Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №570/1660/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1660/26

номер провадження 1-кп/570/243/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Рівне Рівненський районний суд Рівненської області у складі

судді ОСОБА_1

з участю секретарі судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 в режимі відеоконференції,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12026186180000042 від 11.02.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Володимирець, Рівненської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого згідно з вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 31.01.2025 за ч.1 ст.126, ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 6 років, яке відбуває у ДУ «Городоцький виправний центр (№131),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , будучи засудженою особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі у виправній колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання (виправному центрі), та якій надано короткочасний виїзд за межі виправного центру у зв`язку залученням до виконання робіт на території ТОВ «Одек Україна» за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н., с-ще Оржів, вул. Заводська, 9, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08 год. 11 лютого 2026 року, керуючись прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, перебуваючи у с-щі Оржів Рівненського району, в порушення вимог ст.ст. 7, 8 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб незаконно придбав два картриджі до пристрою для куріння з психотропною речовиною – тетрагідроканабінол, загальною масою 0,168 г, яка відповідно до списку №2 таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, при цьому згідно з таблицею №2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000, є великим розміром.

Після цього ОСОБА_4 помістив вказані картриджі до пристрою для куріння із психотропною речовиною – тетрагідроканабінол до свого рюкзака та таким чином, зберігаючи її при собі, без мети збуту, перемістив до контрольно-пропускного пункту ДУ «Городоцький виправний центр (№131)» за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 92 А, куди прибув для подальшого відбуття покарання, та продовжував незаконно зберігати вищевказану психотропну речовину до моменту її виявлення та вилучення працівниками виправного центру під час його особистого обшуку близько 08 год. 50 хв. 11.02.2026.

Будучи допитаним під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що раніше ніколи не мав жодної справи із наркотичними речовинами. При вирішенні питання щодо призначення покарання обвинувачений просить призначити покарання, з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Захисник обвинуваченого також просить суд застосувати міру покарання за сукупністю вироків (ст.71 КК України), з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати обвинуваченого винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі. Враховуючи, що за останнім вироком Володимирецького райнного суду Рівненської області від 31.01.2025 невідбута частина покарання щодо ОСОБА_4 складає 3 роки 6 місяців 15 днів, то на підставі ч.1 ст. 71 КК України слід призначити покарання у виді 4 роки позбавлення з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 років.

Відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, з урахуванням того, що усі сторони просили суд про однаковий порядок дослідження доказів, що полягав у дослідженні пояснень обвинуваченого та письмових характеризуючих доказів, наданих суду та за відсутності заперечень сторін, з урахуванням розуміння сторін обставин справи, змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам правові наслідки таких їх дій про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити вирок в апеляційному порядку з підстав не встановлення обставин, доказів про які суду сторони не надали, суд задовольнив вказані клопотання і встановив порядок дослідження доказів, про який просили сторони.

Крім того, суд з`ясував, що обвинувачений та його захисник правильно розуміють зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, тому, за згодою сторін, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів по справі, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються, учасникам судового провадження було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу ОСОБА_4 .

Судом зроблений висновок про те, що вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведено повністю, а тому суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_4 за ч.2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.

Відповідно до ст.65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання (з наступними змінами), призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України, згідно ст.12 КК України класифікується, як нетяжкий злочин.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Як пом`якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття. Обтяжуючі покарання обставини судом не встановлено.

При призначенні покарання суд відповідно до ст.ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, в скоєному розкаявся, раніше судимий.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.309 ч.2 КК України, ступінь тяжкості вказаного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів.

При призначенні покарання суд відповідно до ст.ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який свою вину визнав, в скоєному розкаявся, раніше судимий, характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, вчинив новий злочин в період відбування покарання, а також обставини, що пом`якшують покарання, обставин, що обтяжують покарання - не встановлено, дійшов висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства та реального відбування покарання, і вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 71 КК України у виді позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання, зазначеної в ст. 50 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Згідно ч.4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Суд враховує ту обставину, що обвинуваченого засуджено 31.01.2025 Володимирецьким районним судом Рівненської області за ч.ч.1 ст.126 , ч.3 ст.286-1 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 6 років.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 71 КК України остаточне покарання обвинуваченому необхідно призначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 31.01.2025.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 31.01.2025, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вказаним вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу – не обирати.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, за проведення судової експертизи стягнути з ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України в розмірі 5348,40 грн.

Речові докази по справі:

-Носій інформації – оптичний диск DVD – R диск із 4 відеофайлами – залишити на зберіганні при матеріалах справи;

-Два картриджі для пристроїв для куріння та психотропну речовину, обіг якої обмежено – тетрагідроканнабінол, масою 0,168 г – знищити.

Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рівненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право в суді отримати копію вироку.

Копія вироку вручається обвинуваченому, прокурору негайно після його проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошення вироку, копія вироку направляється не пізніше наступного дня після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1