Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №554/17608/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 06.10.2026Справа № 554/17608/25

Провадження № 2/554/1764/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Михайлової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

10.12.2025 до Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Позов обґрунтований тим, що у подружжя відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутнє взаєморозуміння, втрачено почуття любові та поваги один до одного. З відповідачем спільного господарства не ведуть. Подружні відносини фактично припинені. Подальше спільне життя буде суперечити інтересам позивачки та її дітей.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2025 головуючим суддею у справі було визначено суддю ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_3 від 04.03.2026 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду м. Полтави від 06.08.2026 № 1083 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 30.06.2026 року № 1314/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Сіверськодонецького міського суду Луганської області (відряджений до Шевченківського районного суду міста Полтави) у зв`язку з поданням заяви про відставку».

07.08.2026 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа була розподілена до провадження судді Михайлової І.М.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 11.08.2026 прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 06 жовтня 2026 року о 10 год. 30 хв. з повідомленням сторін.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала, просила задовольнити, залишити прізвище ОСОБА_4 , проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином.

Зокрема, надісланий на адресу за місцем реєстрації відповідача рекомендований лист з копією ухвали про відкриття провадження у справі, копією позовної заяви з копіями доданих до неї документів, повідомленням про розгляд справи, ОСОБА_2 не було вручено, а поштове відправлення повернуто з відміткою «адресат відсутній». Отже, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд судом цивільної справи, учасником якої він є.

Право надати відзив на позовну заяву відповідач не реалізував та не повідомив суд про причини неявки в судове засідання.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з?явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене, та те, що позивач не заперечувала проти постановлення у справі заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст.280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із свідоцтва про шлюб, виданого виконавчим комітетом Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області серії НОМЕР_1 вбачається, що 21.04.2018 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, актовий запис № 06.

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

Встановлено, що подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримують, спір про визначення місця проживання дітей відсутній.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Згідно з ч.2 ст.114 СУ України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

За вимогами статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка ОСОБА_1 у заяві просила залишити їй набуте у шлюбі прізвище « ОСОБА_4 ».

Згідно із ч.3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Беручи до уваги, що фактично шлюб між подружжям розпався, сімейні стосунки припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, суд, вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового розгляду, тому він підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.105, 112, 113 СК України, ст.ст.12, 81, 141, 223, 229, 247, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 21 квітня 2018 року Виконавчим комітетом Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя І.М. Михайлова