Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №539/3906/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3906/26

Провадження № 2-о/539/161/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Гусинська Любов Василівна, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст вимог заявника, позиції інших учасників справи та рух справи

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, в якій просила встановити факт належності їй свідоцтва про право власності на житло від 03 травня 1994 року № НОМЕР_1 , виданого органом приватизації виконавчого комітету міста Лубни на квартиру АДРЕСА_1 , у якому її прізвище зазначено як « ОСОБА_3 ».

Заява обґрунтована тим, що зазначена квартира була передана у спільну власність ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та заявнику в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». У свідоцтві про право власності на житло прізвище заявника зазначено через літеру «и» - « ОСОБА_3 », тоді як у паспорті громадянина України та довідці про присвоєння ідентифікаційного номера її прізвище зазначено через літеру «і» - « ОСОБА_5 ». Заявник вказувала, що така розбіжність виникла під час відтворення її прізвища з російської мови українською при оформленні приватизаційних документів. ІНФОРМАЦІЯ_1 співвласник квартири ОСОБА_4 померла, після її смерті приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Гусинською Л. В. заведено спадкову справу № 54/2022. Розбіжність у написанні прізвища перешкоджає заявнику здійснити державну реєстрацію свого права власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та вирішити питання, пов`язані з оформленням спадщини після смерті ОСОБА_4 . Усунути розбіжність у позасудовому порядку неможливо, оскільки один зі співвласників, які брали участь у приватизації, помер, а нотаріус та державний реєстратор не наділені повноваженнями встановлювати факт належності документа особі. Спору про право між заявником та іншими особами немає.

Також заявник просила викликати та допитати як свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 серпня 2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд за правилами окремого провадження, задоволено клопотання про виклик свідків.

Заінтересована особа ОСОБА_2 подала до суду заяву від 04 вересня 2026 року про розгляд справи за її відсутності та щодо відсутності заперечень проти задоволення заяви, в якій зазначила, що є співвласником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03 травня 1994 року № НОМЕР_1 . Ознайомившись зі змістом заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повідомила, що викладені в ній обставини відповідають дійсності, заперечень щодо вимог заявника вона не має, повністю з ними погоджується та підтримує їх, спір про право власності на квартиру відсутній. Просила проводити судові засідання за її відсутності у зв`язку з проживанням у місті Ірпені Київської області та задовольнити заяву в повному обсязі.

У судовому засіданні 10 вересня 2026 року представник заявника - адвокат Пікулін Р. М. заяву підтримав, просив її задовольнити.

10 вересня 2026 року представник заявника - адвокат Пікулін Р. М. подав до суду через підсистему «Електронний суд» заяву, якою підтвердив отримання стороною заявника копії заяви заінтересованої особи ОСОБА_2 від 04 вересня 2026 року та ознайомлення з її змістом.

У судовому засіданні 10 вересня 2026 року розгляд справи відкладено до 06 жовтня 2026 року для подання стороною заявника до суду доказів.

Заявник ОСОБА_1 подала до суду клопотання від 19 вересня 2026 року про долучення доказів до матеріалів справи, до якого додала нотаріально засвідчену копію свідоцтва про право власності на житло від 03 травня 1994 року № НОМЕР_1 . У клопотанні заявник зазначила, що не має можливості особисто прибути до суду та надати оригінал документа у судовому засіданні через похилий вік. Надсилання оригіналу правовстановлюючого документа засобами поштового зв`язку заявник вважає ризикованим через високу ймовірність його втрати внаслідок ракетних обстрілів поштових терміналів та інфраструктури, оскільки відновити цей документ у разі втрати буде неможливо.

Приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Гусинська Л. В. подала до суду заяву від 21 вересня 2026 року № 399/01-16, в якій просила розглядати справу, призначену на 06 жовтня 2026 року, за її відсутності та повідомила про відсутність заперечень.

02 жовтня 2026 року представник заявника - адвокат Пікулін Р. М. подав до суду через підсистему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі сторони заявника, в якій зазначив, що всі письмові докази, у тому числі нотаріально засвідчену копію правовстановлюючого документа, до матеріалів справи долучено, свідків допитано, спір про право між заявником та заінтересованими особами відсутній. Просив подальший розгляд справи та ухвалення рішення здійснювати за відсутності сторони заявника на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів та показань допитаних свідків, заяву задовольнити в повному обсязі.

Заявник у судові засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, забезпечила участь у справі свого представника. У судове засідання 06 жовтня 2026 року заявник та її представник не з`явилися, представник заявника подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони заявника.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Гусинська Л. В. у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, заперечень щодо заяви не висловили.

Заінтересована особа Виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, заперечень щодо заяви до суду не подала.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з частиною третьою статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи наявність заяв сторони заявника та заінтересованих осіб ОСОБА_2 і приватного нотаріуса Гусинської Л. В. про розгляд справи за їх відсутності, належне повідомлення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, а також те, що свідків у справі допитано, а наявних у справі матеріалів достатньо для її вирішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданому 16 листопада 2000 року Лубенським МРВ УМВС України в Полтавській області, прізвище, ім`я, по батькові заявника зазначено як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - село Ново-Дофинівка Одеського району Одеської області. На сторінці паспорта, заповненій російською мовою, прізвище, ім`я, по батькові заявника зазначено як « ОСОБА_8 ».

Відповідно до відмітки у паспорті місце проживання заявника з 28 серпня 1989 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з довідкою Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції від 15 жовтня 2001 року ОСОБА_1 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідно до нотаріально засвідченої копії свідоцтва про право власності на житло від 03 травня 1994 року № НОМЕР_1 , виданого органом приватизації виконавчого комітету міста Лубни згідно з розпорядженням від 29 квітня 1994 року № 2604, квартира за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 40,4 кв. м, належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_4 та членам її сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_9 . Згідно з відмітками на свідоцтві квартиру зареєстровано ЛТП «Вікторія» на праві приватної спільної власності із записом у реєстрову книгу за № 2604, а також Лубенським міжміським бюро технічної інвентаризації 04 травня 1994 року із записом у реєстрову книгу № 71 за реєстровим № 9020.

Копію свідоцтва засвідчено приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Летнєвою О. В. з оригіналу документа. У засвідчувальному написі нотаріус зазначила, що в оригіналі документа підчисток, дописок, закреслених слів, незастережених виправлень або інших особливостей не виявлено.

Отже, у свідоцтві про право власності на житло прізвище співвласника зазначено через літеру «и» - « ОСОБА_3 », тоді як у паспорті громадянина України та довідці про присвоєння ідентифікаційного номера прізвище заявника зазначено через літеру «і» - « ОСОБА_5 ».

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 17 червня 2022 року.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 11 серпня 2022 року № 69726323 приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Гусинською Л. В. після смерті ОСОБА_4 заведено спадкову справу № 54/2022.

З довідки Лубенського комунального житлово-експлуатаційного управління вбачається, що ОСОБА_4 , 1939 року народження, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , а до складу її сім`ї входить зареєстрована за цією адресою ОСОБА_1 , 1934 року народження.

Відповідно до квитанцій АБ «Полтава-банк» від 05 травня 2011 року та 07 червня 2011 року ОСОБА_1 здійснювала оплату телекомунікаційних послуг за телефон № НОМЕР_5 за місцем проживання: АДРЕСА_3 . Згідно з повідомленням ПАТ «Укртелеком» про оплату рахунку за червень 2020 року абонентом телефону № НОМЕР_5 є ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 28 вересня 2016 року № 254 затверджено реєстр назв урбанонімів міста Лубни.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що з 1964 року проживає у квартирі АДРЕСА_4 , а у квартирі АДРЕСА_5 цього будинку приблизно з 1990 року проживала заявник. Раніше у квартирі АДРЕСА_5 проживала сестра заявника, яка згодом виїхала з квартири, після чого заявник проживала в ній сама. Свідок охарактеризував заявника як добру сусідку. Оглянувши в судовому засіданні копію паспорта заявника, свідок вказав, що саме ця особа проживала у квартирі АДРЕСА_5 . Інших осіб з подібними до заявника прізвищем, ім`ям та по батькові у будинку не проживало.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що протягом 23 років проживає у квартирі АДРЕСА_4 . Оскільки заявник є особою похилого віку, свідок допомагала їй здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги. На теперішній час заявник виїхала до міста Ірпеня Київської області, де проживає у своєї племінниці, а у квартирі АДРЕСА_5 унаслідок обстрілу вибито вікна.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , яка зазначена у свідоцтві про право власності на житло як член сім`ї ОСОБА_4 та є співвласником квартири, у письмовій заяві від 04 вересня 2026 року підтвердила, що обставини, викладені у заяві ОСОБА_1 , відповідають дійсності, а спір про право власності на квартиру відсутній.

Суд встановив, що встановлення факту належності заявнику свідоцтва про право власності на житло необхідне їй для державної реєстрації права власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та вирішення питань, пов`язаних з оформленням спадщини після смерті співвласника ОСОБА_4 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).

Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж. При розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Отже, факт належності заявнику свідоцтва про право власності на житло, про встановлення якого вона просить суд, породжує юридичні наслідки, оскільки від нього залежить здійснення заявником правомочностей власника квартири, державна реєстрація її права власності та оформлення спадщини після смерті співвласника.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку).

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (частина третя статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до частини другої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Заявник подала до суду нотаріально засвідчену копію свідоцтва про право власності на житло, обґрунтувавши неможливість подання оригіналу похилим віком, проживанням в іншій області та ризиком втрати документа при його пересиланні поштою в умовах воєнного стану. Копія засвідчена нотаріусом з оригіналу документа, відповідність копії оригіналу учасниками справи не оспорювалася, сумнівів у її достовірності у суду не виникло, тому суд визнає її належним та допустимим доказом.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд враховує, що ім`я та по батькові особи, зазначеної у свідоцтві про право власності на житло, повністю збігаються з іменем та по батькові заявника, а прізвище відрізняється лише написанням літер «и» та «і» («Литвинова» - « ОСОБА_5 »). Саме у формі «Литвинова» прізвище заявника зазначено на сторінці її паспорта, заповненій російською мовою, що свідчить про те, що розбіжність виникла внаслідок різного відтворення одного й того самого прізвища.

Крім того, місце проживання заявника зареєстровано за адресою квартири з 28 серпня 1989 року, тобто до її приватизації, а згідно з довідкою житлово-експлуатаційного управління заявник зареєстрована у квартирі як член сім`ї ОСОБА_4 , на ім`я якої та членів її сім`ї видано свідоцтво. Документи про оплату телекомунікаційних послуг за 2011 та 2020 роки, в яких абонентом одного й того самого номера телефону за адресою квартири зазначено ОСОБА_1 , підтверджують користування заявником квартирою, а також те, що адреси « АДРЕСА_3 » та « АДРЕСА_6 » стосуються одного й того самого об`єкта нерухомого майна.

Ці обставини узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Свідок ОСОБА_7 , який проживає у будинку з 1964 року, підтвердив, що у квартирі АДРЕСА_5 приблизно з 1990 року постійно проживала саме заявник. Оглянувши копію паспорта заявника, свідок вказав, що саме ця особа проживала у квартирі, та повідомив, що інших осіб з подібними прізвищем, ім`ям та по батькові у будинку не проживало. Свідок ОСОБА_6 підтвердила проживання заявника у квартирі АДРЕСА_5 та те, що допомагала їй здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги, що узгоджується з наявними у справі документами про оплату послуг. Показання свідків є послідовними, узгоджуються між собою та з письмовими доказами у справі, свідки попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, тому суд визнає їх належними та допустимими доказами.

Наведені обставини також підтверджені співвласником квартири ОСОБА_2 , яка разом із заявником зазначена у свідоцтві про право власності на житло як член сім`ї ОСОБА_4 та у письмовій заяві визнала, що викладені заявником обставини відповідають дійсності.

Та обставина, що на теперішній час заявник виїхала на проживання до міста Ірпеня Київської області, не впливає на висновок суду про належність їй правовстановлюючого документа.

Обставин, які б свідчили про те, що у свідоцтві про право власності на житло зазначено іншу особу, ніж заявник, судом не встановлено.

При вирішенні цієї справи суд також бере до уваги, що свідоцтво про право власності на житло видане у 1994 році на трьох співвласників, один з яких - ОСОБА_4 - помер, а виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, залучений до участі у справі як заінтересована особа, не повідомив суд про можливість внесення виправлень до свідоцтва у позасудовому порядку. За таких обставин заявник не має іншої можливості, крім звернення до суду, усунути розбіжність у написанні свого прізвища у правовстановлюючому документі.

Заінтересовані особи заперечень щодо заяви не висловили. Співвласник квартири ОСОБА_2 у письмовій заяві підтвердила відсутність спору про право власності на квартиру, а приватний нотаріус Гусинська Л. В., якою заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_4 , також не заперечувала проти задоволення заяви. Тому встановлення факту не пов`язане з вирішенням спору про право. У цій справі заявник не ставить питання про визначення часток у праві власності на квартиру чи про спадкові права, а просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документа.

У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт (частина перша статті 319 ЦПК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що звернення заявника до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, від якого залежить реалізація її права власності, здійснено у спосіб, передбачений законом.

Надавши оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про належність ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло від 03 травня 1994 року № НОМЕР_1 , у якому її прізвище зазначено як « ОСОБА_3 ».

Враховуючи викладене, суд вважає, що вказані факти встановлені в ході судового розгляду і підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, показаннями свідків та письмовою позицією заінтересованої особи ОСОБА_2 , тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні рішення суду у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання рішення підписується без його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 211, 223, 247, 263-265, 268, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Гусинська Любов Василівна, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.

Встановити факт, що свідоцтво про право власності на житло від 03 травня 1994 року № НОМЕР_1 , видане органом приватизації виконавчого комітету міста Лубни згідно з розпорядженням від 29 квітня 1994 року № 2604 на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстроване Лубенським міжміським бюро технічної інвентаризації 04 травня 1994 року в реєстровій книзі № 71 за реєстровим № 9020, у якому прізвище, ім`я, по батькові співвласника зазначено як « ОСОБА_9 », належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Заявник - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Заінтересована особа - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_7 ; РНОКПП - НОМЕР_6 ).

Заінтересована особа - Виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (місцезнаходження: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, 33; ЄДРПОУ - 04057439).

Заінтересована особа - приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Гусинська Любов Василівна (місцезнаходження: АДРЕСА_8 ).

Суддя М. М. Пилипчук