнери» (копія додається); наказом про переведення ОСОБА_2 на посаду адвоката (копія додається).

У заяві вказано на те, що про подання відповідних доказів у строки, визначені ЦПК України, а також про орієнтовний розмір витрат позивач заявив у позовній заяві.

Окрім іншого представник звертає увагу на те, що: беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта; участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, ЙОГО ОЧІКУВАННЯ та безпосередня участь у судовому засіданні.

З огляду на вищенаведене, керуючись статтями 43, 133, 137 та 141 ЦПК України, представник просить суд: приєднати до матеріалів справи № 308/4454/26 докази понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції; стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Добробут.» (вул. Загорська, буд. 23/30, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код в ЄДРПОУ – 36357996) з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 773,96 грн у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, зі змісту заяви від 09.09.2026 (зареєстрована 10.09.2026), заявник зазначає, що заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 308/4454/26 розглянути без участі позивача та його уповноваженого представника.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, на адресу суду надійшло клопотання в якому просить розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача.

Частиною 4 ст. 270 ЦПК України закріплено що, суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання у разі необхідності. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення із доданими до неї доказами, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням від 07 вересня 2026 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Наш - Добробут» поданої представником - Порада Сергієм Володимировичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» (вул. Загорська, 23/30, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88017, код в ЄДРПОУ – 36357996) заборгованість у загальному розмірі 23 976,10 грн, у тому числі: сума основного боргу: 15 554,54 грн; інфляційні втрати: 5 415,52 грн; 3% річних: 1 609,81 грн; пеня: 1 396,23 грн. та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

Питання щодо судових витрати не вирішувалось.

Поряді із цим, згідно позовної заяви, позивачем понесено судові витрати, які складаються із судового збору за подання позову, витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 9 000 грн в суді першої інстанції, 4000 грн в суді апеляційної інстанції та 4000 грн в суді касаційної інстанції та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи. Позивачем заявлено у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України про наявність у нього судових витрат, повний пакет доказів понесення яких буде наданий протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі, у зв`язку із застосуванням Адвокатськимоб`єднанням «Греца і Партнери» погодинного обліку правничої допомоги.

10.09.2026 (зареєстрована 10.09.2026) від представника позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи № 308/4454/26 доказів понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції та стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Добробут.» (вул. Загорська, буд. 23/30, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код в ЄДРПОУ – 36357996) з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 773,96 грн у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції.

До вказаної заяви заявником додано: детальний опис наданих адвокатом послуг; копія договору про надання правової допомоги від 14.11.2023 (оригінал у позивача); копії рахунків та актів виконаних робіт (оригінали в позивача); копії документів про оплату правничої допомоги (оригінали в позивача); копія витягу зі статуту АО Греца і Партнери (оригінал в АО Греца і Партнери); копія наказу про переведення на посаду адвоката (оригінал в АО Греца і Партнери).

Зі змісту детального розрахунку, вбачається, що такий містить вид робіт ціни, суми за кожен із виду робіт та загальну суму – 6 773,96 грн.

Так, до вказаного розрахунку зараховано підготовка, оформлення для подання та подання заяви про усунення недоліків позовної заяви у справі № 308/4454/26 (п.7) та заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом справи (п. 130.308/4454/26 в суді першої інстанції.

Згідно договору про надання правової допомоги від 14 листопада 2023 року, за послуги згідно цього Договору Клієнт сплачує Виконавцю гонорар за наступними тарифами:- 1800 грн. за одну годину роботи старшого партнера Об`єднання;- 1500 грн. за одну годину роботи партнера Об`єднання;- 1200 грн. за одну годину роботи адвоката Об`єднання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 колегія суддів не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Відповідно дочастини першоїта другоїстатті 137ЦПК Українивитрати,пов`язаніз правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Такий же правовий висновок містяться і постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Такий підхід щодо визнання фактично здійсненими витрат за відсутності факту оплати впливає також із практики Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ ), яка є обов`язковою для застосування в Україні як джерело права в силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, у Рішенні по справі «Бєлоусов проти України» (Заява № 4494/07 ) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені.

«115. Суд зазначає, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження в Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними»( див. вищезазначене рішення у справі «Савін проти України», п. 97 ).

Такий висновок ЄСПЛ також викладений у вже зазначеному вище рішенні у справі «Савін проти України» ( Заява № 34725/08).

