Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №712/7571/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

ЄУ №712/7571/26

Провадження №2/712/4295/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення богу за оплату житлово-комунальних послуг,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути солідарно заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 16 919,34 грн., інфляційні втрати у сумі 819,13 грн., 3% річних у сумі 296,65 грн., та судовий збір у сумі 3 328,00 грн.

У обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі відповідної ліцензії та рішень Черкаської міської ради №520 від 24.05.2000 та №1480 від 31.10.2007 забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси. Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ». Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 08.10.1992 №572, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).

Позивач зазначає, що судовим наказом від 15.11.2017 стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість станом на 01.10.2017 у сумі 12 663,97 грн., судовим наказом від 27.05.2020 стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість станом на 01.01.2020 у сумі 13 446,97 грн.

18.06.2020 ОСОБА_1 звернулася до позивача із заявою про укладення договору реструктуризації заборгованості станом на 01.06.2020 у сумі 29 438,44 грн. Додала витяг зі спадкового реєстру та свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .

Договір про надання житлово-комунальних послуг з відповідачем не укладався, однак його відсутність сама по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі. Відповідач своєчасно та в повному обсязі з січня 2020 року не вносила плату за отримані житлово-комунальні послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.05.2026 складає 16 919,34 грн. Фактично, споживаючи вказані вище послуги, відповідач не надсилала позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, їх кількості та якості надання, що свідчить про надання позивачем житлово-комунальних послуг належним чином.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 06 жовтня 2026 року.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до судового засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася, відзив на позовну заяву не пред`явила.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.11.2012 №374 та рішень Черкаської міської ради №520 від 24.05.2000 та №1480 від 31.10.2007 надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки №496873428 від 06 жовтня 2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_2 .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно витягу зі Спадкового реєстру №42279983 від 30 листопада 2015 року після смерті ОСОБА_2 у Першій черкаській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу №522/2015.

Звертаючись до суду із позовом до ОСОБА_1 , позивач указує на те, що, уклавши із позивачем договір про реструктуризацію заборгованості від 06 липня 2020 року, ОСОБА_1 визнала наявність боргу за спірний період.

Суд не погоджується з доводами позивача з огляду на таке.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Як зазначалося вище, власником квартири, за якою виникла заборгованість на надані послуги, згідно інформаційної довідки №496873428 від 06 жовтня 2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно значиться ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно відповіді №3397634 від 06 жовтня 2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 право власності на будь-який об`єкт нерухомого майна не зареєстровано.

Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 11.04.1990.

Суд зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі №127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі №570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі №552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі №757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі №520/17304/15-ц (пункт 63), від 01 квітня 2020 року у справі №520/13067/17 (пункт 71)).

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі №200/8461/15-ц, від 03 травня 2022 року у справі №711/3591/21).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Позов пред`явлено до ОСОБА_1 , позивач просить стягнути заборгованість за послуги централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_2 , однак матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 є власником або користувачем указаної квартири.

Договір про реструктуризацію заборгованості, укладений між Приватним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно», в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» та ОСОБА_1 , не може бути доказом визнання обов`язку щодо сплати заборгованості за надані послуги.

Також позивачем не доведено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .

Сам по собі витяг зі спадкового реєстру про заведення спадкової справи, наданий, за твердженням позивача, ОСОБА_1 , не може свідчити про те, що ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 і є спадкоємцем після неї.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року справа №401/710/15-ц, провадження №6-3193св18, зазначено, що незалежно від того чи отримав відповідач свідоцтво про право на спадщину, чи здійснив реєстрацію прав власника на успадковане нерухоме майно, відповідач має нести тягар утримання майна, що йому належить.

З клопотанням про витребування спадкової справи позивач до суду не звертався.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Представник позивача подав заяву, у якій просив розглянути справу у його відсутність.

Подавши до суду таке клопотання, позивач тим самим підтвердив, що подав усі докази на обґрунтування своїх вимог разом із позовною заявою.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.

Ураховуючи, що позивачем не подано до суду клопотання про заміну неналежного відповідача, суд за власної ініціативи, враховуючи імперативні приписи ст. 51 ЦПК України, позбавлений можливості здійснити заміну неналежного відповідача.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити, оскільки він пред`явлений до неналежного відповідача, позивачем не доведено, що відповідач є спадкоємцем після ОСОБА_2 , що відповідач є споживачем послуг позивача за адресою: АДРЕСА_2 .

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення богу за оплату житлово-комунальних послуг відмовити.

Позивач: Приватне акціонерне товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», код ЄДРПОУ 00204033, юридична адреса: м. Черкаси, проспект Хіміків, буд. 76.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано Черкаському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Стеценко