Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №308/17775/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/17775/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І. О.,

за участі секретаря судового засідання Фітаса А.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення -

в с т а н о в и в:

28.11.2025 через підсистему «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №1328-1 від 23.06.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Також позивач просить поновити строк звернення до суду, зазначає, що копію оскаржуваної постанови №1328-1 від 23.06.2025 йому не вручали та не надсилали. Про її існування він дізнався лише 11.11.2025 після отримання повідомлення про відкриття виконавчого провадження та ознайомлення з його матеріалами. Вважає причини пропуску строку поважними та просить його поновити.

В якій просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №1328-1 від 23.06.2025 року про притягання ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що позивач 11.11.2025 через мобільний застосунок «Дія» дізнався про відкриття виконавчого провадження Солом`янським відділом державної виконавчої служби у місті Києві від 11.11.2025.

Зазначає, що виконавче провадження було ініційовано з метою примусового виконання постанови №1328-1 від 26.06.2025, винесеної ІНФОРМАЦІЯ_4 , якою було постановлено стягнути з позивача штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Крім того зазначає, що використавши ідентифікатор доступу, який був зазначений у постанові про відкриття виконавчого провадження №79516913, позивач самостійно ознайомився з матеріалами виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчих проваджень та роздрукував копію постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №1328-1 від 23.06.2025. Зазначає, що саме з цього часу йому стало відомо про існування, зміст та правові наслідки постанови.

Зазначає, що цією постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 с. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн. за відмову від проходження військово-лікарської комісії. З даною постановою не погоджується, так як вважає її незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак – такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає. що він був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому було повідомлено про необхідність проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії.

Зазначає, що як працівникам поліції, так і черговому ІНФОРМАЦІЯ_2 він одразу повідомив про необхідність отримання медичної документації із закладів охорони здоров`я, в яких перебуває на медичному обліку в м. Києві, для забезпечення повного та об`єктивного медичного огляду.

Позивач зазначає, що він не відмовлявся від проходження військово-лікарського огляду, а лише просив надати йому час для отримання медичної карти амбулаторного хворого, виписок із медичної документації, лікарських висновків та інших документів, які характеризують стан його здоров`я. При цьому позивач наголошував, що такі документи перебувають у закладах охорони здоров`я міста Києва, де він постійно проживає, перебуває на медичному обліку, проходить лікування та спостереження у профільних спеціалістів.

Додатково зазначає, що в місті Ужгород він перебував лише один день, у зв`язку з чим не мав фактичної можливості отримати та надати медичну документацію, що зберігається за місцем його постійного проживання та медичного обліку. Відсутність зазначених документів під час перебування в Ужгороді не свідчить про їх відсутність, а зумовлена виключно неможливістю отримати їх у межах одного дня. Проведення військово-лікарського огляду без урахування наявної у нього медичної документації не забезпечувало можливості повної та об`єктивної оцінки стану його здоров`я.

Позивач також зазначає, що неодноразово повідомляв представників територіального центру комплектування та соціальної підтримки про свою готовність пройти військово-лікарський огляд після отримання необхідних медичних документів та пропонував визначити іншу дату для його проходження. Однак, ці обставини не були враховані, а щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення саме за відмову від проходження медичного огляду.

Окремо позивач зазначає, що у протоколі № 1328 від 23.06.2025 у графі щодо свідків відсутні будь-які відомості, хоча, він зазначає, що під час відповідних подій були присутні щонайменше двоє працівників поліції. За наявності факту його відмови від проходження медичного огляду зазначені особи могли бути залучені як свідки та відповідні відомості мали бути відображені у протоколі.

Також позивач зазначає, щодо нього не складався окремий акт про відмову від проходження військово-лікарської комісії та не відбиралися письмові пояснення з приводу такої відмови.

У зв`язку з цим зазначає, що матеріали справи не містять належного документального підтвердження факту його відмови від проходження медичного огляду. Крім того, що матеріали справи не містять належним чином оформленої та врученої йому повістки або письмового направлення на проходження військово-лікарського огляду. Відсутність доказів вручення такого направлення виключає можливість встановлення факту його відмови від проходження огляду.

Позивач також зазначає, що у протоколі № 1328 від 23.06.2025 відсутній його підпис у графі щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також відсутня відмітка про відмову від підписання протоколу чи від надання пояснень. У зв`язку з цим позивач вважає, що йому не було належним чином роз`яснено права та обов`язки, не забезпечено можливості надати пояснення та заперечення щодо обставин, викладених у протоколі, а також не повідомлено належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Позивач зазначає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності була прийнята без його участі, при цьому про дату, час та місце розгляду справи він належним чином повідомлений не був. У зв`язку з цим було порушено його право на захист, передбачене ст. 268 КУпАП, зокрема право бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та користуватися правничою допомогою.

Зазначає, що таких доказів відповідачем не надано, а висновок про його відмову від проходження військово-лікарського огляду ґрунтується виключно на припущеннях та неправильному тлумаченні його поведінки.

Позивач зазначає, що його дії були спрямовані не на ухилення від проходження військово-лікарського огляду, а на забезпечення можливості пройти його належним чином, із врахуванням медичної документації щодо стану його здоров`я.

З огляду на викладене позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.12.2025 позовну заяву залишено без руху, і встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали шляхом надання до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду.

19.12.2025 на адресу суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків, в якій позивач зазначив, що пропуск строку пов`язаний із його необізнаністю про факт винесення оскаржуваної постанови з поважних причин. Позивачу стало відомо про факт винесення оскаржуваної постанови лише 11.11.2025 року через програму «Дія».

24.12.2025 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду в Закарпатській області визнано неповажні причини пропуску строку звернення до суду та у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву повернуто позивачу.

26.01.2026 ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду витребувано з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області матеріали справи №308/17775/25.

21.04.2026 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду постановлено апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.12.2025 у справі № 308/17775/25 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

19.05.2026 матеріали справи № 308/17775/25 надійшли до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області та відповідно до протоколу передачі судової справи справу було передано ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 21.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та надано відповідачеві строк на подання відзиву.

01.06.2026 через під систему «Електронний суд» від представника відповідача за довіреністю Онисько Назарія Вікторовича, який діє в інтересах ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву.

Відзив мотивований тим, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що позивачу 23.06.2025 в ІНФОРМАЦІЯ_5 було вручено направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до проходження військової служби по мобілізації від 23.06.2025.

Відповідач зазначає, що відповідно до приписів встановлених абз. 12 пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, вживались заходи щодо призову позивача на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Зазначає, що проходження медичного огляду є обов`язком військовозобов`язаних відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 були правомірними, а позивач відмовився від підписання протоколу, про що зроблено відповідні відмітки.

Також відповідач зазначає, що позивачу було роз`яснено його права та повідомлено про дату і час розгляду справи.

Відповідач зазначає, що позивач не надав доказів істотного порушення норм матеріального чи процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, у зв`язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

28.07.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_6 інформацію, а саме: матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка передбачена частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

05.08.2026 на адресу суду від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшла заява.

Заява мотивована тим, що матеріали справи щодо притягання позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП №1328-1 від 23.06.2025, зокрема і оригінали постанови направлені на примусове виконання до Солом`янського ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України де перебували на примусовому виконанні у виконавчому провадженні.

Крім того зазначає, що станом на 05.08.2026 згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження №79516913, боржником в якому був ОСОБА_1 завершено, а матеріали справи щодо притягання позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП №1328 від 23.06.2025 зберігаються в Солом`янському ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та відповідачу не повертались.

29.09.2026 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів, а саме просить суд долучити: повістку виданою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 30.05.2025-30.06-2025, дані які були заповненні позивачем в ІНФОРМАЦІЯ_8 , заяву про видачу військового квитка та інші матеріали.

В судове засідання позивач з`явився в режимі відеоконференції, підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові, просив такі задовольнити та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №1328-1 від 23.06.2025, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. за вчинення адміністративного право порушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження по адміністративній справі про притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того, зазначив, що він мав з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_9 за повісткою на 30.06.2025 об 09:00, що спростовує обставини в постанові.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, тягар доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається саме на орган, який прийняв таке рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Судом встановлено, що позивач 11.11.2025 через мобільний застосунок «Дія» дізнався про відкриття виконавчого провадження Солом`янським відділом державної виконавчої служби у м. Києві, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження №79516913 від 11.11.2025, з якої вбачається, що на підстав постанови №1328-1 від 23.06.2025 виданою ІНФОРМАЦІЯ_5 постановлено стягнути з боржника на користь держави штраф у розмірі 34 000,00 грн.

Позивач, скориставшись ідентифікатором доступу, зазначеним у постанові про відкриття виконавчого провадження, самостійно ознайомився з матеріалами провадження в Автоматизованій системі виконавчих проваджень та отримав копію оскаржуваної постанови. Саме з цього моменту, за твердженням позивача, він уперше фактично дізнався про її існування, зміст та правові наслідки.

Згідно з наданою суду копії постанови №1328-1 від 23.06.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. за відмову від проходження військово-лікарської комісії винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 майором – ОСОБА_3 , постанова набирає законної сили 03.07.2025.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому було повідомлено про необхідність проходження медичного огляду. Водночас позивач зазначав, що від проходження ВЛК не відмовлявся, а просив надати йому час для отримання медичної документації із закладів охорони здоров`я м. Києва, де він проживає, перебуває на медичному обліку та проходить лікування.

Судом встановлено, що позивач повідомляв про готовність пройти медичний огляд після отримання необхідних документів та просив визначити іншу дату його проходження. При цьому належних доказів того, що позивач безпосередньо відмовився від проходження військово-лікарського огляду, матеріали справи не містять.

Крім того, позивачем надано копію повістки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_9 30.06.2025 о 09:00 та копію заяви про видачу військового квітка від 30.05.2025.