«96. Суд зазначає, що хоча заявник ще не оплатив адвокатські послуги, він зобов`язаний оплатити їх відповідно до договірних зобов`язань. Як вбачається з матеріалів справи, пан Крістенко представляв заявника протягом усього провадження у Суді, а тому має право вимагати оплати його послуг за договором. Відповідно Суд вважає ці витрати «фактичними» ( див. рішення від 08 жовтня 2009 року у справі «Теб`єті Мюхафізе Кемійветіта та Ісрафілов проти Азербайджану», заява № 37083/03, п.106 ).

При цьому на необхідності розгляду витрат, які підлягають оплаті, як фактичних для цілей компенсації наголошується і в Практичних рекомендаціях ЄСПЛ від 28.03.2007 року.

Тож фактичність витрат на правничу допомогу слід розглядати у широкому сенсі, включаючи не лише оплату таких витрат, але й виходячи власне із того, що достатньою є наявність відповідного договірного обов`язку. Відповідно, якщо договірний обов`язок щодо оплати наявний, то такого обов`язку достатньо для визнання витрат фактичними і такими, що підлягають компенсації стороні.

Судові витрати є інститутом галузі цивільного процесуального права України, відшкодування судових витрат є однією із засад ( принципів ) цивільного судочинства, а тому розповсюджується на всіх учасників цивільного судочинства.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закону N 5076-VI) врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловлену у постановах від 27.06.2021 року у справі № 922/2495/20, від 25.06.2021 року у справі № 922/902/20, від 23.06.2021 року у справі № 910/2478/20, від 18.06.2021 року у справі № 905/411/17, від 15.06.2021 року у справі № 910/3419/20, від 01.06.2021 року у справі № 922/2385/20, від 21.03.2021 року у справі № 712/1720/19, Верховний Суд зазначив, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначені фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвокатом іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У постанові від 29 липня 2026 року cправа № 910/12405/25 Верховний Суд зазначив, що: витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

При цьому, потрібно враховувати правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18, про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, яке відповідно до ст. 1512 Конституції України є обов`язковим, остаточним і не може бути оскаржено, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів ( ч. 1 ст. 89 ЦПК України ).

Враховуючи вищезазначене, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру, а отже є значно завищеним.

Так, суд не може в повній мірі погодитися з сумою витрат на правову допомогу. Рішення суду ухвалено без участі сторін по справі на підставі поданих до суду заяв, у зв`язку з неявкою відповідача ухвалено заочне рішення.

Поряд з цим, до витрат пов`язаних з надання правової допомоги зараховано підготовку заяви про усунення недоліків. Також варто зазначити, що адвокатом зараховано до витрат на правову допомогу і підготовку заяви про розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 11 листопада 2021 року у справі № 910/7520/20, вказано на те, що доводи суду апеляційної інстанції, що зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги безпосередньо пов`язане з наявністю клопотання, є неправильними, оскільки перш за все суд має визначити, чи є обґрунтованим визначений розмір і чи є підстави для відмови стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях № 13-рп/2000 від 16.11.2000 р., № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р., зокрема, у рішенні № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р. зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідностатті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно частин першої, третьої статті 134ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно частин першої-п`ятої статті 137ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно частини восьмої статті 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону).

При вирішенні питання про розмір судових витрат, суд вважає, що всі дії, вчинені представником в межах розгляду цивільної справи, є правничою допомогою в розумінні вимог закону, в межах саме даної цивільної справи.

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги наведене, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду стороною відповідача та позивача заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу сторони відповідача не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.

Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат, зазначених - адвокатом у заяві про відшкодування витрат на правову допомогу, взявши до уваги умови договорів про надання правової допомоги, дійшов висновку про те, що визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належним чином обґрунтованими та дійсно понесеними у зв`язку із наданням необхідної за обставин цієї справи правової допомоги.

Зокрема, суд враховує категорію та складність справи, зокрема те, що справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін, жодного судового засідання під час судового розгляду у даній справі не відбулося.

Таким чином, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмір не є співрозмірним та не відповідає критеріям розумності та справедливості.

Ураховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, клопотання представника відповідача, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: у постанові від 24 грудня 2021 року справа № 755/4466/20-ц, зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями263-265,268,270,354 ЦПК України, суд:

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» Поради Сергія Володимировича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу,-- задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Добробут.» (вул. Загорська, буд. 23/30, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код в ЄДРПОУ – 36357996) з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАШДОБРОБУТ.», код за ЄДРПОУ: 36357996, адреса: 88000, Україна, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 23/30

Відповідач: ОСОБА_1 адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош