Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №695/3077/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30 вересня 2026 рокуСправа №: 695/3077/26

Номер провадження 3/695/1309/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.07.2026 о 00 год. 23 хв. в с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області Керував автомобілем Skoda, н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної катиеегорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, оскільки ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою від 13.02.2026 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно, шляхом направлення судових повісток на адресу його місця проживання, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення рекомендованими повідомленнями про вручення.

Участь у розгляді даної справи також приймала представник ОСОБА_1 адвокат Юраш І.О., яка також не з`явилася, хоча скеровувала до суду клопотання, ознайомлювалась з матеріалами справи та надала до суду письмові пояснення щодо обставин справи.

Положення ст. 268 КУпАП не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 126 цього Кодексу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на розумні строки судового розгляду, а тому, з урахуванням наявності в матеріалах справи письмових пояснень щодо обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Згідно письмових пояснень представника ОСОБА_1 , адвоката Юраш І.О. матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження набрання законної сили попередньою постановою про притягнення особи до адміністративної відповідальності (зокрема даних про її вручення, отримання поштового повідомлення чи сплати штрафу), а обов`язок доведення обставин повторності покладається на орган, який склав протокол, тому суд позбавлений можливості беззаперечно встановити кваліфікуючу ознаку правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП. Відтак, керуючись статтею 62 Конституції України та принципом презумпції невинуватості, всі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь, що виключає можливість притягнення до відповідальності за вказаною нормою та зумовлює закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з положеннями статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно ст.126 ч.2-4 КУпАП встановлена відповідальність за: 1)керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (частина 2); 3) керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (частина 3); 4) керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (частина 4).

Отже, правопорушення, передбачені частинами 2-4 ст.126 КУпАП можуть вчинятись чотирма самостійними способами і кожен з таких способів має підтверджуватись відповідними доказами.

Відповідно до ст. 15 ч.9, 10 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно вказаного вище протоколу про адміністративне правопорушення у провину ОСОБА_1 ставилось керування транспортним засобом, яким він не мав права керувати, оскільки не мав посвідчення водія відповідної категорії.

Як на докази вчинення особою правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суду надано постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА 6658830 від 13.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП; рапорт від 07.07.2026, відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, та довідку начальника відділу АП УПП в Черкаській області про відсутність за ОСОБА_1 зареєстрованих транспортних засобів.

Переглянувши диск з відеозаписами судом встановлено, що на доданому до матеріалів справи DWD диск містить два відеозаписи, які зроблені з нагрудних відеокамер працівників поліції. на них зафіксовано як працівник поліції підходить до автомобіля за кермом якого знаходиться ОСОБА_1 , встановлює відсутність права керування даним транспортним засобом та складає матеріали про адміністративне правопорушення. Інший відеозапис фіксує як працівник поліції знаходиться біля ОСОБА_1 та в подальшому ознайомлює його із вказаними матеріалами про адміністративне правопорушення. На вказаних відеозаписах також зафіксовано, що ОСОБА_1 висловлює незгоду з тим, що відносно нього вже складено постанову про адміністративне правопорушення, вказує, що останню не отримував та не знав про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Повторним відповідно до ст.35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно із п.3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 року №1395 зі змінами, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

З наведеного слідує, що для наявності такої кваліфікуючої ознаки, визначеної ст.126 ч 5 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, особу вже має бути піддано адміністративному стягнення за вчинення однорідного правопорушення (у даному випадку адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 2 КУпАП) і при цьому рішення про її притягнення до відповідальності має набрати законної сили.

Згідно ст.291 ч. 1 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови. Відповідно до ст.289 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Отже, те, що правопорушення вчинено повторно, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ст.251 ч.2 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначені ст 255 КУпАП.

Повторність вчинення протягом року аналогічного правопорушення повинна безумовно підтверджуватися безпосередньо самою постановою про накладення адміністративного стягнення, яка має бути завіреною належним чином, зокрема, повинна бути належним чином засвідчена та містити інформацію про набрання нею чинності, суду повинна бути надана інформація, що вказана постанова не оскаржувалась, а якщо не оскаржувалась, то залишилась в силі.

Так, відповідно до вимог ст.291 ч.1,2 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Однак, долучена до матеріалів справи копія постанови серії ЕНА №6658830 від 13.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.126 ч.2 КУпАП не містить даних щодо її вручення особі, або направлення особі поштою. Докази отримання особою поштового повідомлення або його повернення, сплати штрафу на місці його накладення або до часу вчинення правопорушення, яке було предметом розгляду у даній справі, також у справі відсутні. Відсутні і дані щодо не оскарження постанови, а у разі її оскарження - залишення постанови без змін до часу вчинення даного правопорушення.

Довідка від 07.07.2026, яка міститься в матеріалах справи, не містить інформації про сплату штрафу, даних про отримання постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, а фіксує лише відсутність зареєстрованих за ОСОБА_1 транспортних засобів.

Такі обставини не дозволяють суду зробити обґрунтований та достовірний висновок про те, що постанова серії ЕНА №6658830 від 13.02.2026 преюдиційна для кваліфікації діяння за ознакою повторності, та набрала законної сили, а відтак кваліфікація інкримінованого особі діяння як правопорушення, передбаченого ст.126 ч.5 КУпАП, є вірною.

За таких обставин, під час розгляду встановлено, що докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.126 ч.5 КУпАП, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення були відсутні.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.98 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватогсті вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки щодо особи, що скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.

За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи суворість санкції яка передбачена за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 126 ч.5 КУпАП, таке правопорушення може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду (справи "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини", "Лутц проти Німеччини", "Надточій проти України", "Золотухін проти Росії", "Маліге проти Франції"), тому такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції. Відповідно, звинувачення у вчиненні діяння, яке прирівнюється до кримінального, вимагає відповідного доказування, яке базується на суворому дотриманні норм закону.

У результаті розгляду, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вони не підтверджують наявності у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Можливість перекваліфікації діяння чинним законодавством про адміністративні правопорушення не перебачено.

Керуючись ст. ст. 9, 23, 30, 40-1, 126, 245, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.

Суддя Середа Л.В.