Також судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення № 1328 від 23.06.2025 року відсутні відомості про свідків, хоча під час відповідних подій були присутні працівники поліції, зі слів позивача. Окремий акт про відмову від проходження ВЛК не складався, письмові пояснення позивача щодо такої відмови не відбиралися.

З посвідчення про взяття на облік бездомної особи №47 від 22.03.2023 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку в правобережному відділенні виявлення та обліку бездомних осіб Будинку соціального піклування як особа, яка не має постійного місця проживання і місце проживання місце перебування якої може бути зареєстровано за місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією відомостей із застосунку «Резерв+» від 25.06.2025, долученою до матеріалів справи, вбачається, що станом на 25.06.2025 ОСОБА_1 мав статус «не військовозобов`язаний». Відповідний статус зазначений у застосунку як дійсний до 19.11.2026.

Так, частина 1 статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період .

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами першою, другою та третьою ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

На виконання вимог ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

24.02.2022 року відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні встановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. Згодом строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.

Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд не погоджується з доводами відповідача про безпідставність позовних вимог, зазначаючи наступне.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, зазначає що 23.06.2025 у позивачу було вручено направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, саме по собі не підтверджує факту його відмови від проходження такого огляду.

Суд враховує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити саме факт вчинення адміністративного правопорушення та довести його належними і достатніми доказами. При цьому сам факт отримання направлення на медичний огляд не є безумовним доказом відмови від його проходження.

Доводи відповідача про те, що позивач відмовився від підписання протоколу, суд оцінює критично, оскільки відповідні обставини повинні бути належним чином зафіксовані та підтверджені матеріалами справи. Саме лише посилання відповідача на наявність відповідної відмітки не усуває необхідності доведення обставин, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Також відповідачем не доведено належними доказами, що позивачу було належним чином роз`яснено його права та повідомлено про дату, час і місце розгляду справи. Відтак суд доходить висновку, що під час винесення оскаржуваної постанови не було забезпечено належного дотримання процесуальних гарантій позивача.

Таким чином, доводи відповідача не спростовують обставин, на які посилається позивач, та не підтверджують належними доказами факт його умисної відмови від проходження військово-лікарського огляду. У зв`язку з цим суд вважає доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, з огляду на зміст п. 1 ст. 247 КУпАП.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно із ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

З наданої позивачем копії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № М382 від 29.06.2025 року про зняття з військового обліку військовозобов`язаних та резервістів, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, вбачається, що ОСОБА_1 , 1995 року народження, військове звання «рекрут», був знятий з військового обліку на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 26.06.2025 року № М342, при цьому призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, був скасований.

Зазначені обставини суд враховує в сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вони мають істотне значення для встановлення фактичних обставин, за яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.

При цьому матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б безпосередньо підтверджували, що 23.06.2025 позивач умисно та без поважних причин відмовився від проходження військово-лікарського огляду. З пояснень позивача вбачається, що він не заперечував проти проходження медичного огляду, мав повістку про явку на 30.06.2025 до до ІНФОРМАЦІЯ_9 та просив надати йому можливість отримати медичні документи, необхідні для повного та об`єктивного визначення стану його здоров`я, та висловлював готовність пройти відповідний огляд в іншу дату.

Сам по собі факт вручення позивачу направлення на проходження військово-лікарського огляду не свідчить про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідачем не надано належних доказів того, що позивач після отримання направлення вчинив конкретні дії, які свідчили саме про відмову від проходження медичного огляду.

Крім того, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, викладені в оскаржуваній постанові, зокрема факт відмови позивача від проходження військово-лікарського огляду, а також дотримання встановленої законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідача покладається обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення. Натомість надані відповідачем матеріали не дають можливості дійти беззаперечного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що оскаржувана постанова № 1328-1 від 23.06.2025 року прийнята без належного та достатнього підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому не може вважатися законною та обґрунтованою.

Відтак, доводи відповідача щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

За таких обставин суд приходить до висновку про протиправність та необґрунтованість постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1328-14 від 23.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю належно доведених події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Щодо пропуску позивачем строку на подачу позову суд зазначає наступне.

Позивач просить поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що копія оскаржуваної постанови №1328-1 від 23.06.2025 йому не вручалася та не надсилалася, а про її існування він фактично дізнався лише 11.11.2025 після отримання через мобільний застосунок «Дія» повідомлення про відкриття виконавчого провадження №79516913 та ознайомлення з його матеріалами.

З огляду на наведене суд вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про прийняття оскаржуваної постанови та не мав можливості своєчасно її оскаржити.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 дізнався про оскаржувану постанову лише в листопаді 2025 року, інших відомостей суд не має, строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення слід поновити.

Щодо сплати судового збору суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, — у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 665,60 грн підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, ч.1 ст. 202, 251, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк на звернення до суду із даним позовом, визнавши підстави його пропущення позивачем поважними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову від 23 червня 2025 року, складену Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_4 № 1328-1, якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати. - скасувати.

Провадження у по адміністративній справі про притягненню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) грн

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя І.О. Шепетко