Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №949/1001/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1001/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м.Дубровиця

Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Грибанов Денис В`ячеславович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №9261440 від 21 липня 2025 року у загальному розмірі 31360,00 грн, з яких: 7000,00 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 12600,00 грн – заборгованість за процентами, 11760,00 грн – пеня, штрафи, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21 липня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №9261440 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит у розмірі 3500,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними на умовах і в строки, визначені договором.

24 липня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору №9261440, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 3500,00 грн, у зв`язку з чим загальний розмір кредиту становив 7000,00 грн.

Зазначає, що ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином та надало відповідачу кредитні кошти у погодженому сторонами розмірі. Натомість відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у встановлені договором строки заборгованість не погасив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Також представник позивача зазначає, що 31 березня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №31032026, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу, а позивач набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №9261440 від 21 липня 2025 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №31032026 від 31 березня 2026 року до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 у загальному розмірі 31360,00 грн, з яких: 7000,00 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 12600,00 грн – заборгованість за процентами, 11760,00 грн – пеня, штрафи.

Представник позивача вказує, що після відступлення права грошової вимоги відповідач платежів для погашення існуючої заборгованості перед позивачем не здійснював, у зв`язку з чим заборгованість за кредитним договором у зазначеному розмірі залишається непогашеною.

У позовній заяві представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі та долучив документи на підтвердження проходження військової служби.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22, провадження №14-74цс25, дійшла висновку, що при вирішенні питання про зупинення провадження у справі суд має враховувати особисту думку військовослужбовця щодо такого зупинення, а в разі висловлення ним волі на продовження розгляду справи суд не повинен застосовувати відповідну процесуальну гарантію всупереч волевиявленню самого військовослужбовця.

Оскільки відповідач особисто звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, суд розцінює таку заяву як чітко виражене волевиявлення відповідача на продовження розгляду справи та не вбачає підстав для зупинення провадження на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21 липня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №9261440 про надання споживчого кредиту в електронній формі.

Відповідно до п.1.2 договору Товариство на умовах, встановлених договором, надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п.1.3 договору сума кредиту (загальний розмір) становила 3500,00 грн, тип кредиту – кредит.

Відповідно до п.1.4 договору строк кредиту становить 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів. Детальні строки (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит – Графіку платежів, який є Додатком №1 до договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені договором.

Пунктом 1.4.1 договору визначено, що у споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту на підставі поданого ним звернення. Водночас Товариство, за наявності необхідних можливостей, засобів і ресурсів, у тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності споживача, може направити йому пропозицію щодо продовження строку кредиту або збільшення суми кредиту.

За умовами п.1.5 договору тип процентної ставки є фіксованим.

Відповідно до п.1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,00 % на день.

Пунктом 1.5.2 договору передбачено знижену процентну ставку у розмірі 0,95 % на день, застосування якої залежить від виконання споживачем передбачених договором умов для отримання індивідуальної знижки.

Відповідно до умов договору для застосування зниженої процентної ставки споживач мав до 20 серпня 2025 року або протягом наступних трьох календарних днів сплатити кошти у сумі не меншій суми першого платежу, визначеного Графіком платежів, або здійснити часткове дострокове повернення кредиту. У разі невиконання таких умов застосуванню підлягала стандартна процентна ставка.

Згідно з п.1.6 договору кредит надавався на споживчі (особисті) потреби.

Відповідно до п.1.7 договору денна процентна ставка на дату укладення договору становила 1,00 %.

Згідно з п.2.2 договору сума кредиту або його частина перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення договору. Датами надання кредиту визначено 21 або 22 липня 2025 року.

Відповідно до п.2.4 договору кредит вважається наданим у день перерахування Товариством суми кредиту за відповідними реквізитами, а згідно з п.2.5 договору кредит вважається погашеним у день отримання Товариством коштів у погашення заборгованості за кредитом.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що проценти, які нараховуються за договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, тобто за методом «факт/факт».

Відповідно до п.3.4 договору розмір процентної ставки, встановлений п.1.5 договору, залежить від умов її встановлення, є незмінним протягом строку дії договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Застосування зниженої процентної ставки залежить від отримання споживачем індивідуальної знижки та виконання ним умов її застосування.

Договір №9261440 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А7209 21 липня 2025 року о 08 год. 45 хв. 42 сек.

Факт виконання ТОВ «Авентус Україна» зобов`язання з первісного надання кредиту підтверджується наявними у матеріалах справи відомостями щодо платіжної операції, згідно з якими 21 липня 2025 року о 08 год. 46 хв. на платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано 3500,00 грн.

24 липня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №9261440.

Відповідно до п.1 додаткової угоди сторони домовилися збільшити суму кредиту на 3500,00 грн.

Пунктом 1.1 додаткової угоди п.1.3 договору викладено у новій редакції, відповідно до якої сума кредиту (загальний розмір) становить 7000,00 грн.

Згідно з п.1.2 додаткової угоди Додаток №1 до договору викладено у новій редакції.

Додаткову угоду підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А8326 24 липня 2025 року о 21 год. 41 хв. 15 сек.

На виконання додаткової угоди 24 липня 2025 року о 21 год. 42 хв. на ту саму платіжну картку відповідача перераховано ще 3500,00 грн.

Таким чином, первісним кредитором фактично перераховано відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 7000,00 грн.

Новим Графіком платежів від 24 липня 2025 року передбачено наявність знижки на стандартну процентну ставку та визначено період знижки до 20 серпня 2025 року.

Після збільшення суми кредиту Графіком платежів за стандартною процентною ставкою визначено загальну суму процентів у розмірі 25095,00 грн, загальну суму платежів – 32095,00 грн, реальну річну процентну ставку – 2344,19 %.

При цьому відповідно до додаткової угоди розрахунок процентів після збільшення суми кредиту здійснювався з урахуванням 357 днів, що залишилися до закінчення погодженого сторонами 360-денного строку кредитування.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно з кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюються згідно з Графіком платежів, крім установлених договором випадків.

Відповідно до п.5.2 договору часткове дострокове повернення кредиту повинно здійснюватися у відповідну дату платежу, зазначену в Графіку платежів. У разі здійснення такого платежу в іншу дату Графік платежів підлягає коригуванню з урахуванням установленої договором періодичності сплати процентів та незмінності кінцевої дати повернення кредиту.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у разі направлення споживачем коштів з метою дострокової сплати заборгованості, строк сплати якої ще не настав, така сплата здійснюється після погашення іншої наявної заборгованості, строк сплати якої вже настав, з урахуванням черговості, передбаченої п.5.6 договору. Якщо після цього залишається надлишок коштів, вони в першу чергу направляються на сплату процентів за фактичний строк користування кредитом, а решта – на дострокове повернення суми кредиту.

Відповідно до п.5.6 договору у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання у повному обсязі така сума спрямовується на погашення вимог Товариства у визначеній законом та договором черговості.

Згідно з п.5.6.1 договору в першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочених процентів за користування кредитом.

Відповідно до п.5.6.2 договору у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом.

Згідно з п.5.6.3 договору у третю чергу здійснюється сплата неустойки та інших платежів відповідно до договору. Додатки до позовної заяви(3)

Умовами договору також визначено наслідки порушення споживачем строків виконання зобов`язань.

Зокрема, п.6.3 договору передбачено, що у разі погашення простроченої суми протягом трьох календарних днів після закінчення відповідного строку штраф не нараховується.

Відповідно до п.6.4.1 договору на четвертий день прострочення передбачено штраф у розмірі 420,00 грн, а згідно з п.6.4.2 договору, починаючи з п`ятого дня прострочення, – штраф у розмірі 105,00 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Отже, наданими позивачем доказами у їх сукупності підтверджується як укладення сторонами кредитного договору та додаткової угоди до нього, так і фактичне надання відповідачу 7000,00 грн кредитних коштів.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

За змістом ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Електронний договір, укладений та підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачена можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Враховуючи послідовність укладення договору та додаткової угоди, їх підписання одноразовими ідентифікаторами, а також фактичне перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, суд вважає доведеними факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин та отримання відповідачем 7000,00 грн кредитних коштів.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

31 березня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №31032026.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до позивача передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором №9261440 у загальному розмірі 31360,00 грн, з яких 7000,00 грн – основний борг, 12600,00 грн – проценти та 11760,00 грн – пеня, штрафи.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За змістом ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у тому обсязі і на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, договір факторингу та Реєстр боржників підтверджують заміну кредитора у зобов`язанні, однак сам факт зазначення певного розміру заборгованості у Реєстрі боржників не звільняє позивача від доказування правових та фактичних підстав виникнення кожної складової заявленої до стягнення суми.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за договором про надання споживчого кредиту №9261440 позивачем заявлено до стягнення заборгованість у загальному розмірі 31360,00 грн, яка складається з 7000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 12600,00 грн заборгованості за процентами та 11760,00 грн пені і штрафів.

Як встановлено судом, ТОВ «Авентус Україна» на виконання умов кредитного договору та додаткової угоди до нього перерахувало відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 7000,00 грн.

Водночас із розрахунку заборгованості вбачається, що 11 вересня 2025 року відповідач здійснив платіж у розмірі 1995,00 грн. Зазначений платіж первісним кредитором у повному обсязі зараховано у рахунок погашення нарахованих процентів. Унаслідок цього із нарахованих 14595,00 грн процентів їх залишок визначено у розмірі 12600,00 грн, тоді як розмір заборгованості за основною сумою кредиту залишено без змін – 7000,00 грн.

Відповідно до п.5.6 договору у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання у повному обсязі така сума спрямовується на погашення вимог кредитора у визначеній договором черговості. Згідно з п.5.6.1 договору у першу чергу сплачуються прострочена сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом, відповідно до п.5.6.2 – у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом, а згідно з п.5.6.3 – у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі.

Разом з тим при перевірці правильності визначеного позивачем розміру заборгованості та зарахування платежу у сумі 1995,00 грн суд враховує встановлений у справі статус відповідача як військовослужбовця.

Так, згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 17 вересня 2026 року №11011 солдат ОСОБА_1 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 16 липня 2024 року, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 . Зазначені обставини також підтверджуються наданою відповідачем копією військового квитка.

Отже, відповідач був призваний на військову службу 16 липня 2024 року, тобто до укладення договору про надання споживчого кредиту №9261440 від 21 липня 2025 року та додаткової угоди від 24 липня 2025 року, та продовжував проходити військову службу протягом періоду, за який первісним кредитором здійснювалися спірні нарахування.

Відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову проценти за користування кредитом не нараховуються, а також не нараховуються штрафні санкції та пеня за невиконання зобов`язань, крім випадків, прямо передбачених законом.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.6 кредитного договору кредит надавався відповідачу на споживчі (особисті) потреби. Доказів того, що спірний кредит належить до передбачених законом винятків із зазначеної гарантії, матеріали справи не містять.

При цьому укладення відповідачем кредитного договору після початку проходження військової служби не позбавляє його передбачених законом гарантій.

Так, Верховний Суд у постанові від 18 червня 2026 року у справі №521/15568/24, провадження №61-16558св25, вирішуючи питання щодо застосування п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до кредитних правовідносин, які виникли під час проходження позичальником військової служби, виходив із того, що укладення кредитного договору після початку проходження військової служби саме по собі не позбавляє військовослужбовця встановлених законом гарантій.

Таким чином, проценти за користування кредитом відповідачу протягом спірного періоду не підлягали нарахуванню, а тому первісний кредитор не мав правових підстав для нарахування ОСОБА_1 14595,00 грн процентів та, відповідно, для зарахування здійсненого ним платежу у розмірі 1995,00 грн виключно у рахунок їх погашення.

За таких обставин заявлена позивачем до стягнення заборгованість за процентами у розмірі 12600,00 грн не є належною заборгованістю відповідача та стягненню не підлягає.

Водночас встановлена законом заборона нарахування процентів за користування кредитом не звільняє відповідача від обов`язку повернути фактично отримані кредитні кошти.

Оскільки відповідач фактично отримав 7000,00 грн кредитних коштів та здійснив на користь кредитора платіж у розмірі 1995,00 грн, який був зарахований у рахунок процентів, що відповідно до закону не підлягали нарахуванню, суд враховує зазначений платіж при визначенні фактичного залишку основної заборгованості. Неврахування отриманих кредитором 1995,00 грн та одночасне стягнення з відповідача всієї суми кредиту у розмірі 7000,00 грн призвело б до стягнення суми, яка перевищує фактично неповернуту відповідачем частину отриманих кредитних коштів.

Отже, з урахуванням фактично отриманих відповідачем 7000,00 грн кредитних коштів та здійсненого ним платежу у розмірі 1995,00 грн розмір непогашеної основної заборгованості становить 5005,00 грн (7000,00 грн - 1995,00 грн).

При цьому суд не вирішує питання про повернення відповідачу сплачених 1995,00 грн як самостійну вимогу та не виходить за межі заявлених позовних вимог, а враховує здійснений відповідачем платіж при перевірці правильності розрахунку та визначенні фактичного розміру непогашеної заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту підлягають задоволенню у розмірі 5005,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 11760,00 грн пені та штрафів, нарахованих первісним кредитором за порушення відповідачем строків виконання зобов`язань за кредитним договором.

Умовами п.п.6.3, 6.4.1, 6.4.2 договору передбачено відповідальність позичальника за прострочення виконання зобов`язань. Зокрема, п.6.4.1 договору передбачено нарахування штрафу у розмірі 420,00 грн на четвертий день прострочення, а п.6.4.2 договору – штрафу у розмірі 105,00 грн за кожен день прострочення, починаючи з п`ятого дня.

Разом з тим наведений вище п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» забороняє нарахування відповідачу як військовослужбовцю не лише процентів за користування кредитом, а й штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань.

Крім того, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику), звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а відповідні нарахування підлягають списанню кредитодавцем.

Отже, нараховані відповідачу 11760,00 грн пені та штрафів не підлягають стягненню як з огляду на встановлену для відповідача як військовослужбовця законодавчу гарантію, так і з огляду на звільнення позичальника від сплати неустойки за прострочення кредитного зобов`язання у період дії воєнного стану.

Включення заборгованості за процентами та штрафними санкціями до Реєстру боржників за договором факторингу не змінює наведених висновків, оскільки відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора лише в тому обсязі і на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, з заявленої позивачем до стягнення заборгованості у загальному розмірі 31360,00 грн обґрунтованою є вимога про стягнення 5005,00 грн непогашеної основної суми кредиту. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти основної заборгованості у розмірі 1995,00 грн, 12600,00 грн процентів та 11760,00 грн пені і штрафів слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позов заявлено на загальну суму 31360,00 грн, із якої задоволенню підлягає 5005,00 грн, що становить 15,96 % заявлених майнових вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 2662,40 грн ? 5005,00 грн / 31360,00 грн = 424,98 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст.207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 251, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №9261440 від 21 липня 2025 року у розмірі 5005 (п`ять тисяч п`ять) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 424 (чотириста двадцять чотири) гривні 98 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.