Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №695/2733/26
Суддя: Ушакова К. М.
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 695/2733/26
номер провадження 2-а/695/86/26
01 жовтня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого – судді Ушакової К.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,
позивача – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ЗОЛОТОНІСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ЗОЛОТОНІСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.06.2026 надійшло повідомлення про списання грошових коштів ЧОРНОБАЇВСЬКИМ ВІДДІЛОМ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ЗОЛОТОНІСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ з банківського рахунку позивача. Того ж дня позивач дізнався, що на примусовому виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 81182266 згідно постанови № R431356, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення з позивача на користь держави адміністративного штрафу у розмірі 34 000 грн.. Постанову про відкриття виконавчого провадження позивач не отримував. Згідно військово-облікового документа «РЕЗЕРВ +» від 23.03.2026 має відстрочку до 20.02.2027. Будь-яку повістку щодо прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач не отримував. 18 березня 2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову R431356 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо непроходження, відмови від проходження ВЛК. Дана постанова винесена з порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене вище, позивач просить визнати протиправними дії та скасувати постанову № R431356186 від 18.03.2026.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя соба ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ЗОЛОТОНІСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.07.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 1ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того ч. 2ст. 175 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на вказане, враховуючи, що ч. 1ст. 286 КАС України передбачено обмежений строк вирішення судом справ цієї категорії, суд вирішив провести розгляд на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали, суд приходить до наступних висновків.
З постанови у справі про адміністративне правопорушення № R431356 від 18.03.2026 судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову, відповідно до якої за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист"), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000.00 грн..
Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, який передбачає, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приймаючи оскаржувану постанову, відповідач вказував, що позивачем порушені вимоги п. 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист", яка передбачає, зокрема те, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Разом з цим у матеріалах справи відсутні докази, що позивач був визнаний обмежено придатним до військової служби. Згідно копії військово-облікового документу «РЕЗЕРВ +» 05.11.2024 пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої визнаний придатним до військової служби, тип відстрочки – бронювання, відстрочка до 20.02.2027, дата уточнення даних – 05.11.2024.
Згідно довідки директора КП «КИЇВПАСТРАНС» ФІЛІЇ АВТОБУСНИЙ ПАРК №6 від 18.06.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює в КП «КИЇВПАСТРАНС» ФІЛІЇ АВТОБУСНИЙ ПАРК №6 на посаді водія автотранспортних засобів (автобус) з 22.05.2017 (наказ № 72-к від 19.05.2017) по теперішній час підприємство відноситься до об`єктів критичної інфраструктури.
Суд звертає увагу на те, що згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
З аналізу означених норм процесуального права можна виснувати, що в адміністративному процесі обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Разом із тим, відповідачем жодного доказу обставин, що викладені в постанові за справою про адміністративне правопорушення суду не надано.
Водночас суд зазначає, що ним були створені усі процесуальні умови для своєчасного надання доказів на підтвердження правомірності винесення постанови за справою про адміністративне правопорушення. Представником відповідача не надано суду належних доказів щодо підтвердження своєї позиції, не спростовано доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином, відповідачем правомірності прийнятого рішення у вигляді постанови № R431356 від 18.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП доведено не було, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження порушення позивачем вимог п. 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист", оскільки відомостей, що ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатним до військової служби, у матеріалах справи не має.
Жодних доказів того, що до 18.03.2026 позивачу направлялась повістка від ІНФОРМАЦІЯ_1 , суду не надано.
Суд зауважує, що у разі дійсної відмови особи від проходження військово-лікарської комісії така відмова повинна бути належним чином зафіксована уповноваженими посадовими особами, зокрема у відповідному акті або протоколі із зазначенням обставин відмови та підписів свідків. Натомість, сама лише вказівка відповідача на відмову без належного документального підтвердження не може вважатися достатнім та допустимим доказом у розумінні процесуального законодавства.
Крім того, відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.
Проте, як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, остання не містить опису обставин, установлених під час розгляду справи, а саме в ній не зазначено об`єктивної сторони самого правопорушення, зокрема дати, часу та місця вчинення правопорушення.
При цьому суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом.
Разом з тим, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вона винесена відповідно до ст. 279-9 КУпАП: за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. В самій постанові зазначено, що ОСОБА_1 18.03.2026 через електронний кабінет подав заяву про те, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Але позивач заперечує факт подання ним такої заяви, а відповідачем протилежного доведено не було.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив наступні висновки: "Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Враховуючи те, що відповідачем не було доведено факту подання позивачем заяви про те, що він не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, суд вважає, що розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відбувся в порушення вимог ст. 277-2 КУпАП, що призвело до обмеження його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Частина 1 статті 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за: відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Пунктом 3 ч. 3ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що постанова № R431356 від 18.03.2026 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн..
Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 72, 77, 90, 241 - 247, 255, 286, 289, 292, 295 КАС України, суд
у х в а л и в:
позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання по АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій НОМЕР_2 ), третя особа ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ЗОЛОТОНІСЬКОМУ РАЙОНІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (місцезнаходження: вул. Центральна 218, с. Чорнобай, Золотоніський р-н, Черкаська обл.; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 34644225), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 18.03.2026 № R431356 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17 000 грн..
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665,60 грн..
Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення буде складено 06.10.2026.
Суддя: К.М. Ушакова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua