Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №570/2894/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2894/26

Номер провадження 3/570/1043/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м.Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Гнатущенко Ю.В., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідльності, ОСОБА_1 - адвоката Якубця М.К., законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , представника потерпілого - адвоката Сулковського Б.П., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області щодо вчинення адміністративного правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 5624 від 03.08.2020, РНОКПП НОМЕР_2

за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

, 22.04.1986

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27.05.2026 року серія ВАД №751246, 27.05.2026 близько 11 год. 35 хв. в селищі Квасилів вул. Індустріальна, буд.33/2 Рівненської міської територіальної громади встановлено, що 17.04.2026 ОСОБА_1 неналежно виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2015 р.н., внаслідок чого останній 17.04.2026 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2 , 2015 р.н., на дитячому майданчику внаслідок чого останній отримав травму у вигляді розриву сітківки ока, чим ОСОБА_1 порушив вимоги ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст.150 Сімейного Кодексу України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення. У письмових поясненнях вх. 13794 від 14.07.2026 вказує, що вони з дружиною виховують трьох дітей ОСОБА_5 , 2010 р.н., ОСОБА_6 , 2012 р.н., та ОСОБА_7 , 2015 р.н. Діти навчаються добре, охайні, матеріально забезпечені, за характером спокійні. Вони з дружиною виховують дітей комплексно. 17.04.2026 його син ОСОБА_7 знаходився на дитячому майданчику та грався з сусідськими хлопцями. Близько 16-17 години йому подзвонила сусідка ОСОБА_8 і повідомила, що побачила як ОСОБА_7 ішов по дорозі біля її будинку і плакав. Вдома ОСОБА_7 йому розповів, що він разом з сусідськими хлопцями гралися на дитячому майданчику. ОСОБА_9 вони кидали по черзі. В якийсь час діти з компанії сина побачили, що в іншій компанії, яка була на певній відстані від них, окружили одного хлопця зі своєї компанії та покликали їх. Коли вони до них підійшли, то сказали, що бумеранг попав цьому хлопцю в обличчя. Вони почали виясняти хто останній кидав бумеранг, та хтось сказав, що останній кидав ОСОБА_7 . Назар почав плакати, та сказав, що він бумеранг кидав в сторону берега і він не був останній. Хтось сказав, що зараз приїде батько цього хлопця, то його син получить. Будь-яких доказів, що потерпілий отримав травму ока від кидка бумеранга його сином не має. Даний бумеранг не належав його сину. І він не знає хто його приніс на площадку. Бумеранг вони кидали по черзі. ОСОБА_10 розповіла його дружині, що вона як медичний працівник, потерпілому промила око та викликала батька. Коли приїхав батько потерпілого хлопця, то ОСОБА_11 запропонувала викликати швидку допомогу, однак він відмовився. Батько потерпілого хлопця був дуже розлючений та казав, що це зробили умисно, спеціально кидали 20 разів, щоб попасти в око його сину. Батько забрав сина та поїхав додому. ОСОБА_1 вважає, що це був нещасний випадок. Бумеранг могло і вітром віднести до тієї компанії.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Якубець М.К. в судовому засіданні підтримав клопотання про закриття адміністративної справи вх. 19194 від 29.09.2026 та просить провадження у справі при притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповільності за ч.1 ст.184 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративної правопрушення. У клопотанні наводить положення ст. 1, ч.2 ст.7, ч.1 ст.9, ст.245 КУпАП та вказує, що протокол про адміністративне правопорушення ВАД №751246 від 27.05.2026 не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, зокрема у протоколі не вказано від яких саме передбачених законодавством обов`язків, з посиланням на норму закону, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітньої дитини, ухиляється ОСОБА_1 . Враховуючи те, що інцидент між сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався на території дитячого майданчика, немає підстав вважати, що останній, будучи батьком малолітнього сина, ухилявся від виконання батьківських обов`язків. У справі відсутні будь-які докази про ухилення ОСОБА_1 від виховання своєї дитини. Не встановлено фактів неналежного догляду, зневаги до обов`язків, передачі дитини на виховання іншим особам чи дозволу на систематичні протиправні дії. Водночас сам факт виявлення у ОСОБА_2 , 2015 р.н., тілесних ушкоджень у вигляді розриву сітківки ока, які він отримав на території дитячого майданчика не є підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, якщо не доведено його вину у формі умислу чи необережності.

