Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №712/7237/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Провадження № 2/712/4213/26

Справа № 712/7237/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ШЕВЧЕНКО О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення боргу, посилаючись на те, що 30 квітня 2021 року між ним та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого він передав відповідачу у власність грошові кошти в сумі 250 000 доларів США, а відповідач зобов`язався повернути таку ж суму грошей до 25.12.2023 року.

Згідно положень п. 1.5 вказаного договору позики, станом на його підписання вся сума позики була передана у власність відповідача. Крім того, на тексті договору відповідач власноручно написав про те, що отримав кошти в повному обсязі.

В подальшому, на прохання відповідача, строк позики було продовжено ще на два роки та відповідач зобов`язався повернути кошти до 21.12.2025 року.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання навіть частково та отриману позику не повернув.

Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики в сумі 250 000 доларів США, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 16 640 грн.

10 червня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового засідання.

Ухвалою від 10 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Адвокат позивача Геращенко М.В. до судового засідання з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювалася.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 30 квітня 2021 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір позики, відповідно до якого позивач передав відповідачу у власність грошові кошти в сумі 250 000 доларів США, а відповідач зобов`язався повернути таку ж суму грошей до 25.12.2023 року.

Згідно положень п. 1.5 вказаного договору позики, станом на його підписання вся сума позики була передана у власність відповідача. Крім того, на тексті договору відповідач власноручно написав про те, що отримав кошти в повному обсязі.

В подальшому, на прохання відповідача, строк позики було продовжено ще на два роки та відповідач зобов`язався повернути кошти до 21.12.2025 року.

Незважаючи на настання строку повернення позики, який сплинув 21.12.2025 року, Відповідач отримані грошові кошти Позивачу не повернув.

Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

У відповідності із ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно із ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно правового висновку, який міститься в постанові від 18 вересня 2013р. Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах по справі № 6-63 цс 13, предметом якої був спір про стягнення боргу за договором позики, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з правовою позицією ВС викладеною в постанові від 24.02.2022 року у справі № 756/1712/21: «У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику».

Враховуючи викладене, оскільки судом було встановлено, що відповідач взяті на себе за договором позики зобов`язання в повному обсязі не виконав, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду відповідачем надано не було, в зв`язку з чим, суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає неповернута сума позики в розмірі 250 000 доларів США., у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті позивачу належить повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а іншу частину судового збору в розмірі 50 % слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268 ЦПК України ЦПК України, ст.ст. 526, 625, 629, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 30 квітня 2021 року в розмірі 250 000 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 8 320 грн.

Зобов`язати Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області, яке знаходиться за адресою: 18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик 192, повернути позивачу ОСОБА_5 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що складає 8 320 (вісім тисяч триста двадцять) гривень, сплаченого при подачі позову до суду згідно квитанції платіжної інструкції від 27.05.2026 року, виданої АТ КБ «ПриватБанк».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: