Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №243/2679/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/2679/26

Провадження № 2/552/4532/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Київський районний суд міста Полтави в складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю секретаря Луцик К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Полтави за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Стар Файненс Груп» звернулося до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 09.09.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір фінансового кредиту № 22827-09/2025 у формі електронного документу з використанням електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора, згідно умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» надало відповідачу грошові кошти на суму в розмірі 20000 грн., шляхом переказу на платіжну картку відповідача, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,9% на день на залишок заборгованості за кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань, своєчасно не сплатила суму позики та процентів за користування кредитом, в результаті чого виникла заборгованість за вказаним договором, яка станом на 30.01.2026 становить 44353,30 грн., з яких: 18979,50 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 15373,80 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 10000 грн. – заборгованість по штрафам. Тому, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вищевказаним кредитним договором в сумі 44353,30 грн., а також судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у позові просила розглянути справу без її участі та позов задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 будучи повідомленою належним чином про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і який не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов ТОВ «Стар Файненс Груп» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.09.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір фінансового кредиту № 22827-09/2025 у формі електронного документу, шляхом підписання ОСОБА_1 . Заяви- Анкети з використанням електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора, згідно умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» надало відповідачу грошові кошти на суму в розмірі 20000 грн., шляхом переказу на платіжну картку відповідача, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,9% на день на залишок заборгованості за кредитом. Тип процентної ставки - фіксована.

Згідно п. 5.3. – 5.3.1 кредитного договору, у випадку прострочення Клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. У випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту. У випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру половини суми кредиту. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань.

Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 09.09.2025 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, який був надісланий на відповідний номер телефону позичальника.

У паспорті споживчого кредиту за договором № 22827-09/2025 від 09.09.2025 зазначена інформація та контактні дані кредитодавця та споживача, основні умови кредиту: тип кредиту: кредит, сума кредиту: 20000 грн., строк кредиту: 120 днів, мета отримання: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, спосіб отримання: безготівковим шляхом (кредитні кошті надаються шляхом переказу на банківську картку споживача) протягом одного робочого дня з прийняття рішення про видачу кредиту, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: 0,90% в день, що становить 328,50 річних, тип процентної ставки – фіксована.

Видача відповідачу суми кредиту в розмірі 20000 грн. за договором № 22827-09/2025 від 09.09.2025 здійснена шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , 09.09.2025 та підтверджується квитанцією № 858245443 від 09.09.2025 ТОВ "Універсальні платіжні рішення", а також випискою по рахунку АТ «ПУМБ» по банківському рахунку відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 30.01.2026 становить 44353,30 грн., з яких: 18979,50 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 15373,80 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 10000 грн. – заборгованість по штрафам.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання недопустима.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов`язання, а саме: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договори є обов`язковим для виконання сторонами.

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України та частини 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В частині позовних вимог положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 10000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки штраф нарахований кредитодавцем в період дії воєнного стану.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 22827-09/2025 від 09.09.2025 у розмірі 34353,30 грн., з яких: 18979,50 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 15373,80 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2062,03 грн. (2662,40 грн. - сплачений судовий збір * 77,45 % - процентне співвідношення задоволених вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-268, 280-284, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-в, код ЄДРПОУ 44022416, заборгованість за кредитним договором № 22827-09/2025 від 09 вересня 2025 року в сумі 34353 (тридцять чотири тисячі триста п`ятдесят три) гривні 30 копійок, судовий збір у розмірі 2062 (дві тисячі шістдесят дві) гривні 03 копійки, всього 36415 (тридцять шість тисяч чотириста п`ятнадцять) гривень 33 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: С.Г. Пронін