Малолітній ОСОБА_2 у присутності законних представників ОСОБА_3 , та ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що 17.04.2026 вони гралися двома компаніями на дитячому майданчику, який знаходиться на відстані, близько, одного кілометра від їхнього будинку. Інша компанія хлопчиків гралася неподалік, вони кидали бумеранг. Вони з хлопцями зі своєї компанії просили не кидати бумеранг над ОСОБА_13 , робили зауваження, однак їх ніхто не слухав. ОСОБА_13 побіг за м`ячем. Назар стояв навпроти нього на відстані 12-17 метрів, кинув бумеранг, він трохи закрутився, почався вітер і попав в око ОСОБА_13 . Він не знає чи навмисно ОСОБА_7 це зробив.

Законний представник потерпілого ОСОБА_2 – ОСОБА_3 та представник потерпілого - адвокат Сулковський Б.П. у судовому засіданні пояснили, що зважаючи на те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП закінчився, однак просять встановити вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення. ОСОБА_2 пояснює, що травма ока, яку отримав його син, внаслідок удару бумерангом, є невиліковною. Вказують про відсутність співчуття щодо ОСОБА_13 .

У судовому засіданні ОСОБА_14 у присутності свого законного представника – ОСОБА_15 пояснив про обставини події, яка трапилася 17.04.2026 та вказав, що вони із ОСОБА_16 сусіди. Того дня вони знайшли бумеранг, ОСОБА_7 кинув його і бумеранг кудись занесло вітром. Він почув крик і повернувся, побачив як ОСОБА_13 закрив обличчя руками. ОСОБА_13 пішов до батьків його друга, які надали медичну допомогу. ОСОБА_13 грався окремо від них з хлопцями.

У судовому засіданні ОСОБА_17 у присутності свого законного представника – ОСОБА_18 пояснив про обставини події, яка трапилася 17.04.2026 та вказав, що до нього на майданчик прийшов ОСОБА_13 , вони з хлопцями грали в футбол. ОСОБА_19 із ОСОБА_16 прийшли потім. Він бачив як ОСОБА_7 високо кидав бумеранг над ними, вони робили йому зауваження, однак він все одно продовжував, вони гралися бумерангом хвилин п`ятнадцять, його підхоплював вітер.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд встановив наступне.

За приписами ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При ухваленні рішення в справі про адміністративні правопорушення суд повинен дотримуватись принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об`єктивність рішення, а також на здобуття достатньої сукупності доказів, які обґрунтовують зроблені у даному рішенні висновки, як такі, що не залишають сумнівів.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час її розгляду, виключає будь - яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, а також того, що інкриміноване правопорушення було вчинене саме особою, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст. 251 КУпАП).

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Учасниками справи: представником ОСОБА_1 – адвокатом Якубцем М.К., законним представником потерпілого ОСОБА_3 , представником потерпілого – адвокатом Сулковським Б.П. неодноразово заявлялися клопотання про відкладення розгляду справи, які суд вирішував після заслуховування думки учасників справи, які вказували про відсутність заперечень щодо задоволення вказаних клопотань. Суд в ході розгляду даної справи надав перевагу всебічному та неупередженому розгляду даної справи, дотриманню прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілого над формальним розглядом справи у стислий термін.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП України настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, підтверджується письмовими доказами, доданими до матеріалів справи, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №751246 від 27.05.2026;

реєстраційними даними про фіксування адміністративного правопорушення ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області;

заявою ОСОБА_3 від 15.05.2026 року про вчинення правопорушення;

письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 15.05.2026 про обставини вчиненого правопорушення;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 , де він пояснив про ситуацію, яка склалася 17.04.2026;

медичним документами за наслідками обстеження та лікування ОСОБА_2 (консультаційний висновок спеціаліста КП «РОДЛ» и. Рівне, вул. Київська, 60 №134965380 від 01.05.2026, де ОСОБА_2 встановлено діагноз: розриви сітківки без відшарування OS, супутній діагноз аномалія функції зіниці OS; виписка з медичної карти стаціонарного хворого №4339 про знаходження ОСОБА_2 , 03.09.2015 в стаціонарі КП «РОДЛ» з 17.04.2026 по 23.04.2026).

Вказані матеріали справи у сукупності є достатнім доказом для встановлення факту вини правопорушника.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в бездіяльності ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Згідно вимог п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені ст.38 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-десятій цієї статті.

Отже, оскільки на час вирішення справи минули строки, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.38, 184, 247, 256, 276, 278, 280 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області.

Повний текст постанови суду виготовлено та проголошено 06.10.2026 р. о 09 год. 15 хв.

Суддя Гнатущенко Ю.В.